ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м  У к р а ї н и

07 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 804/1324/18

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді  Мельника В.В. (доповідач),

                               суддів:  Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,     

за участю секретаря судового засідання  Царьової Н.П.,  

розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Дніпрі

апеляційну скаргу                               Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

на рішення   Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року (головуючий суддя – Жукова Є.О.) в адміністративній справі

за позовом                                             Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

до                                                            Товариства з обмеженою відповідальністю “Вето”

про                                                                                           стягнення адміністративно-господарських санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2018 року Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі – Позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вето» (далі – Відповідач), в якому просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Відповідача.

В обґрунтування адміністративного позову Позивач зазначив про те, що обставини, які стали підставою для застосування адміністративного арешту, виникли 22 січня 2018 року внаслідок відмови Відповідача від допуску посадових осіб фіскального органу до проведення документальної перевірки. При цьому, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі №804/695/18 було повернуто без розгляду подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків з підстав наявності між сторонами спору про право, з огляду на незгоду Відповідача із законністю наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 22.01.2018 року №323-п «Про внесення змін до наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 29.06.2017 р. №3373-п, та оскарження останнього в судовому порядку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вето» відмовлено (а.с.101-104).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що на момент звернення Позивача до суду із позовом арешт майна Відповідача є припиненим, у зв'язку з чим у адміністративного суду відсутні правові підстави для перевірки обґрунтованості рішення від 23 січня 2018 року, яким застосовано адміністративний арешт майна Відповідача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку (а.с.122-124).

В апеляційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема, тим, що Відповідач для виконання покладених на нього завдань та функцій, вважає за необхідне скористатися наданим йому правом, передбаченим п. 5. ст. 283 КАС України та звернутись до суду в загальному порядку з позовними вимогами про підтвердження адміністративного арешту майна Відповідача.

Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, який обґрунтований, зокрема, тим, що з моменту накладення рішенням заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 23 січня 2018 року про накладення адміністративного арешту на майно Відповідача вже минуло 96 годин, встановлених законом для його перевірки.

06 листопада 2018 року на адресу електронної пошти суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку із участю даного представника в іншому судовому засіданні. Дослідивши зміст даного клопотання, колегія суддів, враховуючи як відсутність у матеріалах справи на момент судового розгляду оригіналу вказаного клопотання, так і відсутність оригіналів або належним чином засвідчених копій письмових додатків до клопотання, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Відповідач, який був належним чином сповіщений про місце, дату та час розгляду справи, в судове засідання свого представника не направив.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника Відповідача у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представника Позивача, проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки Відповідача, начальником відділу перевірок управління аудиту Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1 22 січня 2018 року здійснено вихід за податковою адресою ТОВ «Вето»: 49124, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Самарський р-н, вул. Липова, буд.6. При цьому, головним бухгалтером ТОВ «Вето» - ОСОБА_2 було відмовлено у допуску перевіряючого до перевірки ТОВ «Вето».

В подальшому контролюючим органом було складено акт від 22 січня 2018 року №2316/04-36-14-09/32653295 «Про недопущення посадових осіб Головного управління Державної фіскальної служби  до проведення перевірки ТОВ «Вето» (код ЄДРПОУ 32653295)».

23 січня 2018 року в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 було винесено рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків: ТОВ «Вето» (код ЄДРПОУ 32653295), що перебуває (розміщене, зберігається): 49124, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Самарський р-н, вул. Липова, буд.6.

24 січня 2018 року о 10 год. 35 хв. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вето», подана в порядку, передбаченому  ст. 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 р. у справі №804/695/18 було відмовлено у відкритті провадження за заявою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вето», у зв'язку з наявністю спору про право на проведення перевірки, до якої посадові особи контролюючого органу не були допущенні.

Адміністративний позов у даній справі податковим органом подано 20 лютого 2018 року.

Відповідно до пункту 94.10  статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Згідно підпункту 94.19.1.  пункту 94.19  статті 94 Податкового кодексу України  адміністративний арешт майна платника податків припиняється у зв'язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10., рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Таким чином при встановленні обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків, перевірці підлягає накладення арешту саме в межах вказаного  96-ти годинного строку, та у випадку його пропуску арешт вважається припиненим і відповідні вимоги, заявлені поза межами зазначеного строку, не є такими, що можуть бути задоволеними.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 08 серпня 2018 року у справі №820/3059/17; адміністративне провадження №К/9901/46381/18 та у постанові від 13 серпня 2018 року у справі №820/816/17; адміністративне провадження №К/9901/4810/17.

Враховуючи викладене, з урахуванням того, що застосування адміністративного арешту майна Відповідача за рішенням керівника контролюючого органу (його заступника) відбулось 23 січня 2018 року, в той час як позов до суду про підтвердження обґрунтованості такого арешту подано Позивачем 20 лютого 2018 року, тобто зі спливом 96 годин, встановлених законом для такої перевірки, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції стосовно того, що арешт майна Відповідача є припиненим відповідно до вимог п.п. 94.19.1  п. 94.19  ст.94 Податкового України, у зв'язку з чим у адміністративного суду відсутні правові підстави для перевірки обґрунтованості рішення від 23 січня 2018 р., яким застосовано адміністративний арешт майна Відповідача.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 23 квітня 2018 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги Позивача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись статтями  243,  310,  316,  321,  322,  325,  329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області -  залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі №804/1324/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резулятивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

В повному обсязі постанова складена 14 листопада 2018 р.

Головуючий - суддя                                                                      В.В. Мельник

                               суддя                                                                      Д.В. Чепурнов

                               суддя                                                                      С.В. Сафронова