Справа №156/989/18

Номер провадження 2-а/156/27/18

рядок статзвіту 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

12 листопада 2018 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Мушкета О.О.

за участю секретаря судових засідань Кирилюк Л.М.

з участю позивача ОСОБА_2

відповідача Кирикилиці В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу № 156/989/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кирикилиці В'ячеслава Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови серії ВР № 150496 від 25 жовтня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення, винесеної інспектором відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, старшим лейтенантом поліції Кирикилицею В.В., згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено штраф 1020 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він працює начальником Іваничівського дорожнього ремонтного пункту філії Володимир-Волинської ДЕД ДП «Волинський облавтодор».

Дорожньо-ремонтний пункт Іваничі філії Володимир-Волинської ДЕД ДП «Волинськийоблавтодор» ВАТ Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» є структурним підрозділом без права юридичної особи ДП «Волинськийоблавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України».

ДП «Волинський облавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України» будучи юридичною особою не є власниками будь-яких автомобільних доріг та не є відповідальними за утримання автомобільних доріг, а тому він не є суб'єктом, особою, яка підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Відповідальним органом, який є уповноваженим забезпечувати належне утримання автомобільних доріг загального користування та нести відповідальність за недоліки в їх утриманні є Служба автомобільних доріг у Волинській області, яка укладає договори підряду та проводить розрахунки за виконаний підрядником обсяг роботи. ДП «Волинськийоблавтодор» ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України», як підрядник, несе відповідальність лише за невиконання або неналежне виконання умов укладених договорів. Філія, яку він очолює здійснює свою діяльність на принципах підпорядкованості і підзвітності органам управління підприємства, а її керівник несе матеріальну та дисциплінарну відповідальність за стан фінансово-господарської діяльності філії.

На підтвердження того, що він не є суб'єктом вказаного правопорушення надав типову посадову інструкцію начальника дорожньо-ремонтного пункту (ДРП) філій ДП «Волинський облавтодор» якою підтверджує, що до його компетенції не входять обов'язки щодо забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг.

На підставі викладеного позивач вважає, що інспектором передчасно, без законних для того підстав, притягнуто його до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим просить суд визнати незаконною та скасувати постанову серії ВР № 150496 від 25 жовтня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення, винесеної інспектором відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, старшим лейтенантом поліції Кирикилицею В.В., згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено штраф 1020 грн.

В судовому засіданні судом були заслухані пояснення сторін та досліджені надані письмові докази.

Зокрема, позивач ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві підстав та просить позов задовольнити. Додатково суду пояснив, що припис на усунення виявлених недоліків неналежного утримання вказаного відрізку дороги та постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесені того ж дня.

Відповідач, старший інспектор відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кирикилиця В.В. позов не визнав та суду пояснив, що працівниками поліції було зафіксовано неналежне утримання дороги, про що повідомили позивача, на підставі чого було винесено постанову про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн. Вважає, що винесена відносно позивача постанова є законною та підстав для визнання її протиправною та скасування немає. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши надані письмові докази, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до повного задоволення, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25.10.2018 року, старшим інспектором відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кирикилицею В.В. винесено постанову серії ВР № 150496 про те, що ОСОБА_2 25 жовтня 2018 року о 09 годині 30 хвилин на автодорозі Т-03-05 «Нововолинськ-Іваничі-Павлівка-Локачі» км. 3+000-12+000 порушив правила, норми і стандарти, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні дороги у відповідності до ДСТУ-3587-97, а саме, допустив утворення ямковості, чим порушив пункт 1.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.140 КУпАП. Даною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді 1020,00 грн. штрафу.

Винуватість у вчиненні позивачем вказаного правопорушення відповідач обґрунтовує інформацією щодо дорожніх організацій, які відповідають за експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській області від 01.01.2018 року та повідомленнями, які були надіслані на адресу директора ДП «Волинський облавтодор» Янчука М.П. та начальника служби автомобільних доріг у Волинській області Посполітака А.Г. в яких ставилось питання надання інформації щодо посадових осіб відповідальних за утримання доріг із зазначенням ділянки дороги.

Пункт 1.5. Правил дорожнього руху України передбачає, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

Згідно ч.1 ст. 140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць ,залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху,або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами ст. 7 ЗУ «Про автомобільні дороги» передбачено, що автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності.

Згідно ст. 10 ЗУ "Про автомобільні дороги" Державне управління автомобільними дорогами загального користування здійснює Державна служба автомобільних доріг України, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через керівника центрального органу виконавчої влади у галузі транспорту і який має свої органи управління на місцях.

Відповідно до п.п. 9, 10 ст. 11 зазначеного Закону основними обов'язками органу державного управління автомобільними дорогами загального користування є, зокрема, забезпечення технічного нагляду за станом автомобільних доріг; виявлення аварійно-небезпечних місць (ділянок) та місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах і здійснення заходів щодо їх ліквідації.

Судом встановлено, що Іваничівський дорожній ремонтний пункт філії Володимир-Волинської ДЕД Дочірнього підприємства „Волинський облавтодор ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України є структурним підрозділом без права юридичної особи дочірнього підприємства „Волинський облавтодор ВАТ „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України. Філія здійснює свою діяльність на принципах підпорядкованості і підзвітності органам управління підприємства, а її керівник несе матеріальну та дисциплінарну відповідальність за стан фінансово-господарської діяльності філії.

З матеріалів справи слідує, що позивач працює на посаді начальника Іваничівського дорожнього ремонтного пункту філії Володимир-Волинської ДЕД ДП «Волинський облавтодор» ВАТ „Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України.

Нормами Закону України «Про автомобільні дороги» надано чітку класифікацію автомобільних доріг в Україні, визначено власників автомобільних доріг, встановлено права, обов'язки та відповідальність власників автомобільних доріг, в тому числі уповноваженого органу, що здійснює державне управління автомобільними дорогами загального користування - Укравтодору та органів управління на місцях.

Відповідно до Указу Президента України №456/2011"Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України" Державне агентство автомобільних доріг України є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України.

Згідно організаційної структури Державної служби автомобільних доріг, органом управління автомобільними дорогами у Волинській області є Служба автомобільних доріг у Волинській області.

З метою забезпечення виконання обов'язків, покладених Законом України «Про автомобільні дороги» на орган державного управління автомобільними дорогами загального користування та у зв'язку з відсутністю власних виробничих потужностей, Службою автомобільних доріг у Волинській області укладаються договори підряду з підрядними організаціями на виконання робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг.

З матеріалів справи вбачається про наявність договорів про закупівлю послуг від 28.03.2017 року та від 10.05.2018 року укладених між замовником, Службою автомобільних доріг у Волинській області та підрядниками ДП «Волинський облавтодор» ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» та ТОВ «Транс Лайн Груп».

Проте, суду не надано доказів, які б підтверджували повноваження позивача, як посадової особи Іваничівського дорожнього ремонтного пункту філії Володимир-Волинської ДЕД Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» стосовно ремонту та утримання даної автомобільної дороги.

Також, відсутні дані про те, що від замовника - Служби автомобільних доріг у Волинській області на адресу Іваничівського дорожнього ремонтного пункту філії Володимир-Волинської ДЕД Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» поступали плани-завдання та акти дефектів на утримання дороги Т-03-05 «Нововолинськ-Іваничі-Павлівка-Локачі» та відповідні фінансові ресурси, а також відсутні дані, які б свідчили що Іваничівським дорожнім ремонтним пунктом філії Володимир-Волинської ДЕД Дочірнього підприємства «Волинський облавтодор» не виконано завдань замовника з ремонту та утримання даної автомобільної дороги.

Крім цього, слід звернути увагу на те, що 22 березня 2018 року наказом № 66 була затверджена Посадова інструкція начальника дорожньо-транспортного пункту філії, відповідно до якої, позивач не є тією посадовою особою, яка відповідає за експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руху, обладнання автомобільних доріг, вулиць і доріг населених пунктів та залізничних переїздів, та не несе адміністративну відповідальність перед державою за стан автомобільних доріг, які зазначені в оскаржуваній постанові.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту правомірності прийнятого ним рішення та винесення оскаржуваної постанови.

При винесенні оскаржуваної постанови відповідачем не враховано, що позивач не є тією посадовою особою, яка відповідає за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг і несе адміністративну відповідальність перед державою за стан автомобільних доріг, які зазначені в оскаржуваній постанові, тому він не являється суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 140 КУпАП.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оскільки позивач не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 140 КУпАП, тому постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно нього підлягає скасуванню, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 241-244, 286 КАС України, ч.1 ст.140 КпАП України, суд,-

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_2 до старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кирикилиці В'ячеслава Валерійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Кирикилиці Вячеслава Валерійовича про накладення адмінінстративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 150496 від 25 жовтня 2018 року про притягнення ОСОБА_8 до адмінінстративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Провадження по справі відносно начальника Іваничівського дорожнього ремонтного пункту філії Володимир-Волинського ДЕД ДП "Волинський облавтодор" ОСОБА_2 - закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15 листопада 2018 року.

Суддя О.О. Мушкет