Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #75156925

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД


справа №760/3334/17 головуючий у І інстанції:Коробенко С.В.

провадження 22-ц/824/134/2018 доповідач: Сліпченко О.І.

ПОСТАНОВА

13 листопада 2018 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: судді-доповідача Сліпченка О.І., суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.

за участю секретаря: Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів,-

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2017 року Фізична особа-підприємець (надалі ФОП) ОСОБА_3 звернулася з вищевказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що відповідно до договору купівлі-продажу між нею та ОСОБА_2 остання придбала косметичний набір «Desheli» на загальну суму в розмірі 21 700 гривень з розстроченням оплати на 16 місяців рівними платежами по 1168 гривень по 10.12.2016 за умови сплати першого платежу в сумі 3 000 гривень. ОСОБА_2 після отримання придбаних згідно з договором косметичних засобів сплатила перший платіж в сумі 3 000 гривень, а в подальшому платежів не здійснювала. Просила стягнути з ОСОБА_2 борг за договором купівлі-продажу в сумі 18 700 гривень.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що суд не встановив дійсності договірних відносин між учасниками справи. Зазначає, що не визнає існування будь-яких укладених належним чином договорів з ФОП ОСОБА_3.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Представник відповідача під час судового засідання в апеляційній інстанції 30 серпня 2018 року просив призначити почеркознавчу експертизу, якою вирішити чи дійсно підпис в договорі купівлі-продажу ЛГ 0308, переліку №1 ГЛО 308 та акті прийому-передачі товару №ГЛ 0308 виконаний відповідачем.

В судове засідання сторони не з'явились. Представник апелянта ОСОБА_4 належним чином повідомлена.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав

Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами;

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів

3) показань свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає у повній мірі.

Задовольняючи позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості є обґрунтованими, посилаючись на підписаний договір між сторонами.

Колегія апеляційного суду погоджується з такими висновками виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 10 серпня 2015 року між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений Договір №ЛГ0308 купівлі-продажу комплексу косметичних засобів під товарним знаком "Desheli" на загальну суму в розмірі 21 700 гривень.

В той же день сторонами був складений Акт приймання-передачі товару, згідно з яким покупець ОСОБА_2 своїм підписом підтвердила отримання нею переліку придбаного товару згідно з Специфікацією до Договору №ГЛ0308 від 10.08.2015 року. Встановлено, що Відповідач після придбання косметичних товарів у Позивача в подальшому не сплачувала щомісячні розстрочені платежі згідно з Договором №ЛГ0308 від 10.08.2015, а тому її заборгованість за договором складає 18 700 гривень.

Так судом при розгляді справи було встановлено, що між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір за умовами якого позивач зобов'язувалася надати клієнту комплекс товарів, а клієнт зобов'язується прийняти цей комплекс згідно акту приймання - передачі та сплатити за нього визначену договором грошову суму (ціну).

На виконання умов договору купівлі-продажу, сторони підписали акт приймання-передачі, згідно якого відповідач отримала косметичний набір, згідно переліку №1 (специфікація)

При цьому відповідачем не було сплачено позивачеві передбачених умовами договору коштів.

Відповідно до ст. 706 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов'язання. Якщо договором встановлено попередню оплату товару (ст. 693 ЦК України), прострочення покупцем оплати товару є відмовою покупця від договору, якщо інше не встановлено договором. До договору роздрібної купівлі-продажу товару в кредит, у тому числі з розстроченням платежу, не застосовуються положення абзацу першого частини п'ятої ст. 694 цього Кодексу. Покупець має право повністю оплатити товар у будь-який час у межах встановленого договором періоду розстрочення його оплати.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 701 ЦК України, сторони можуть укласти договір купівлі-продажу з умовою про прийняття покупцем товару у строк, встановлений договором, і протягом цього строку товар не може бути проданий продавцем іншому покупцеві. Якщо покупець не з'явився або не вчинив інших необхідних дій для прийняття товару у встановлений строк, вважається, що покупець відмовився від договору, якщо інше не встановлено договором.

При цьому,згідно ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Тобто продавець не обмежений в праві передати товар покупцеві до попередньої оплати цього товару останнім.

За таких обставин, враховуючи те, що позивач в порядку, визначеному договором, передав товар відповідачу, що є зустрічним виконанням його договірного обов'язку, відповідач зобов'язаний виконати свій обов'язок щодо оплати цього товару.

Колегія суддів вважає, що прийнявши товар відповідач погодилася з виконанням своїх договірних обов'язків щодо оплати за нього визначену договором грошову суму (ціну), що повністю спростовує відмову відповідача від договору.

Так як згідно п. 2.1 право власності на комплекс по догляду переходить до клієнта після акту підписання-передачі товару.

Оскільки, за правилами ст.ст. 526, 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Місцевий суд правильно прийшов до висновку про те, що мали місце реальні дії сторін договору, спрямовані на його виконання, а тому вимоги позивача є обґрунтованими.

Крім того, в запереченні на позов від 07 серпня 2017 року (а. с. 27-29), відповідач ставила під сумнів тільки достовірність вищенаведеного письмового договору та просила справу розглядати за її відсутності.

Подаючи клопотання про розгляд справи за її відсутності особа має усвідомлювати, що погоджується та несе ризики неможливості вчасно відреагувати на обставини, які будуть з'ясовані в ході проведення судового засідання, надати відповідні пояснення та додаткові докази або ж заявити клопотання.

Питання, щодо проведення почеркознавчої експертизи відповідачем при розгляді справи судом першої інстанції не піднімалось.

Відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

За таких обставин колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про необхідність призначення почеркознавчої експертизи не предмет не підписання вказаного договору купівлі-продажу та до вказаних доводів з вищенаведених підстав відноситься критично.

Таким чином вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційна скарга не містить.

Оскільки, судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374 - 375 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 30 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація