ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/14811/18 Головуючий в І інстанції: Хайдарова І.О.

Номер провадження: №22-ц/819/220/18 Доповідач: Майданік В.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2018 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Майданіка В.В.,

суддів: Кутурланової О.В.,

Орловської Н.В.

секретар Прушинська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2018 року, у складі судді Хайдарової І.О., у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області про визнання застави припиненою,

В С Т А Н О В И В :

01 серпня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, в якому просив визнати припиненою податкову заставу, зареєстровану на підставі акту опису майна від 20.12.2017 року №187, складеного Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Херсонській області (номер запису про обтяження: 24473058), щодо належного йому нерухомого майна, розташованого в АДРЕСА_1, а саме: літ. "О" - силосний склад сировини загальною площею 146,4кв.м; літ. "П" - гараж; літ. "Л" - арочний склад; літ. "М" - будівля насосної; літ. "Б", "В" - приміщення ІV поверху загальною площею 397,4кв.м; літ. "А" - приміщення І поверху №№ 1, 2, 37, 38, 39, 40, 63 загальною площею 171,5кв.м.

Ухвалою судді від 06 серпня 2018 року було відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області про визнання застави припиненою.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати зазначену ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. Зокрема зазначив, що суд не врахував того, що його позовні вимоги стосуються захисту саме цивільного права - права власності, яке обмежене податковою заставою. Також вказав, що поза увагою суду залишилось і те, що жодна з обставин, перелічених в ч.1 ст.4 КАС України, не має стосунку до заявлених ним позовних вимог.

Відповідно до п.6 Розділу XV "Перехідні положення" Конституції України до впровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, утворення, реорганізацію та ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі та у порядку, що визначені законом.

Указом Президента України №452/2017 від 29.12.2017 року "Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах" було постановлено ліквідувати Апеляційний суд Херсонської області та утворити Херсонський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Херсонську область, з місцезнаходженням у місті Херсоні.

Однак, згідно з п.3 Розділу XІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", що набрав чинності з 30.09.2016 року, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Також, відповідно до п.8 ст.1 Розділу XІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

03 жовтня 2018 року в газеті "Голос України" опубліковано повідомлення голови Херсонського апеляційного суду в апеляційному окрузі, що включає Херсонську область, з місцезнаходженням у місті Херсоні, про початок роботи вказаного новоутвореного суду з 03 жовтня 2018 року.

Враховуючи наведене, від дня початку роботи Херсонського апеляційного суду останній діє як суд апеляційної інстанції, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

16 жовтня 2018 року цю справу автоматизовано було розподілено складу колегії суддів: головуючому судді (судді-доповідачу) - Майданіку В.В., суддям: Кутурлановій О.В., Орловській Н.В.

Заслухавши доповідача, перевіривши відповідність ухвали вимогам процесуального закону, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи у відкритті провадження, суддя суду першої інстанції, пославшись на ч.1 ст.19, ч.1 ст.20, п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, ст.88 Податкового Кодексу України, ст.ст.4, 5, 19, 21 КАС України, виходив з того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Проте, з таким висновком погодитись не можна з огляду на таке.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області про визнання застави припиненою (а.с.3-5).

Свій позов позивач, пославшись на ст.28 Закону України "Про заставу", ст.50 Закону України "Про іпотеку", ст.ст.317, 319, 321, 391, 593 ЦК України, обґрунтував тим, що він в ході електронних торгів, які відбулись 09.01.2018 року, придбав у власність вказане нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_1. Він отримав Свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно, право власності зареєстровано у відповідному Державному реєстрі. Вказана нерухомість була предметом іпотеки на забезпечення кредитного зобов'язання перед ПАТ КБ "ПриватБанк". У зв'язку з невиконанням ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором банк ініціював процедуру реалізації предмета іпотеки і в результаті електронних торгів, проведених ДП "Сетам", він став власником майна. При оформленні права власності він дізнався про те, що придбане майно перебуває у податковій заставі на підставі акту опису майна від 20.12.2017р №187, обтяжувачем майна є відповідач, а боржником - попередній власник ОСОБА_5. Він звернувся з листом до відповідача, в якому просив виключити вказану нерухомість з акту опису майна від 20.12.2017р №187. Однак йому було відмовлено. Вважає, що він не має жодного відношення до відносин між відповідачем і попереднім власником вказаного майна. Наявність обтяження перешкоджає йому розпоряджатись своєю власністю. Враховуючи наведене, просить задовольнити позов.

До своєї позовної заяви позивач долучив Свідоцтво від 22.01.2018 року, за яким приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Живцова Н.М. у відповідності до ст.61 Закону України "Про виконавче провадження" та на підставі акта про реалізацію предмета іпотеки від 17.01.2018р посвідчила, що ОСОБА_2 належить на праві власності зазначене нерухоме майно. Правовстановлюючий документ - нотаріально посвідчений Договір купівлі-продажу від 29.11.2007 року (а.с.6).

Відповідно до Інформації від 30.07.2018р з різних реєстрів (Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна) щодо об'єкта нерухомого майна: зазначене в позові нерухоме майно належить на праві власності позивачу на підставі Свідоцтва від 22.01.2018р, виданого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н.М.; наявне обтяження, а саме податкова застава на підставі Акту опису майна від 20.12.2017р, видавник і він же обтяжувач - Головне управління ДФС у Херсонській області (а.с.7, 8).

На письмове звернення позивача до відповідача (а.с.12-13) про виключення придбаного ним на електронних торгах спірного нерухомого майна з акту опису й арешту від 20.12.2017р останнім надано відповідь про відсутність підстав для припинення права податкової застави на вказане майно боржника ОСОБА_5, яке було предметом іпотеки згідно договору від 30.11.2007р, укладеного між ОСОБА_5 та ЗАТ КБ "ПриватБанк". Підстава відмови - платником податків ОСОБА_5, яка була власником вказаного нерухомого майна, не забезпечено погашення податкового боргу. Зазначено, що відповідно до положень ст.ст.88, 89 ПК України, ст.18 Закону України "Про заставу", ст.3 Закону України "Про іпотеку" наявність податкової застави не перешкоджає поширенню права податкової застави на майно боржника, а лише встановлює пріоритет задоволення вимог заставодержателів в залежності від черговості реєстрації обтяжень в Державних реєстрах (а.с.14-16).

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року, чинній на час звернення до суду з позовом та прийняття оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч.2 цієї статті у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ст.19 ЦПК України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року, чинній на час звернення до суду з позовом та прийняття оскаржуваної ухвали, який набрав чинності з 15.12.2017р), якою передбачено справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів: суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ч.1); суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (ч.2).

При цьому за ч.1 ст.2 КАС України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року, чинній на час звернення до суду з позовом та прийняття оскаржуваної ухвали, який набрав чинності з 15.12.2017р) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.3 КАС України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року, чинній на час звернення до суду з позовом та прийняття оскаржуваної ухвали, який набрав чинності з 15.12.2017р):

--- адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

--- публічно-правовий спір - це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за ч.1 ст.19 КАС України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року, чинній на час звернення до суду з позовом та прийняття оскаржуваної ухвали, який набрав чинності з 15.12.2017р) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема

спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, аналіз змісту вказаних вище норм ЦПК України та КАС України дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, із яких виник спір.

У справі, що розглядається, позов пред'явлено з підстав порушення відповідачем Головним управлінням ДФС України у Херсонській області права власності фізичної особи. На думку позивача, наявність такого обтяження як податкова застава перешкоджає йому розпоряджатись своєю власністю, а саме нерухомим майном, яке ним придбано у встановленому законом порядку на електронних торгах, тобто, на його думку, відповідач, який відмовився виключити придбане ним на електронних торгах спірне нерухоме майно з акту опису й арешту, порушує його приватні права.

Отже, у справі за цим позовом характер правовідносин (порушення приватного права позивача, зокрема майнового права) свідчить про приватноправовий характер відносин, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, а саме за правилами ЦПК України.

За таких обставин, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у цивільній справі за вказаним позовом, дійшов неправильного висновку щодо характеру спірних правовідносин, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" повторно наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, і, як зазначено Європейською комісією з прав людини у рішенні у справі "Занд проти Австрії" (доповідь від 12 жовтня 1978 року), термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)".

Для визначення "суду встановленого законом", зокрема для визначення суду належної юрисдикції, у процесуальному законодавстві України, застосовано підхід віднесення до юрисдикції загальних судів всіх справ, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З огляду на наведене апеляційний суд вважає апеляційну скаргу обґрунтованою, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2018 року такою, що постановлена з порушенням вимог процесуального законодавства та підлягає скасуванню.

Оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі порушив норм процесуального права, то відповідно до положень п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України це є підставою для того, щоб апеляційну скаргу задовольнити, а оскаржувану ухвалу суду - скасувати й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.4, 19, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, ст.ст.3, 19 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Херсонського міського суду Херсонської області від 06 серпня 2018 року скасувати й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата складення повного тексту постанови - 15 листопада 2018 року.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ В.В. Майданік

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.В. Кутурланова

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Н.В. Орловська