Справа № 1-10/2010 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

18 січня 2010 року                  Гайсинський районний суд Вінницької області

                                                  в складі: головуючого судді    Кравця В.І.

                                                                 при секретарі      Карплюк Г.П.

                                за участю   прокурора         Романової Л.М.,

захисника  ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гайсин справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,  жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не працює, не судимого, в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121, ч. 1 ст.296 КК України, -

встановив:

09.06.2007 року близько 16.00 год.  на вул. І.Богуна в м. Гайсині  між ОСОБА_2 і  ОСОБА_3 на ґрунті неприязні виникла суперечка, яка переросла в бійку. ОСОБА_4,  намагаючись припинити  бійку та розборонити їх, зробив зауваження  ОСОБА_2 ,  став між ними  відштовхував один від одного. На ці дії ОСОБА_2 із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів  явної неповаги до суспільства, діючи  з особливою зухвалістю, безпричинно умисно наніс удар рукою в область обличчя раніше незнайомому ОСОБА_4, від чого той впав на землю,  після чого наніс ОСОБА_4 декілька  ударів ногою в область  тулубу, заподіявши  тілесні ушкодження у вигляді  закритої тупої травми живота з пошкодженням селезінки, гемораргічним шоком 3 ступеня, які   відносяться до тяжких тілесних ушкоджень  за небезпечністю для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні підсудний  ОСОБА_5  вказав, що вину  в пред’явленому обвинуваченні  за ч.1 ст.121 , ч.1 ст. 296 КК України визнає частково,  пояснив суду, що 09.06.2007 року в денний час  побачив як по вулиці І.Богуна біля  його будинку  проходили хлопці серед яких був раніше знайомий ОСОБА_3. Він перестрів ОСОБА_3 і став з»ясовувати чому той  погрожував його синові.  Між ними виникла суперечка за якої ОСОБА_3 потягнув  його за одяг і вони вдарились головами, у ОСОБА_3  пішла кров. Раніше незнайомий ОСОБА_4, який знаходився  за 3-4 м, підбіг  до них, сказав:« Мужик хочеш проблем? То вони зараз будуть.», - і шарпнув його за одяг на грудях. Він зразу ж наніс удар долонею руки   в область чола ОСОБА_4, від чого той  впав на спину. На вулицю вийшли сусіди  Гладі олова і ОСОБА_6 і бійка припинилась. Вважав, що ОСОБА_7 міг отримати пошкодження селезінки за інших обставин, пізніше, так як наступного дня він його бачив на вулиці і  у того і з здоров»ям було все нормально.

Незважаючи на невизнання підсудним вини у інкримінованих злочинах, його винуватість доводиться сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Потерпілий   ОСОБА_4, пояснив, що 09.06.2007 року в денний час він  разом із знайомими ОСОБА_3, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 повертались з річки Сіб додому  по вулиці І.Богуна  в м. Гайсин. Коли проходили  біля господарства ОСОБА_5, то той відкривав ворота і став розмовляти з ОСОБА_3. Він відійшов від них за 15 м, побачив, що між ними виник конфлікт і бійка, на обличчі у ОСОБА_3 і ОСОБА_5 була кров. Підійшовши до них він запитав: «Які проблеми?», -став  між ними і  відпихнув один від одного  руками в груди. Зразу ж отримав від ОСОБА_5 удар в голову і впав на землю, після чого отримав ще три – чотири  удари ногами у область живота. Від отриманих ударів болів живіт, проте він до лікарні не звертався,  12.06.2007 року його стан різко погіршився і він  лежав вдома, а 14.06.2007 року швидка допомога забрала до лікарні, де його невідкладно прооперували і видалили селезінку. Підсудний відшкодував йому матеріальну і моральну шкоду на досудовому слідстві в розмірі 7000 грн.

Свідок ОСОБА_3, пояснив, що  09.06.2007 року в денний час, коли він разом із ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_4 повертались додому з річки між ним і ОСОБА_5 розпочалась суперечка, яка перейшла в бійку. До них підійшов ОСОБА_4 і став розбороняти, але отримав удар від ОСОБА_5 і впав, після чого ОСОБА_5 наніс ОСОБА_4 удари ногою. Того ж дня ввечері ОСОБА_4 скаржився на біль у животі.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що 09.06.2007 року в денний час вона разом із дочкою ОСОБА_6 знаходились у дворі будинку ОСОБА_11, почувши крик на вулиці, вийшла на вулицю і побачила, що ОСОБА_5 ударив  ОСОБА_3. До них підійшов ОСОБА_4 і запитав  ОСОБА_5 за що той ударив, у відповідь  ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_4 кулаком в область обличчя і  той впав. ОСОБА_5 ставав бити ОСОБА_4 ногами тому вона  втрутилась і розборонила їх. ОСОБА_12 принесла води і ОСОБА_3 змив з обличчя кров.

Свідок ОСОБА_6 пояснила, що  09.06.2007 року в денний час вона разом із  матір»ю ОСОБА_10 знаходилась у дворі будинку знайомих, почувши крик на вулиці  вийшла на вулицю слідом за мамою і побачила, що ОСОБА_5 бив ногою ОСОБА_4, а мати їх розбороняла.

Свідок ОСОБА_12Т пояснила , що  як 09.06.2007 року в денний час на вул. І. Богуна в м. Гайсин вона побачила ОСОБА_5, ОСОБА_4, та ОСОБА_3 у якого була кров на обличчі, вона принесла воду і ОСОБА_3 вмився.

Свідок ОСОБА_9 пояснив, що 09.06.2007 року в денний час він разом із ОСОБА_3 і ОСОБА_4 повертався додому з річки по вул.. І. Богуна, він пішов вперед до ОСОБА_8, а коли повертався то на вулиці  було  багато людей, із розмови зрозумів, що між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 була бійка, а ОСОБА_4 їх розбороняв і ОСОБА_5 побив ОСОБА_4.

Свідок  ОСОБА_13 пояснила, що в червні 2007 року  її син ОСОБА_4 повернувшись додому  скаржився на біль у животі, дома знаходився три – чотири дні, а коли йому стало зовсім зле, викликали швидку допомогу і в лікарні видалили селезінку.

За висновками судово-медичної експертизи № 359 від 12.07.2007року  і № 443 від 03.12.2009 року у ОСОБА_4 було  виявлено тілесні ушкодження у вигляді у вигляді  закритої  тупої травми живота з пошкодженням селезінки, гемораргічним шоком 3 ступеня, які в  відносяться до тяжких тілесних ушкоджень  за небезпечністю для життя в момент заподіяння; тілесні ушкодження  могли бути заподіяні  в період з  09.10.2009 року  по 14.06.2007 року; згідно описової частини висновку медична карта містить пояснення батьків на  час доставляння потерпілого  до лікарні про те, що тілесні ушкодження були заподіяні синові коли той розбороняв двох людей, що билися і був  повалений на землю та одержав удари ногою(а.с.35,101-103).

Дії підсудного    ОСОБА_5  суд кваліфікує за ч.1 ст. 121 КК України, як умисне  тяжке тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння та за ст. 296 ч.1 КК України , як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.

Заперечення  підсудним вини у заподіянні потерпілому тяжких тілесних ушкоджень суд розцінює як його правомірну позицію захисту, проте ці доводи підсудного спростовуються сукупністю вище проаналізованих доказів, які узгоджуються між собою щодо розвитку подій 09.06.2007 року за яких  потерпілому заподіяно тілесні ушкодження підсудним  і  підстав для сумніву в яких немає .Про сумнівність заперечень підсудного свідчать також його непослідовна поведінка в період досудового слідства, підсудний  змінював свої покази щодо обставин подій за яких він наніс удар  рукою ОСОБА_4, на очній ставці з потерпілим він  визнав свою винуватість у  нанесенні ударів ногою і заподіянні тілесних ушкоджень і того ж дня відшкодував шкоду. (а.с.46-48)

Обираючи підсудному вид і міру покарання, суд враховує суспільну небезпечність скоєного злочину, що  є тяжким, відсутність судимості, позитивну характеристику за місцем проживання, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

До пом’якшуючих покарання обставин суд відносить  відшкодування шкоди, догляд за матір»ю похилого віку.

За встановлених обставин, враховуючи думку потерпілого про призначення не суворого покарання,   а також тривалість часу , що пройшов після скоєння злочину та  бездоганну протягом цього часу поведінку підсудного, що  істотно знижує його суспільну небезпеку,   суд вважає достатнім для його  виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів  покарання у виді позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.  75 КК України та покладенням на підсудного обов’язків передбачених ст. 76 КК України.

Керуючись ст.323,324,  КПК України, суд –

присудив:

ОСОБА_2 визнати винуватим  в скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і ч.1 ст. 296 КК України і призначити покарання:

-     за ч.1 ст. 121 КК України  у виді  п’яти років позбавлення волі;

-     за ч.1 ст. 296 КК України у виді двох років обмеження волі.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання  шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у  виді позбавлення волі на строк п’ять років.

Застосувавши ст. 75 КК України ухвалити про звільнення засудженого ОСОБА_2  від відбування призначеного покарання з випробуванням , якщо він протягом двохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов"язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти  на ОСОБА_2. обов'язки не виїжджати за  межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи; повідомляти  органи кримінально - виконавчої  системи про зміну місця проживання, роботи та  періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально - виконавчої  системи.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо засудженого залишити без змін підписка про невиїзд.

    На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області через Гайсинський районний суд.

    Суддя: підпис

Оригінал вироку знаходиться в кримінальній справі Гайсинського районного суду № 1-10/2009 р.

Копія вірна: Вирок набрав чинності 02.09.2008 р.

Голова суду                                                                                                 ОСОБА_14