П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 листопада 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/3727/15-а

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА»» Стрюкової Ірини Олександрівни на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА»» Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015р. ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДАРА»», третя особа ФГВФО в якому просив:

- визнати протиправною відмову ФГВФО щодо включення позивача до реєстру кредиторів за вкладами в ПАТ «КБ «Надра»» по договорам банківського вкладу зі сплатою процентів за №1971214, №2073868 на загальну суму 530 555,91грн.;

- зобов'язати Уповноважену особу ФГВФО та ФГВФО включити вимоги позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «Надра»» по вказаним договорам банківського вкладу зі сплатою процентів на загальну суму 530 555,91грн. та віднести вимоги позивача до відповідної черги в порядку встановленому чинним законодавством.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що у липні 2014р. між ним та ПАТ «КБ «Надра»» укладено договір строкового банківського вкладу за №1971214 зі сплатою процентів в кінці строку. Позивачем внесено на вказаний рахунок кошти у сумі 30 000дол. США, що підтверджується квитанцією за №6794 від 9.07.2014р.. За п.1.1, 2.1, 2.3 вказаного договору Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок, а Вкладник вносить на цей рахунок готівкою або шляхом безготівкового перерахування з власного рахунку кошти у сумі 30 000дол. США, на умовах, визначених цим договором. Вклад залучається на строк три місяці. Термін повернення вкладу 9.10.2014р. Процентна ставка за вкладом складає 12,5% річних.

В подальшому, 26.11.2014р. між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «НАДРА»» укладено договір строкового банківського вкладу за №2073868 зі сплатою процентів в кінці строку. 26.11.2014р. позивачем на вказаний депозитний рахунок внесено кошти у сумі 10 000дол. США, що підтверджується квитанцією за №7492. За п.1.1, 2.1, 2.2, 2.4 вказаного договору Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок, а Вкладник вносить на цей рахунок готівкою або шляхом безготівкового перерахування з власного рахунку кошти у сумі 10 000дол. США, на умовах, визначених цим договором. Вклад залучається на строк три місяці. Термін повернення вкладу 26.02.2015р. Процентна ставка за вкладом складає 11,5% річних.

У лютому 2015р. Правлінням Національного банку України прийнято постанову за №83 «Про віднесення ПАТ «КБ «НАДАРА»» до категорії неплатоспроможних». Також, Виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення за №26 від 6.02.2015р. «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА»», та призначено уповноважену особу ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «НАДРА»»

В подальшому, ФГВФО ОСОБА_3 відшкодовано через банк-агент КБ «Райффайзенбанк Аваль» грошові кошти у сумі 200 000грн..

У травні та у жовтні 2015р. ОСОБА_3 звернувся із заявами до Уповноваженої особи ФГВФО про виплату відсотків за договорами банківських вкладів за №1971214, №2073868 у сумі 530 555,91грн.. Однак, листом-відповіддю ФГВФО за №29039 від 9.11.2015р. ОСОБА_3 відмовлено в даній виплаті, у зв'язку із тим, що у відповідності до ч.5 ст.45 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори Банки мали право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до Банку. При цьому Уповноваженою особою ФГВФО зазначив, що нормами чинного законодавства уповноважена особа Фонду на ліквідацію не наділена повноваженнями щодо права приймати та здійснювати акцептування вимог кредиторів, які надійшли після закінчення 30-денного строку, встановленого Законом для прийому.

Позивач вважає, що вищевказана відмова ФГВФО у виплаті відсотків за його договорами є протиправною та незаконною, у зв'язку із чим звернувся в суд із відповідним позовом.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА»» Стрюкової І.О. щодо включення ОСОБА_3 до реєстру кредиторів за вкладами в ПАТ «КБ «НАДРА»» по договорам банківського вкладу №1971214, №2073868 зі сплатою процентів в кінці строку на загальну суму 530 555,91грн..

Зобов'язано Уповноважену особу ФГВФО на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА»» Стрюкову І.О. включити вимоги ОСОБА_3 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «НАДРА»» по договорам банківського вкладу №1971214, №2073868 зі сплатою процентів на загальну суму 530 555,91грн. та віднести вимоги ОСОБА_3 до відповідної черги в порядку, встановленому чинним законодавством.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань ФГВФО судові витрати зі сплати судового збору в сумі 650,4грн., шляхом безспірного списання коштів органами державної казначейської служби.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Сторони були сповіщенні про час і місце судового розгляду справи у встановленому законом порядку, проте в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили..

З урахуванням належного сповіщення сторін, про час і місце розгляду справи, судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті та відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення скарги, скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у даній справі, з наступних підстав.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду безпідставно не включено позивача до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «КБ «НАДРА»».

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки суд першої інстанції не повно з'ясував усі обставини по справи та неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.319 КАС України, рішення суду скасовує та закриває провадження у справі, з наступних підстав.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що у липні 2014р. між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «НАДРА»» укладено договір строкового банківського вкладу за №1971214 зі сплатою процентів в кінці строку. Позивачем внесено на вказаний рахунок кошти у сумі 30 000дол. США, що підтверджується квитанцією за №6794 від 9.07.2014р.. Відповідно до п.1.1, 2.1, 2.3 вказаного договору Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок, а Вкладник вносить на цей рахунок готівкою або шляхом безготівкового перерахування з власного рахунку кошти у сумі 30 000дол. США, на умовах, визначених цим договором. Вклад залучається на строк три місяці. Термін повернення вкладу 9.10.2014р.. Процентна ставка за вкладом складає 12,5% річних.

У листопаді 2014р. між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «НАДРА»» укладено договір строкового банківського вкладу за №2073868 зі сплатою процентів в кінці строку. В день укладення договору ОСОБА_3 на вказаний рахунок внесено кошти у сумі 10 000дол. США, що підтверджується квитанцією за №7492. Відповідно до п.1.1, 2.1, 2.2, 2.4 вказаного договору Банк відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок, а Вкладник вносить на цей рахунок готівкою або шляхом безготівкового перерахування з власного рахунку кошти у сумі 10 000дол. США, на умовах, визначених цим договором. Вклад залучається на строк три місяці. Термін повернення вкладу 26.02.2015р.. Процентна ставка за вкладом складає 11,5% річних.

Таким чином, загальна сума коштів, що внесені ОСОБА_3 на депозитні рахунки у ПАТ «КБ «НАДРА»», становить 40 000дол. США.

Постановою Правління Національного банку України від 5.02.2015р. за №83 ПАТ «КБ «НАДРА»» віднесено до категорії неплатоспроможних. 5.02.2015р. виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення за №26, яким розпочато процедуру виведення Банку з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «НАДРА»».

В подальшому ФГВФО ОСОБА_3 відшкодовано через банк-агент КБ «Райффайзенбанк Аваль» грошові кошти у сумі 200 000грн..

У травні 2015р. ОСОБА_3 звернувся із заявою до Уповноваженої особи ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «КБ «НАДРА»» про виплату відсотків за договорами банківських вкладів за №1971214, №2073868 у сумі 530 555,91грн.. Вказана заява отримана ФГВФО 12.05.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Відповіді на вказану заяву позивача відповідачем не надано.

У червні 2015р. виконавчою дирекцією ФГВФО прийнято рішення за №113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА»» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «НАДРА»» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА»».

В подальшому, у жовтні 2015р. ОСОБА_3 повторно звернувся із заявою до ФГВФО із заявою про виплату відсотків за договорами банківських вкладів за №1971214, №2073868 у сумі 530 555,91грн.. Однак, Фондом відмовлено в задоволенні вказаної заяви та роз'яснено, що відповідно до ч.5 ст.45 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори Банку мали право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до Банку. Оскільки позивач, протягом встановленого строку, з такою заявою до уповноваженої особи не звертався, підстав для виплати йому відсотків не має. При цьому Фондом зазначено, що нормами чинного законодавства уповноважена особа Фонду на ліквідацію не наділена повноваженнями щодо права приймати та здійснювати акцептування вимог кредиторів, які надійшли після закінчення 30-денного строку, встановленого Законом для прийому.

Перевіряючи правомірність прийнятого рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.24 рішення від 20.07.2006р. в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п.1 ст.6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

За правилами ч.1 ст.6 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття судового рішення, на 2016р.), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси

У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Приписами п.1 ч.1 ст.3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до правил визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Апеляційний суд зазначає, що у даній справі правовідносини стосуються дій уповноваженої особи Фонду щодо не включення кредиторських вимог ОСОБА_3 до реєстру акцептованих вимог кредиторів, зобов'язання включити ОСОБА_3 до вказаного реєстру, оскільки у ПАТ «КБ «НАДРА»» існує заборгованість перед позивачем за договором банківського вкладу.

Приписами ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

За правилами п.17 ч.1 ст.2 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

За змістом ст.3 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Приписами ч.1 ст.4 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими ч.2 ст.4 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», серед яких, зокрема, акумулювання коштів, отриманих з джерел, визначених ст.19 цього Закону, здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

У відповідності до ч.5 ст.34 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Згідно з ч.2 ст.37 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема, вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом.

За приписами ч.1 ст.54 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що за змістом наведених правових норм на Фонд, який є юридичною особою публічного права, покладено функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. У свою чергу, уповноважена особа Фонду виконує від його імені делеговані Фондом повноваження щодо забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Разом з тим, вирішуючи питання про віднесення спору до юрисдикції адміністративного суду, слід враховувати не лише суб'єктний склад правовідносин, які склалися між сторонами, а й сутність (характер) таких правовідносин.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що правовідносини, щодо яких виник спір, обумовлені наявністю кредиторських вимог (майнових вимог фізичної особи до суб'єкта господарювання - банку, що ліквідується), які задовольняються у порядку черговості, визначеної ст.52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна банку.

Повноваження уповноваженої особи Фонду щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів та внесення змін до цього реєстру визначені у п.4 ч.1 ст.48 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Повноваження Фонду як ліквідатора, що закріплені у ч.1 ст.48 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», збігаються за змістом із повноваженнями розпорядника майна у справі про банкрутство, які закріплені у ч. 3, 5 ст.22 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон №2343-XII).

Відповідно до ч.1 ст.52 зазначеного Закону кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів. У четвертій черзі задовольняються грошові вимоги щодо вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що оскільки лише Фонду за законом доручено забезпечувати відновлення платоспроможності банку або підготовку його до ліквідації, а спірні правовідносини випливають з укладених між банком і фізичною особою договорів, уповноважена особа Фонду та Фонд діють як представники сторони договірних відносин.

Вищевказане дає підстави стверджувати, що спір у даній справі не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить до цивільної юрисдикції.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у даній справі, у зв'язку із тим, що спір про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018р. по справі за №826/7532/16.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду не можливо вважати законним та обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про визнання судового рішення нечинним та закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,319 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА»» Стрюкової Ірини Олександрівни - частково задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 січня 2018р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА»» Стрюкової Ірини Олександрівни, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Градовський Ю.М.

Судді Яковлєв О.В. Крусян А.В.