У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Григоренка М.П.,
суддів Ковалевича С.П., Оніпко О.В.,
при секретареві Омельчук А.М., за участю позивача та відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 03 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИЛА :
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 03 грудня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь позивача аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі, в розмірі 450 грн., щомісяця, починаючи із 13 жовтня 2009 року і до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 вказує, що дане рішення не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону, оскільки розмір аліментів визначено без урахування його матеріального стану та інших його сімейних обставин.
Апелянт зазначає, що він не заперечує сплачувати аліменти, але не в тому розмірі як це визначив суд, у зв’язку із чим просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення про стягнення з нього аліментів, в розмірі 200 грн., щомісяця.
В ході апеляційного розгляду справи апелянт підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а позивач просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, як ухвалене відповідно до вимог закону.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Справа № 22-137 /2010 р головуючий у 1 інстанції – Сидоренко С.М.
Категорія : 46.48 доповідач – Григоренко М.П.
Повністю задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що відповідача зобов’язаний утримувати свою дитину і має для цього можливість, оскільки є працездатним.
З даним рішенням суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки із матеріалів справи вбачається, що відповідач в ході попереднього розгляду справи повністю визнав позовні вимоги позивача і не заперечував проти сплати аліменти.
Твердження апелянта про те, що йому не було відомо про розмір аліментів, на стягненні яких наполягала ОСОБА_2, не заслуговують на увагу, оскільки згідно протоколу судового засідання в ході попереднього розгляду справи відповідачу було доведено про розмір аліментів, на стягненні яких наполягала позивача і той будь-яких заперечень з даного приводу не висловлював.
На думку колегії суддів, визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню із ОСОБА_1, суд першої інстанції в повній мірі врахував матеріальний стан останнього та інші обставини справи.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв’язку із чим рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 03 грудня 2009 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 03 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Григоренко М.П.
Судді : Ковалевич С.П.
Оніпко О.В.