У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді - Григоренка М.П.,
суддів Ковалевича С.П., Оніпко О.В.,
при секретареві Омельчук А.М., за участю представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 та представника ОСОБА_3- ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 05 листопада 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача Радивилівська державна нотаріальна контора, Башарівська сільська рада про визнання права власності на Ѕ частину спадкового будинковолодіння, розподіл його в натурі, реальний розподіл земельної ділянки, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину від 19.02.1989 року та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Башарівської сільської ради і Радивилівської державної нотаріальної контори про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним та визнання за нею права власності на ціле будинковолодіння,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Радивилівського районного суду Рівненської області від 05 листопада 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, а в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Житловий будинок з господарськими будівлями в АДРЕСА_1, який належить сторонам на праві спільної часткової власності, по 1\2 частині кожній, поділено в натурі.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом на майно померлого ОСОБА_7, видане Радивилівською державною нотаріальною конторою 19.12.1989 року за реєстром №1955, в частині зазначення площі жилого будинку.
Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно померлої ОСОБА_8, видане Радивилівською державною нотаріальною конторою 16.11.1995 року за реєстром №2869, в частині майна і
Справа № 22- 1982 /2009 р головуючий у 1 інстанції – Прачук Л.І.
Категорія : 37 доповідач – Григоренко М.П.
площі жилого будинку. Визнано, що спадкове майно померлої ОСОБА_8 складається з 1\2 частини жилого будинку і господарської будівлі /сарая/ в АДРЕСА_1.
Визнано, що загальна площа цілого жилого будинку становить 57.6 кв.м. в т.ч. житлова 35,5 кв.м.
Виділено в користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,125 га. з її сторони будинку згідно схеми висновку експертизи.
Виділено в користування ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,125 га. з її сторони будинку згідно схеми висновку експертизи.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 800 /вісімсот/ грн. понесених судових витрат, у зв’язку із призначенням у справі експертизи.
В поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_5 вказує, що вказане рішення вважає незаконним, так як воно винесене із порушенням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції безпідставно не застосував строків позовної давності до вимог ОСОБА_1, про що було подано іншою стороною відповідна заява, оскільки остання пропустила строк позовної давності без поважних причин.
Крім того, ОСОБА_3 не погоджувалась із варіантом розподілу спірного будинковолодіння, який був запропонований висновком будівельно-технічної експертизи і який є незаконним, так як проведення цієї експертизи було здійснено із порушенням прав апелянта, який не був повідомлений про час і місце проведення експертизи і, крім того, апелянту взагалі не відомо яким саме чином експерт потрапив до спірного будинковолодіння.
В зв’язку із викладеним, апелянт просить скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі.
В ході апеляційного розгляду справи представник апелянта підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу не визнав, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін, як ухвалене відповідно до вимог чинного законодавства.
Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 і відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_1 у 1989 році отримала від свого батька у спадок 1\2 частину спірного будинковолодіння, тому ОСОБА_3 було помилково видано свідоцтво про спадщину за заповітом у 1995 році на це ж саме ціле спірне будинковолодіння, в зв’язку із чим вказане свідоцтво судом було частково визнано недійсним та поділено між сторонами в натурі як спірний будинок так і земельну ділянку, яка призначена для обслуговування цього будинку.
З оскаржуваним рішенням погоджується і колегія суддів, оскільки із матеріалів справи дійсно вбачається, що кожна із сторін має право лише на 1\2 частину спірного будинковолодіння та земельну ділянку, яка призначена для обслуговування цього будинковолодіння.
Відповідно до частини 1 статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно не застосував строків позовної давності, не заслуговують на увагу, оскільки апелянт, як в суді першої інстанції так і в ході апеляційного розгляду справи, не надала будь-яких переконливих доказів того, що ОСОБА_1 , до моменту звернення до суду із позовом в 2008 році, було відомо про існування свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно померлої ОСОБА_8, видане Радивилівською державною нотаріальною конторою 16.11.1995 року за реєстром №2869 на ім’я ОСОБА_3.
Навпаки, згідно витягу із реєстрації про право власності на нерухоме майно (а.с. 8) від 23 січня 2008 року вбачається, що за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на 1\2 частину спірного будинковолодіння відповідно до встановленого порядку.
В той же час, відомостей про реєстрацію права власності на ціле спірне будинковолодіння за ОСОБА_3, останньою взагалі не надано.
Щодо проведення обстеження спірного будинковолодіння при проведенні експертизи без участі апелянта, а також щодо незгоди останнього із обраним судом варіанту поділу спірного будинковолодіння та земельної ділянки, то ці доводи також не заслуговують на увагу, так як вищевказані обставини не спростовують правильності висновків рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв’язку із чим рішення Радивилівського районного суду Рівненської області від 05 листопада 2009 року підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 - відхилити.
Рішення Радивилівського районного суду від 05 листопада 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити ухвалу апеляційного суду та рішення суду першої інстанції до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційної інстанції, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Григоренко М.П.
Судді : Ковалевич С.П.
Оніпко О.В.