№ 2-а-3996/2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2009 р. Малиновський райсуд м.Одеси
в складі: головуючого судді Савинської І.О.
при секретарі Гриценко А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ в Одеській обл., з участю 3-ої особи інспектора ДАІ ОСОБА_2, про скасування постанови про притягнення до адмінвідповідальності,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просить скасувати постанову ВН №212350 про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що винесена 21.07.2009р. інспектором ДАІ постанова по ч.5 ст.122 КУпАП за порушення п.п.30.2 ПДР є безпідставною та не підтвердженою належними доказами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.
Відповідно п.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що 23.05.2009р. на 10-му кілометрі траси Одеса-Білгород-Дністровський інспектором ДПС Овідіопольського взводу при ВДАІ ст.прапорщиком ОСОБА_3 був складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що ОСОБА_1 скоїв правопорушення – за керування автомобілем «ЗИЛ», держзнак ВН 2624 ВС з забрудненими номерами, що передбачено ч.5 ст.122 КупАП.
Однак інспектор ДПС в усній формі зазначив, що позивач скоїв правопорушення – керував автомобілем, який не застрахований.
Після предявлення позивачем страхового полісу на автомобіль, інспектор ДПС повідомив, що він вже розпочав заповнювати бланк протоколу, тому буде краще, якщо протокол буде складено за порушення п.30.2 ПДР.
Тобто під час спілкування з позивачем, учасником дорожнього руху, інспектором ДАІ були порушені принципи дотримання законності, передбачений ст.7 КУпАП, а також п. 22.1 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2006 р.
Згідно п.22.6 Інструкції роз'яснення порушникові про неправомірність його дій необхідно давати доброзичливо, переконливо і ясно, з посиланням на відповідні вимоги Правил дорожнього руху та інші нормативно-правові акти України у сфері безпеки руху. Інспектором ДАІ цього зроблено не було.
21.07.2009р. постановою інспектора ДАІ - ОСОБА_2 по справі про зазначене адміністративне правопорушення ВН №212350 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.122 КУпАП та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн.
Зазначену постанову винесено щодо позивача інспектором ДАІ нібито за порушення вимог п.30.2 Правил дорожнього руху.
Під час складання постанови інспектор ДАІ припустив наступні порушення законодавства: не виконав вимоги п.1 ст.247 КупАП, згідно якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Крім того, він не виконав вимоги ст.280 КУпАП, згідно якої посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, відсутні докази здійснення позивачем адмінпорушення.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.
Згідно зі ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.66 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з урахуванням встановленого КАС України обов'язку доведення, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
У зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи суд прийшов до висновку про відсутність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, постанова серії ВН №212350 від 21.07.2009 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності – підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.9-12, 19, 70, 71, 99, 158-163 КАС України, ст.ст. 18, 122, 287-289, 293, 251, 294 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову серії ВН №212350 від 21.07.2009 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Одеської області шляхом подачі протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження з подальшою подачею протягом 20 днів апеляційної скарги, або у порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя І.О.Савинська