№ 2-4165/2009 р.

 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22 жовтня 2009 р.   Малиновський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді     -     Савинської І.О.,

при секретарі             -     Гриценко А.С.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ЗАТ «Страхової компанії «Каштан» про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

 Представник позивача – ОСОБА_3,   уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1,   просив суд стягнути з ОСОБА_2 94282 грн. – суму боргу, посилаючись  на  те,   що  між ними 12.08.2008р. був укладений договір займу, згідно якого позивач передав у борг ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 11800 доларів США строком до 12.10.2008р.  

Крім того, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_2 201714 грн. – 10% на місяць від 11800 доларів США  за несвоєчасне повернення боргу за період з 12.11.2008 р. по 22.10.2009 р. із розрахунку 7,99 грн. за 1 долар США.

Також, представник позивача просив суд стягнути з ЗАТ «Страхової компанії «Каштан» 48450 грн. – страхове відшкодування, посилаючись  на  те,   що   11.08.2008 р. між ОСОБА_2 та  ЗАТ «Страхової компанії «Каштан»  був укладений договір №03 ФИН/ОД на випадок неповернення боргу позивачу.  

Помимо того, представник позивача просив стягнути з ЗАТ «Страхової компанії «Каштан» 6064,66 грн. – суму інфляції від суми страхового відшкодування за період з 13.10.2008 р. по 22.10.2009 р. та 20000 грн. – моральної шкоди.

Крім того, представник позивача просив стягнути солідарно з відповідачів 1500 грн. - сплачене держмито та ЗО грн. - сплачені витрати на ІТЗ.

Відповідачка ОСОБА_2   позовні вимоги  визнала у повному обсязі.

Представник відповідача ЗАТ «Страхової компанії «Каштан»   - ОСОБА_4 позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що зазначена угода позики не є страховим випадком.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні 12.08.2008 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, по якому позивач передав у борг, а ОСОБА_2 отримала грошові кошти у сумі 11800 доларів США, з зобов’язанням повернути гроші 12.10.2008 р.

Зазначений договір був оформлений розпискою, складеною ОСОБА_2 власноруч. (с.с.9).

На день винесення рішення суду сума основного боргу по договору займу (без урахування штрафних санкцій) складає 11800 доларів США, що дорівнює 94282 грн. із розрахунку 7,99 грн. за 1 долар США.

Між відповідачкою ОСОБА_2  та ЗАТ «Страхова компанія «Каштан» 11.08.2008 р. був укладений договір страхування кредитних ризиків №03 ФИН/ОД, за яким була застрахована відповідальність ОСОБА_2 (с.с.11-13).

П.2.1 договору страхування передбачалось, що обєктом страхування є майнові інтереси ОСОБА_2, які повязані із збитками, що виникли в наслідок невиконання або неналежного виконання ОСОБА_2 своїх зобовязань за розпискою від 11.08.2008 р., яку укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо своєчасного та повного повернення сум кредитів та відсотків за розпискою.  

У судовому засіданні сама ОСОБА_2 уточнили, що при страхуванні ризику мала на увазі зобовязання перед ОСОБА_1 по договору займу по розписці від 12.08.2009 р. та договір займу називала кредитом.

П.1.1. договору страхування передбачав, що предметом договору є надання ЗАТ «Страхова компанія «Каштан» страхового захисту майнових інтересів ОСОБА_2 щодо збитків, які можуть бути спричинені страховими випадками під час дії данного договору.

Строк дії договору встановлювався п.4.1 на один рік.

На підставі п.2.2.4. договору страхування страховаим ризиком є непогашення або неповне погашення ОСОБА_2 кредиту та/або відсотків по ньому за встановленими кредитним договором термінами при відсутності грошових коштів на рахунках ОСОБА_2 у фінансово-кредитних установах та його касі в наслідок неплатоспроможності ОСОБА_2, що підтверджено в установленому порядку.

Відповідачка ОСОБА_2 умови договору позики не виконала, в визначений в розписці термін та на цей час гроші позивачу не повернула.  

30.10.2008 р. ОСОБА_2 направила позивачу листа, де зазначала про неможливість виконання боргових обовязків у звязку з фінансовою кризою. (с.с.16).

13.11.2008 р. ОСОБА_1 звернувся з заявою до ЗАТ «Страхова компанія «Каштан», де зазначив про настання страхового випадку та просив виплатити йому страхове відшкодування. (с.с.10).

ЗАТ «Страхова компанія «Каштан» відмовило позивачу у добровільній виплаті страхового відшкодування.

П.3.1. договору страхування передбачав страхову суму у розмірі 48450 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.1046 ЦК України  за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, — незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України  позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.  

Як вбачається з норм ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

 Ст.530 ЦК України передбачено, якщо в зобов’язнні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.545 ЦК України прийнявши виконання зобов’язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов’язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов’язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов’язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

 Наявність у позивача оригіналу розписки та особисте визнання ОСОБА_2 факту неповернення боргу підтверджує факт невиконання

зобовязань по договору займу.

Договір позики між сторонами укладений без порушень вимог ст.1055 ЦПК України, так як булв здійсненний в письмовій формі.

Зобов’язання, відповідно до ст.629 ЦК України мають бути виконанні належним чином та в встановленний строк.

Згідно з ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

 Відповідно до ст.612 ЦК України  боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до  ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

 Договором займу, укладеним між сторонами, передбачені штрафні санкції у разі несвоєчасного повернення боргу у виглідя пені у розмірі 10% на місяць.

 Тобто, з 12.11.2008 р. настає час, з якого відраховуються штрафні санкції.

 10% від 11800 доларів США, з урахування курсу: 7,99 грн. за 1 долар США, складає 201714 грн. до дня винесення судом рішення, до 22.10.2009 р.

 Ст.979 ЦК України передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

 На підставі п.3.5. спірного договору страхування вигодонабувачем є ОСОБА_1

 Тобто, у разі настання страхового випадку, він повинен отримати страхову суму у розмірі 48450  грн. з відрахування безумовної франшизи у розмірі 9,5% від страхової суми, що складає 4602,75 грн.

 Згідно з ст.990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про страхування" передбачено, що страховий ризик — певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.Страховий випадок — подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про страхувнання» страхова

сума — грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата — грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Розмір страхової суми або розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групі страхових випадків, договору страхування у цілому...

У судовому засіданні доведено, що відповідачка ОСОБА_2 не виконала умови договору позики, застрахувала свою цивільну відповідальність по зазначеному договору, у звязку з чим настав страховий випадок.

На підставі викладеного суд стягує з відповідача «Страхової компанії «Каштан»  на користь позивача 43847,25 грн. – страхове відшкодування з відрахування франшизи.  

Крім того, суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача різницю між основною сумою боргу та сумою страхового відшкодування, а також суму франшизи.

Крім того, відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, 3-х осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Суд вважає безпідставними та такими, що не грунтуються на досліджених доказах, посилання представника відповідача «Страхової компанії «Каштан» про те, що виниклі наслідки невиконання договору займу, не є страховим випадком.

Крім того, спірний договір страхування на підставі ст.998 ЦК України на час винесення рішення не визнаний у встановленому законом порядку не дійсним.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позово задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві – пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Суд вважає необхідним пропорційно до розміру задоволених позовних вимог стягнути з відповідача «Страхової компанії «Каштан»  на користь позивача понесені ним витрати по сплаті держмита у розмірі 438,47 грн. – та 15 грн. – сплачені витрати на ІТЗ.  

Суд, також, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог  стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 1061,53  грн. - сплачене держмито, 15 грн. - сплачені витрати на ІТЗ.

Понесені судові витрати не підлягають солідарному стягненню з відповідачів, т.як останні не несуть солідарну відповідальність за цими правовідносинами.  

Суд вважає, що вимоги позивача з приводу відшкодування моральної шкоди є безпідставними, не ґрунтуються на представлених доказах та не відповідають чинному законодавству.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникли договірні правовідносини.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.  До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Договором займу, укладеним між зазначеними сторонами, не передбачене відшкодування моральної шкоди.  

Крім того, суду не представленому будь-яких доказів на отримання права на відшкодування моральної шкоди, яке передбачено ст.23 ЦК України.

Суд вважає можливим звільнити ЗАТ «Страхову компанію «Каштан» від сплати інфляційних виплат за прострочення виплат страхового відшкодування, що передбачено ч.2 ст.625 ЦК України, т.як суд стягнув з ОСОБА_2 штрафні санкції за несвоєчасне повернення боргу (10% на місяць), розмір яких значно перевищує розмір основного боргу.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 525-526, 545, 625, 992, 1046-1050 ЦК України, суд,

 ВИРІШИВ:

 Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ «Страхової компанії «Каштан»  на користь ОСОБА_1  43847,25 грн. – страхове відшкодування з відрахуванням франшизи, 438,47 грн. – сплачене держмито та 15 грн. – сплачені витрати на ІТЗ.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 45832  грн. -  суму основного боргу по договору позики з відрахування страхового відшкодування, 4602,75 грн. – суму франшизи, 201714 грн. – 10% на місяць за несвоєчасне повернення боргу за період з 12.11.2008 р. по 22.10.2009 р., 1061,53  грн. - сплачене держмито та 15 грн. - сплачені витрати на ІТЗ, а всього стягнути 253225,28 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_1  - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 200 грн. – державне мито.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                              І.О. Савинська