УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №274/3297/18 Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М.

Категорія 69 Доповідач Григорусь Н. Й.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року

Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Галацевич О.М., Микитюк О.Ю.

секретаря судового засідання Гайдамащук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Житомирі цивільну справу № 274/3297/18 за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа - ОСОБА_2, треті особи - Комунальне підприємство «Бердичівське бюро технічної інвентаризації», суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Замега Олег Володимирович про встановлення факту належності та чинності документів та статусу цих документів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 липня 2018 року, постановлену суддею Вдовиченко Т.М. у місті Бердичіві

встановив:

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив встановити факт, що реєстраційне посвідчення від 1992 року та довідка ЖБК від 1992 року є звичайними довідками з терміном дії в 3 місяці, тому є недійсними, нечинними та не мають статусу безстроковості.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 липня 2018 року у відкритті провадження у даній справі відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу скасувати. Вважає ухвалу суду першої інстанції незрозумілою, необґрунтованою та не підкріпленою оцінками суду та посиланнями на норми права. Зазначає, що ухвалу постановлено у його відсутності, чим порушено право на судовий захист.

Заявник в судове засідання не з'явився, про слухання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Інші учасники в судове засідання не з'явились, про слухання справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд першої інстанції вірно встановив, що заявник фактично просить встановити факт недійсності довідок, оскільки це суперечить положенням ст. 315 ЦПК України.

Так, з тексту заяви вбачається, що заявник просить встановити факт, що реєстраційне посвідчення від 1992 року та довідка ЖБК від 1992 року є звичайними довідками з терміном дії в 3 місяці, тому є недійсними, нечинними та не мають статусу безстроковості, а тому не могли бути використані при укладанні договору дарування квартири АДРЕСА_1 у 2009 році.

Судом встановлено, що постановою Апеляційного суду Житомирської області від 25 вересня 2018 року у цивільній справі № 274/1394/18 ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 21 березня 2018 року про відмову у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1, третя особа - ОСББ «Вимпел-4» про встановлення факту набуття права спільної сумісної власності членами сім'я на кооперативну квартиру АДРЕСА_1, залишено без змін, оскільки дана квартира є об'єктом спору.

Як вбачається із матеріалів справи кінцевою метою подання заяви про встановлення факту недійсності реєстраційного посвідчення від 1992 року та довідки ЖБК від 1992 року є оспорювання договору дарування квартири АДРЕСА_2.

Отже, крім доводів наведених в ухвалі Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 липня 2018 року про відмову у відкритті провадження, із заяви ОСОБА_1 вбачається наявність спору про право.

Згідно роз'яснень, викладених у п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Також не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 на те, що суддя Вдовиченко Т.М. не мала розглядати дану справу, оскільки їй було заявлено відвід, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Провадження у справі не було відкрито та в матеріалах справи відсутній заявлений ОСОБА_1 вмотивований відвід судді Вдовиченко Т.М.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 липня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складено 20.11.2018.