ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

"26" липня 2006 р.

Справа №  12/235/06

м. Миколаїв

  

 

За позовом

Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

 

До відповідача

Сільськогосподарського приватного підприємства агрофірма ім. Петровсь-кого, Миколаївська область, Березанський р-н, с. Кімівка.

Про :                      стягнення 25000 грн. 00 коп.

 

                                            Суддя   Семенов А.К.

 

Представники:

Від позивача

ОСОБА_2, дов. № НОМЕР_1 від 06.11.03 року.

 

Від відповідача

Лушніков В.П., дов. № 1 від 05.01.05 року.

 

СУТЬ СПОРУ : Позов поданий про стягнення з відповідача на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 25000 грн. 00 коп. боргу. Позовні вимоги обґрунтовуються  невиконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг по збиранню врожаю в частині оплати наданих послуг.

           Відповідач свого представника  у судове засідання направив, відзив на  позовну заяву не надав, проти позову заперечує.

В справі  оголошено перерву до 26.07.06 року.

Позивач заявою від 26.07.06 року збільшив розмір позовних вимог і просить стягнути з від-повідача 25096 грн. 00 коп. основного боргу та 1648 грн. 18 коп. збитків від інфляції.

           Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,  господарський  суд -

                                                                        

встановив:

 

            30.06.2005 року позивач - фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (за дого-вором виконавець) та відповідач - СГ ППА імені Петровського (за договором замовник) уклали договір про надання послуг по збиранню врожаю, за умовами якого позивач виконав для відпові-дача послуги на суму 26096 грн. 00 коп., що підтверджується актом  виконаних робіт №НОМЕР_2.

            Відповідно до п. 3.1. договору від 30.06.05 року відповідач зобов'язався оплачувати послу-ги шляхом передачі у власність позивача певної частини зібраного врожаю. Вартість  послуг ста-новить 140 грн. 00 коп. за 1 га.

Згідно з п.п.3.3. договору розрахунок з відповідачем здійснюється у відповідності до акту виконаних робіт по закінченню збирання врожаю зернових.

            Позивач зазначає, що відповідач розрахувався лише частково, залишок заборгованості ста-новить 25096 грн. 00 коп., що підтверджується актами звірок взаєморозрахунків від 06.04.06 року та від 14.06.06 року. Проте, у позовній заяві від 26.05.06 року  позивач просить стягнути з відпові-дача 25000 грн. 00 коп. боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.07.06 року в усній формі проти позову заперечує, об-рунтовуючи це тим, що згідно п.п.3.1.договору від 30.06.05 року він має передати позивачеві певну частину врожаю, а предметом позову визначено стягнення грошових коштів.

У судовому засіданні 26.07.06 року позивач подав письмове уточнення своїх вимог, яким просив стягнути з відповідача 26744 грн. 18 коп. -борг з урахування індексу інфляції, тобто,

збільшив розмір позовних вимог.

Заява про збільшення розміру позовних вимог господарським судом відхиляється з наступ-ного.        

Відповідно до ст. 46 ГПК України до заяви про збільшення розміру позовних вимог дода-ється документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі. По-зивач такого документа не надав.

           Дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, про відмову в позові на підставі нижченаведеного.

          Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язання має викону-ватися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

           Як вже було зазначено, відповідно п.п.3.1. договору, відповідач зобов'язався оплачувати послуги шляхом передачі у власність позивачеві певної частини зібраного врожаю.

Таким чином, предмет позову не відповідає зобов`язанню, яке прийняв на себе відповідач згідно умов договору від 30.06.05 року про надання послуг по збиранню врожаю.

           Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які во-на посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

           Позивачем не доведена та обставина, що у відповідача перед ним існує грошова заборгова-ність за договором про надання послуг по збиранню врожаю від 30.06.05року в сумі 25000 грн. 00 коп.

Ствердження позивача (в уточненні позовних вимог від 26.07.06 року) стосовно того, що відповідач в акті виконаних робіт №НОМЕР_2 визначив виконання зобов'язання в грошо-вій формі і тому заборгованість зі сплати складає 26096 грн. необґрунтовано з наступного.

Відповідно до ст. 651 Цивільного Кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін.

У п.п.8.2. договору від 30.06.05 року про надання послуг по збиранню врожаю зазначено:        " Усі зміни або доповнення до договору мають силу тільки у тому випадку, якщо викладені у пись-мовій формі і підписані уповноваженими особами".

В акті виконаних робіт №НОМЕР_2 не вказано, що він скасовує, змінює, замінює або доповнює п.п. 3.1. договору від 30.06.05 року про надання послуг по збиранню врожаю.

Далі.

Із матеріалів справи вбачається, що у договорі сторони не узгодили строк здійснення роз-рахунків.

Так, згідно підпункту 3.3. договору сторони домовились, що розрахунки з виконавцем здій-снюються у відповідності з актом виконаних робіт по закінченню збирання зернових. Проте, час закінчення робіт ані договором ані законодавством не визначений.

Ствердження позивача, стосовно того, що з 26.07.05 року (наступний день після підписання акту виконання робіт №НОМЕР_2) у позивача виникло право вимагати оплати вартості виконаних ним ро-біт необґрунтовано з наступного.

Згідно підпункту 1.1. договору сторони домовились, що виконавець приймає на себе вико-нання робіт по збиранню врожаю з полів, які належать замовникові, загальною площею не менш 200 га.  Згідно ж акту виконаних робіт №НОМЕР_2 виконавець виконав для замовника збирання врожаю зернових на площі 186,4 га. Позивачем не доведено, що згідно акту №НОМЕР_2 ним уб-раний весь врожаї зернових на площах, які належать замовникові. 

В акті виконаних робіт №НОМЕР_2 не вказано, що він скасовує, змінює, замінює або доповнює п.п.3.3. договору від 30.06.05 року про надання послуг по збиранню врожаю.

Тому позивачем (відповідно до п.п.3.3. договору) не доведено, що збирання зернових було закінчено і внаслідок цього строк розрахунку відповідача з  позивачем наступив.

Проте, позивачем не доведена і та обставина, що він звертався до відповідача  з вимогою, передбаченою статтею 530 Цивільного Кодексу України.

           Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства , організації, установи, громадяни, які здій-снюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб1єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених прав або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

           Позивачем, всупереч вимог ст. 33 ГПК України, не надано доказів, що його права та охоронювані законом інтереси порушені внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за догові-ром про надання послуг по збиранню врожаю від 30.06.05року в частині вчасного розрахунку..

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1,22,33,44,46,49,77,82,84,85 ГПК України,  господ-дарський суд                                                                                            

                        

ВИРІШИВ:

 

1.          В позові відмовити у повному обсязі.

    Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолю-тивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

 

Суддя

А.К.Семенов