Київський районний суд м. Одеси

м. Одеса, вул.Варненська, 3б, 65080, (0482) 718-99-43

Справа № 2-8158/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді - Сватаненко В.І.

за участю секретаря - Забегловської Ю.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини АЗ571 - «Про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, посилаючись на наступне.

Позивач проходить дійсну військову службу у військовій частині А0800, яка знаходиться на продовольчому забезпеченні у військовій частині АЗ571. Йому гарантований соціальний захист ' громадян України, які знаходяться на службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Як військовослужбовець, він має право одержувати за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, по бажанню, грошову компенсацію замість продовольчих пайків, а порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість продовольчих пайків встановлюються з урахуванням коефіцієнта грошових доходів.

Позивач забезпечувався продовольчим пайком згідно посади, однак з 1.03.2007 року було призупинено отримання військовослужбовців продовольчих пайків і речового майна або, по їх бажанню, грошову компенсацію за вказані види матеріального забезпечення, у зв'язку з чим позивача повинні були перевести на іншу норму продовольчого забезпечення.

Позивач стверджує, що оскільки якнайменшу вартість всіх норм продовольчого забезпечення має норма загальновійськова, то його повинні були забезпечувати саме відповідно до цієї норми.

У судовому засіданні позивач пояснив, що зазначені обставини істотно порушують його законне, гарантоване державою право на отримання продовольчого забезпечення за рахунок держави, внаслідок чого у військовій частині - відповідача по справі, утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 31084,90 грн. за період з 1.03.2007 року по 31.08.2010 року.

Відповідач позов визнав, не заперечував проти його задоволення, надавши письмову згоду на задоволення позову.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги позивача підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч. 2 ст. 17 Конституції України держава гарантує соціальний захист громадян України, які знаходяться на службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або, по їх бажанню, грошову компенсацію замість продовольчих пайків.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 того ж Закону України порядок і розміри грошового і матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість продовольчих пайків встановлюються Кабінетом ,Міністрів України з урахуванням коефіцієнта грошових заходів.

На вимогу вищевказаних законів була прийнята Постанова № 316 від 12.03.1996 року „Про норми забезпечення продовольчими паяннями військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань".

Відповідно до зазначеної Постанови до 10.03.2000 року позивач забезпечувався продовольчим пайком по нормі № 7 згідно посади, а з 11.03.2000 року Законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних засобів" від 17.02.2000 року, була призупинена дія ч. 2 ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців" в частині отримання військовослужбовців продовольчих пайків і речового майна або, по їх бажанню, грошову компенсацію за вказані види

матеріального забезпечення, але цей пункт не скасовує дію ч. 1 ст. 9 даного Закону, якою гарантується матеріальне, продовольче і інші види забезпечення військовослужбовців.

Рішеннями суду у 2007, 2009 роках попередня заборгованість з 200 року по лютий 2007 року вже була стягнута з відповідача на користь позивача.

Згідно з положеннями Конституції України ніхто не має право обмежувати військовослужбовців і членів їх сімей в правах і свободах, встановлених чинним законодавством, отже, у зв'язку з тим, що дія норми № 7 Постанови Кабінету Міністрів України № 316-1996 року припинена, позивача повинні були перевести на іншу норму продовольчого забезпечення. Оскільки якнайменшу вартість всіх норм продовольчого забезпечення має норма № 1 загальновійськова, то позивача повинні були забезпечувати відповідно до цієї норми.

Відповідно до ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України" в редакції від 05.10.2000 року вказано, що держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і осіб, звільнених в запас, а також гарантує отримання за рахунок держави фінансове, речове, продовольче та інші види матеріального забезпечення.

На виконання вимог ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України" Постановою КМУ № 426 від 29.03.2002 року були затвердженні норми харчування військовослужбовців Збройних Сил України і інших військових формувань.

Одночасно, суд приймає до уваги положення ч. З ст. 22 Конституції України, згідно яких при ухваленні нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається зменшення змісту і об'єму існуючих прав і свобод.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, Конституцією України, ст. 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", ст. 16 Закону України „Про Збройні Сили України", Постановою КМУ № 316 від 12.03.1996 року, Постановою КМУ № 426 від 29.03.2002 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини АЗ571 - «Про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення» - задовольнити.

Стягнути з Військової частини А 3571 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за продовольче забезпечення пайок з урахуванням індексації та компенсації громадянам частини грошових доходів громадян в сумі 31084,90 грн.

Стягнути з Військової частини А 3571 на користь держави судовий збір 310,84 грн., ІТЗ - 30 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом десяти днів.

Суддя: