Справа № 2а-11221/09/2570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" жовтня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді Житняк Л.О.
при секретарі Григор’євій О.В.
за участю представника відповідача Остроноса С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу № 2а-11221/09/2570
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Городнянському районі Чернігівської області(далі - ДПІ у Городнянському районі)
про скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
22.09.2009 позивач (ФОП ОСОБА_1.) звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.07.2009 № 0000111740/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ) в розмірі 346 870,61 грн. (в. т. ч. 231 247,07 грн. основного платежу та 115 623,54 грн. штрафних (фінансових) санкцій) відповідно, винесеного на підставі Акту перевірки ДПІ у Городнянському районі від 03.07.2009 № 35/17-019/2310809776, як такого, що не відповідає діючому податковому законодавству.
ФОП ОСОБА_1. свої вимоги обґрунтовує тим, що останнім не було допущено порушень в застосуванні норм податкового законодавства. Тому отримана ним виручка не повинна враховуватись в наступних періодах, в тому числі для вирішення питання щодо реєстрації платником ПДВ, оскільки матеріалами перевірки не встановлено фактів отримання за період перебування на загальній системі оподаткування доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168/97-ВР) в сумі понад 300 тис. грн. Позивач наголошує на тому, що він не підпадає під визначення платника ПДВ згідно зі ст. 2 Закону № 168/97-ВР і донараховану суму вважає необґрунтованою, також, вказує на те, що при подачі ним звітностей та декларацій, працівниками ДПІ у Городнянському районі не повідомлялося про обов'язковість реєстрації платником ПДВ та відповідні санкції не застосовувалися починаючи з 01.04.2007.
Відповідач в свої запереченнях зазначив, що згідно поданих звіту суб'єкта малого підприємництва - платника єдиного податку за II квартал 2006 року, декларацій про доходи за 9 місяців 2006 року; за 2006 рік; за І квартал 2007 року, - загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн. на суму 9 447,22 грн. і станом на 01.04.2007 становить – 309 447,22 грн., і відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону № 168/97-ВР підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ із квітня 2007 року.
Свою позицію відповідач обґрунтовує, крім іншого, тим, що станом на 01.04.2007 ФОП ОСОБА_1. не внесений до реєстру платників ПДВ так, як не надав до ДПІ у Городнянському районі заяву про реєстрацію платником ПДВ, чим порушив пп. 2.3.1. п. 2.3 ст. 2, п. 9.3., п. 14, п. 9.5, п. 9.6 ст. 9 Закону № 168/97-ВР і занизив податок на додану вартість за період з 01.04.2007 по 31.03.2009, який підлягає сплаті у бюджет на суму – 231 247,07 грн. За наведеного відповідач також посилається на те, що позивач порушив п. 10.2 ст. 10, п. 7.3. ст. 7 Закону № 168/97-ВР.
Отже, за таких підстав, ДПІ у Городнянському районі вважає правомірним винесення податкового повідомлення-рішення від 10.07.2009 № 0000111740/0 по сплаті податку на додану вартість у сумі – 346 870,61 грн. (в т.ч.: основного платежу – 231 247,07 грн., штрафних (фінансових) санкцій – 115 623,54 грн.).
Крім того відповідач вказав на безпідставність посилання позивача про недійсність їх тверджень про не підписання скарги згідно п. 3 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 № 29 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 18.12.1996 за № 723/1748 із змінами та доповненнями), де передбачено, що у скарзі (заяві) має бути зазначено, зокрема, підпис фізичної особи - платника податку, а для юридичної особи - платника податку - підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юридичної особи - платника податку. Скарга (заява) позивача була, оформлена без дотримання цих вимог, а також відповідно до ст.ст. 5,8 Закону України «Про звернення громадян» (із змінами і доповненнями), не підписана автором, розгляду не підлягає і повертається автору. Згідно норм Закону України «Про звернення громадян» (зі змінами і доповненнями) така скарга (заява) є анонімною і повертається без розгляду.
В судовому засіданні 08.10.2009 представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечив повністю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у позові необхідно відмовити в повному обсязі з наступних підстав.
В силу п.9.3, п. 9.4, п. 9.5, п. 9.6 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»:
- особи, які підпадають під визначення п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом;
- заява про реєстрацію направляється на адресу податкового органу з повідомленням про вручення або вручається особисто представником такої особи службовій особі податкового органу;
а) особами, що підлягають реєстрації згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Також згідно п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР - особа, яка згідно з вимогами п. 2.2 ст. 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його не нарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.
При цьому згідно п. 7.3. ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталися раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають поставці, а у разі поставки товарів за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт – дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.
Так судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1. в період з 01.04.2006 по 30.06.2006 перебував на спрощеній системі оподаткування, з 01.07.2006 по 31.03.2009 підприємницьку діяльність здійснював із застосуванням загальної системи оподаткування.
Станом на 01.04.2007 ФОП ОСОБА_1. не був внесений до реєстру платників ПДВ так, як не надав до ДПІ у Городнянському районі заяву про реєстрацію платником ПДВ, чим порушив пп. 2.3.1. п. 2.3 ст. 2, п. 9.3., п. 14, п. 9.5, п. 9.6 ст. 9 Закону № 168/97-ВР. Він зареєструвався платником ПДВ тільки 06.04.2009, на підставі поданої реєстраційної заяви платника ПДВ від 01.04.2009 (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 100220550 серії НБ № 071264, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 2310809776).
Відповідно, оскільки ФОП ОСОБА_1. зареєструвався платником ПДВ тільки 06.04.2009, на підставі поданої реєстраційної заяви платника ПДВ від 01.04.2009, суд визнає законним проведення відповідачем планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ФОП ОСОБА_1. вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 відповідно до Плану - графіка перевірок суб'єктів господарювання - фізичних осіб на ІІ квартал 2009 року на підставі направлення на перевірку від 16.06.2009 № 103 та направлення від 30.06.2009 № 114, виданих ДПІ у Городнянському районі, головним державним податковим ревізором – інспектором відділу оподаткування фізичних осіб ДПІ у Городнянському районі, інспектором податкової служби 1 рангу Гаркун О.В. відповідно п. 1 ст. 11, ст. 11-1, ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509. Перевірка проводилась з 16.06.2009 по 26.06.2009.
За результатами перевірки складено Акт перевірки ДПІ у Городнянському районі від 03.07.2009 № 35/17-019/2310809776, (а. с. 27-36), де в ч. 4 «Висновок» зазначено, що документальною перевіркою встановлені порушення, а саме:
1. порушення вимог ст. 13 розділуДекрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян» зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено заниження податку з доходів від зайняття підприємницькою діяльністю за ІІ квартал 2008 року в сумі 1 461,86 грн.;
2. порушення вимог пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2, п. 9.3, п. 9.4, п. 9.5, п. 9.6 ст. 9 Закону № 168/97-ВР, в результаті чого ФОП ОСОБА_1. занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 231 247,07 грн. за період з квітня 2007 року по березень 2009 року.
На підставі вищезазначеного висновку було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.07.2009: № 0000111740/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ) в розмірі 346 870,61 грн. (в. т. ч. 231 247,07 грн. основного платежу та 115 623,54 грн. штрафних (фінансових) санкцій) (а. с. 14).
Досліджуючи підставу нарахування податкового зобов’язання, суд враховує, що згідно звіту суб'єкта малого підприємництва - платника єдиного податку за II квартал 2006 року від 05.07.2006, декларацій про доходи: за 9 місяців 2006 року від 01.11.2006; за 2006 рік від 09.02.2007; за І квартал 2007 року від 07.05.2007 (а. с. 54-69) – є доведеним той факт, що загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг) нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн. на суму 9 447,22 грн. і станом на 01.04.2007 становить – 309 447,22 грн., що також підтверджено даними книги обліку розрахункових операцій за відповідний період (книга обліку розрахункових операцій № 2506000208/р від 23.06.2006), книгами обліку доходів та витрат (від 01.02.2006 № 2506-17/1, від 29.06.2006 № 2506-17/2), фіскальними чеками та звітами по РРО (а. с. 70-102) і відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону № 168/97-ВР підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ із квітня 2007 року. Тобто відповідач правомірно провів розрахунок за період 12 місяців із 01.04.2006 по 01.04.2007 згідно самостійно визначених позивачем сум валового та чистого доходу, на підставі яких формуються податкові зобов’язання і обґрунтовано встановив сукупну суму, що перевищує 300 000 грн.
Таким чином суд визнає встановленим порушення ФОП ОСОБА_1. вимог пп. 2.3.1. п. 2.3 ст. 2, п. 9.3., п. 9.4, п. 9.5, п. 9.6 ст. 9 Закону № 168/97-ВР, в наслідок чого було занижено ПДВ за період з 01.04.2007 по 31.03.2009, який підлягає сплаті до бюджету на суму 231 247,07 грн.
При цьому штрафна (фінансова) санкція становить десять відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. (пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями)).
Відповідно за встановленого порушення та правомірного нарахування відповідачем податкового зобов’язання по ПДВ, розрахунок штрафних санкцій по ПДВ проведено на підставі п. 4.2.2.б п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі -115 623,54 грн. також правомірно.
В силу ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. А оскільки в судовому засіданні відповідач довів правомірність своїх дій на яких ґрунтуються його заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами, і тому не підлягають задоволенню, як такі, що спростовані встановленим вище.
Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Городнянському районі Чернігівської області про скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.О.Житняк
Постанову виготовлено в повному обсязі 28.10.2009.