ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/1122/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 липня 2018 року, ухвалене суддею Матуляк Я.П., м. Івано-Франківськ, у справі за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В:

29.05.2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якому просить:

визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови йому перерахувати пенсію відповідно до поданої заяви про перерахунок пенсії від 04.04.2018 щодо обчислення пенсії враховуючи заробітну плату у відповідності до довідки про фактичний заробіток для начислення пенсії №172 від 19.10.2017, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС», з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту та довідки про фактичний заробіток для начислення пенсії №173 від 19.10.2017, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС», з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту;

зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії відповідно до заяви від 04.04.2018 з врахуванням заробітної плати у відповідності до довідки про фактичний заробіток для начислення пенсії №172 від 19.10.2017 року, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС», з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту за період з 01.03.2004 по 31.12.2012 та довідки про фактичний заробіток для начислення пенсії №173 від 19.10.2017, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС», з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту за період з 01.01.2013 по 30.04.2016 року;

зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати за період з 01.03.2004 по 31.12.2012 та з 01.01.2013 року по 30.04.2016 року та при цьому не обмежуючи максимальну величину заробітної плати;

зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок пенсії та виплатити недораховані та недоплачені грошові кошти з моменту звернення за перерахунком пенсії від 04.04.2018 року після врахуванням заробітної плати у відповідності до довідки про фактичний заробіток для начислення пенсії №172 від 19.10.2017 року, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС», з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту за період з 01.03.2004 по 31.12.2012 та довідки про фактичний заробіток для начислення пенсії №173 від 19.10.2017, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС», з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту за період з 01.01.2013 по 30.04.2016 та не обмежуючи максимальну величину заробітної плати та виплачувати пенсію в подальшому згідно проведеного перерахунку до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 липня 2018 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови ОСОБА_1 у не перерахунку пенсії від 18.04.2018 у відповідності до довідки про фактичний заробіток для нарахування пенсії №172 від 19.10.2017, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС», з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту та довідки про фактичний заробіток для нарахування пенсії №173 від 19.10.2107 року, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС», з урахуванням північної надбавки районного коефіцієнту. Зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до заяви від 04.04.2018 з врахуванням заробітної плати у відповідності до довідки про фактичний заробіток для нарахування пенсії №172 від 19.10.2017, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС», з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту та довідки про фактичний заробіток для нарахування пенсії №173 від 19.10.2107 року, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС», з урахуванням північної надбавки районного коефіцієнту за період з 01.01.2013 по 30.04.2016. Зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з врахуванням заробітної плати за період з 01.03.2004 по 30.04.2016 без обмеження максимальної величини заробітної плати. Зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано- Франківської області здійснити перерахунок та виплатити недораховані та недоплачені грошові кошти ОСОБА_1 з моменту звернення за перерахунком пенсії від 04.04.2018 із врахуванням заробітної плати у відповідності до довідки про фактичний заробіток для нарахування пенсії №172 від 19.10.2017 року, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС» з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту та довідки про фактичний заробіток для нарахування пенсії №173 від 19.10.2107 року, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС», з урахуванням північної надбавки районного коефіцієнту за період з 01.01.2013 по 30.04.2016 без обмеження максимальної величини заробітної плати.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що неврахування відповідачем при розрахунку позивачу пенсії сум районного коефіцієнту та північної надбавки при визначенні розміру заробітної плати суперечить положенням Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року на отримання, гарантованої міжнародною Угодою, пенсії в більшому розмірі. Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною Радою України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення. Статтею 6 даної Угоди визначено, що для встановлення права на пенсію, громадянам держав - учасниць Угоди, враховується трудовий стаж набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до вступу в силу цієї Угоди. Обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на врахування районного коефіцієнту та північної надбавки при обчисленні пенсії за весь періоди роботи у даній місцевості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його ухваленим з порушенням норм матеріального права, Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області оскаржило його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 липня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що крім трудової книжки позивача, його робота в районах Крайньої Півночі, жодними документами не підтверджена. Відповідна довідка про направлення на роботу на Крайній Півночі чи строковий трудовий договір на роботу на Крайній Півночі, відсутні.

Крім того, апелянт зазначає, що Тимчасова угода надає громадянам сторін цієї угоди право на достроковий вихід на пенсію по старості (за віком) за вказаних у статті 1 угоди умов, а також визначає порядок реалізації цього права. Водночас ні в зазначеній Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Разом з тим, ч.3 статті 96 Закону № 1480-I «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» передбачено при вибутті осіб, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлено, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку обчисленого відповідно до статтей 76 та 78 цього Закону.

Також, апелянт вказує на те, що згідно із частиною 2 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5.6 розміру середньої зарплати в Україні на день отримання заробітку (доходу). Обмеження максимальної величини заробітної плати були встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.1998 року № 1064 «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу, з яких справляються збори ( внески) до соціальних фондів». Тому, вже з 01 липня 1998 року, з моменту введенням в дію Постанови КМУ № 1064 від 13.07,1998 р. обмеження коефіцієнтів заробітної плати 5,6 відсутнє, а до 01.07.1998 року діє ч. 2 ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Тобто до часу, коли вперше запроваджене обмеження, зарплата враховується у межах сум, які, включалися до зарплати, з якої обчислювали пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», і які не перевищують 5,6 розміру середньої зарплати в Україні на день отримання заробітку (доходу).

Апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а тому суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст.311 КАС України вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Надвірнянському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області та отримує пенсію по інвалідності 3 групи в розмірі 50% від розміру пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2013 року при загальному стажу роботи 26 років 08 місяців та 22 днів.

Із довідки про фактичний заробіток для нарахування пенсії №172 від 19.10.2017 року, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС», з урахуванням північної надбавки та районного коефіцієнту та довідки про фактичний заробіток для нарахування пенсії №173 від 19.10.2107 року, виданої АО «БЕЛОРУССКОЕ УПНП И КРС» з урахуванням північної надбавки районного коефіцієнту вбачається, що заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалась з врахування районного коефіцієнта і північних надбавок.

04.04.2018 року позивач звернувся в Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про перерахунок його пенсії відповідно до довідок про заробітну плату №172 та №173 від 19.03.2017 року.

Листом від 11.04.2018 року за №151/І-15 Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області позивача повідомлено про відмову йому у такому перерахунку з посиланням на те, що надані ним довідки про заробітну плату №172 та №173 від 19.03.2017 року не можуть бути взяті для обчислення пенсії, оскільки суми місячної плати є суттєво вищі відносно тих довідок, з яких обчислено пенсію з 12.04.2016 року №259, №258 від 31.05.2106 року, що дає підставу вважати, що в дані довідки включено районний коефіцієнт та північну надбавку. В зв'язку з цим підстав для зарахування заробітної плати після 1992 року з врахуванням районного коефіцієнту та північної надбавки немає через те, що період не відповідає нормам, передбаченим Законом України «Про пенсійне забезпечення громадян СРСР», де вказано, що в разі виїзду особи за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, обчислення заробітної плати, з якої призначається пенсія, з 01.01.1992 року проводиться із виключенням районних коефіцієнтів та північних надбавок.

Згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Наведена законодавча норма встановлює порядок зарахування стажу роботи в районах Крайньої Півночі, а не розмір заробітної плати при розрахунку пенсії.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу PCP від 10 лютого 1960 року № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу PCP від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Відповідно до Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій від 03 серпня 1972 року Законом СРСР від 15 травня 1990 року № 1480-I (далі - Закон СРСР № 1480-I) «Про пенсійне забезпечення громадян в СРСР» особам, які проживали у районах, де до заробітної плати робітників і службовців встановлено районні коефіцієнти, при призначенні пенсії враховувалася фактична заробітна плата, обчислена із застосуванням районного коефіцієнта та північної надбавки.

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

При цьому, статтею 78 діючого на той час Закону СРСР № 1480-I було передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до підпункту «д» пункту 15 Інструкції «Про порядок утримання страхових внесків і використання коштів державного соціального страхування», затвердженої Постановою Президії ВЦРПС від 29 лютого 1960 року, в загальну суму заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, включалися процентні надбавки за роботу на Крайній Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, а також районний та поправочний коефіцієнт.

Разом з тим, частиною третьою статті 96 Закону СРСР № 1480-I передбачено, що при вибутті таких осіб за межі районів Крайньої Півночі чи прирівняних до них районів, у райони, де коефіцієнт до заробітної плати не встановлений, пенсія за їх вибором обчислюється в такому ж порядку, але з виключенням з фактичного заробітку виплат за районними коефіцієнтами, або із заробітку, обчисленого відповідно до статей 76 та 78 цього Закону.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що ні Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ні Законом України «Про пенсійне забезпечення» не передбачено включення в заробітну плату для обрахунку пенсії північної надбавки та районного коефіцієнту.

Посилання суду першої інстанції на норми Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних Держав в області пенсійного забезпечення є необґрунтованими, оскільки в даній Угоді регулюється питання зарахування трудового стажу, а не визначення розміру заробітної плати для обчислення, перерахунку пенсії.

Виходячи з наведеного суд апеляційної інстанції вважає, що дії відповідача щодо виключення із заробітної плати позивача районних коефіцієнтів та надбавок за період його роботи на Крайній Півночі є правомірними та такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування викладених вище норм матеріального права викладено в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 (справа №348/1660/16, від 07.06.2018 (справа №345/3172/17), від 26.09.2018 (справа №671/86/15-а).

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасників цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється по законодавству держави, на території якої вони проживають.

Згідно частини 1 статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.

Згідно частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.

Виплати, що враховуються в заробітну плату застрахованої особи для обчислення пенсії, визначені статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 частини 1 цієї статті до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Отже, чинним законодавством встановлено обмеження щодо врахування при обчисленні розміру пенсії доходів, отриманих за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувались страхові внески - такі виплати враховуються в розмірі, який не перевищує 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

З урахуванням викладеного колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, які ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

З наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при задоволенні позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального, що відповідно до приписів ст.317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст.308, 311, п.2 ч.1 ст.315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 липня 2018 року у справі №809/1003/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я. С. Попко

судді Л. П. Іщук

Т. В. Онишкевич

Повне судове рішення складено 20.11.2018р.