ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/729/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Довгополова О.М., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 року (головуючого судді Главача І.А., суддів Григорука О.Б., Панікара І.В.) ухвалене у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Івано-Франківськ у справі №809/1620/17 за позовом Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» до Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Прикарпаттяобленерго» 24.11.2017 року звернулося в суд з позовом до Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську, Державної казначейської служби України в якому просить визнати протиправними дії щодо невиконання наказу суду та зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області виконати наказ Господарського суду Івано-Франківської області №630 від 28.05.2013, зобов'язати Державну казначейську службу України відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» нарахувати та виплатити АТ «Прикарпаттяобленерго» компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з 29.07.2014 року, зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області та Державну казначейську службу України подати до суду Звіт про виконання судового рішення у даній справі протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції ПАТ «Прикарпаттяобленерго» подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов, посилаючись на те, що Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську протиправно не виконало наказ Господарського суду Івано-Франківської області №630 від 28.05.2013 шляхом безспірного списання коштів на користь позивача в розмірі 1614751,60 грн. з рахунків Івано-Франківської міської ради. Також, приватне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» вказує на наявність передбачених частиною 1 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» підстав для нарахування та виплати позивачу компенсації в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з 29.07.2014. Позивач неодноразово звертався з відповідними листами до Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську щодо виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №630 від 28.05.2013, однак Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську не списав вказані кошти на користь позивача з рахунків Івано-Франківської міської ради.

Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську подавало відзив на апеляційну скаргу, в якому викладено заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача Вацовська М.М. апеляційну скаргу підтримала з підстав зазначених у скарзі, просила рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2013, задоволено позов публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» до Івано-Франківської міської ради та стягнуто 1 058 596 грн. інфляційних сум, 3% річних у сумі 524 493,80 грн. та 31 661,80 грн. судового збору.

На виконання вищевказаного рішення Господарським судом Івано-Франківської області видано наказ за №630 від 28.05.2013, з метою виконання якого публічне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» 29.04.2014 звернулося до Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську.

У відповідь на зазначену заяву Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську повідомив про неможливість виконати наказ №630 від 28.05.2013, оскільки боржник - Івано-Франківська міська рада не внесена до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та не має відкритих реєстраційних рахунків в Управлінні державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську.

22.01.2016 позивач повторно звернувся із заявою про виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №630 від 28.05.2013, однак Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську листом від 01.02.2016 за № 05-04/241 повернув вказаний наказ без виконання.

На підставі наведених обставин публічне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» звернулось до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій.

За результатами розгляду адміністративної справи №809/393/16, Івано-Франківський окружний адміністративний суд прийняв 10.05.2016 постанову, якою позов публічного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» до Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську задовольнив частково: визнав протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську щодо повернення без виконання наказу господарського суду №630 від 28.05.2013 та зобов'язав Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську прийняти до виконання виконавчий документ - наказ господарського суду №630 від 28.05.2013.

11.08.2016 публічне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» звернулося до Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську із заявою про виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2013 №630.

19.04.2017 позивач листом №054/2794 звернувся до Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську, в якому просив нарахувати та виплатити компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми на підставі наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2013 №630, починаючи з 29.07.2014.

23.05.2017 Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську повідомило листом №03-30/966 ПАТ «Прикарпаттяобленерго» про відсутність підстав для нарахування та виплатити вищевказаної компенсації, оскільки норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» не поширюються на відносини, що пов'язані з виконанням наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2013 №630.

05.10.2017 позивач повторно звернувся до Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську з листом №054/6847, в якому акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» просило повідомити про хід виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2013 №630 та виплатити позивачу компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з 29.07.2014.

Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську листом від 30.10.2017 №03-30/1909 повідомило позивача про вжиті заходи щодо виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2013 №630, зокрема про звернення до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області, Фінансового управління виконавчого комітету Івано-франківської міської ради, Івано-Франківської міської ради, та про відсутність підстав для нарахування і виплати позивачу вищевказаної компенсації.

Вважаючи дії Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську щодо виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2013 №630 протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відповідно до частин 1,2 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно статті 49 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Згідно пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (надалі - Порядок №845), безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Відповідно до пункту 3 Порядку №845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Органи Казначейства: 1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання; 2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку; 3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження (пункт 4 Порядку №845).

Згідно пункту 5 Порядку №845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: 1) повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів; 2) звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз'яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання; 3) безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію; 4) вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання; 5) застосовувати заходи впливу до боржників у разі виявлення фактів порушення бюджетного законодавства у процесі або за результатами виконання виконавчих документів, повідомляти про такі порушення органам Держфінінспекції; 6) відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком; 7) вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Відповідно до пункту 11 Порядку №845, відкладення безспірного списання коштів здійснюється у разі: 1) звернення до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення про стягнення коштів чи зміни порядку і способу його виконання; 2) необхідності отримання від стягувача додаткових відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, щодо підтвердження їх зарахування до бюджету або встановлення залишку сум платежів, що підлягають безспірному списанню, чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо; 4) у випадках, передбачених пунктами 31 і 49 цього Порядку.

Безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам здійснюються після усунення обставин, що були підставою для відкладення безспірного списання таких коштів (пункт 12 Порядку №845).

Відповідно до матеріалів справи судом встановлено, що 07.03.2017 Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську листом №03-30/447 звернулось до Івано-Франківської міської ради із запитом №1, в якому повідомило про наявність наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2013 №630 про стягнення відповідних коштів та просило Івано-Франківську міську раду надати інформацію про актуальність такого стягнення.

У відповідь на запит Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську, 15.03.2017 Івано-Франківська міська рада листом №129/16.5-14/21в повідомила, що станом на 14.03.2017 відсутні рахунки та кошти для безспірного списання коштів на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2013 №630.

11.04.2017 Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську звернулось із заявою до Господарського суду Івано-Франківської області з метою отримання роз'яснення виконання судового рішення від 27.02.2013 по справі №5010/1400/2012-28/99, однак ухвалою від 11.05.2017 Господарський суд Івано-Франківської області відмовив в наданні такого роз'яснення.

18.04.2017 Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську листом №03-30.3/687 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області з метою надання роз'яснень виконання Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2013 №630 (а.с.72-73).

У відповідь на вказаний лист Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області листом №12-11/1361-2780 від 13.05.2017 повідомило Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську про те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, боржник - Івано-Франківська міська рада за організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування, тому здійснення безспірного списання коштів слід проводити згідно вимог пунктів 42-45 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Так, відповідно до пункту 41 Порядку №845 орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної: фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування; органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

У разі здійснення безспірного списання коштів місцевих бюджетів згідно з пунктом 41 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Орган Казначейства повідомляє зазначеному органу протягом п'яти робочих днів після надходження документів про їх надходження (пункт 42 Порядку №845).

Згідно пункту 43 Порядку №845 орган влади Автономної Республіки Крим та орган місцевого самоврядування подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача. Після закінчення такого строку орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

Пунктом 44 Порядку №845 передбачено, що у разі коли для здійснення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку необхідні додаткові кошти понад обсяг відповідних бюджетних призначень, орган Казначейства подає протягом місяця з дня надходження виконавчих документів місцевому фінансовому органові пропозиції щодо внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

В даному випадку, у зв'язку з відсутністю в Івано-Франківської міської ради рахунків та коштів для безспірного списання коштів на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2013 №60, Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську на виконання наведеного вище пункту 44 Порядку №845 звернулось 16.05.2017 з листом №03-30/919 до Фінансового управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, в якому просило внести зміни до рішення про місцевий бюджет та виділити кошти з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету.

У відповідь на вказаний лист Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 24.05.2017 повідомило Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську листом №21/16.5-14/126 про те, що рішенням 9 сесії міської ради від 22.12.2016 «Про міський бюджет на 2017 рік» по головному розпоряднику бюджетних коштів виконавчого комітету міської ради затверджені кошторисні призначення по ТПКВКМБ 0318600 «Інші видатки» - «Примусове виконання рішень суду» в сумі 10,0 тис. грн. Станом на 23.05.2017 залишок кошторисних призначень по вищезазначених видатках складає 7,7 тис. грн.

Згідно пункту 45 Порядку №845, у разі невнесення змін до рішення про місцевий бюджет або неприйняття рішення про виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету орган Казначейства повідомляє суду, який прийняв рішення про стягнення коштів, щодо наявності обставин, які перешкоджають виконанню такого рішення.

На виконання вищевказаного пункту 45 Порядку №845, Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську листом №03-30.1/1019 від 31.05.2017 направило Господарському суду Івано-Франківської області повідомлення по судовому рішенню від 27.02.2013 по справі №5010/1400/2012-28/99, в якому зазначило обставини, що перешкоджають виконанню вказаного рішення.

19.10.2017 Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську листом №03-30/1854 звернулось до Івано-Франківської міської ради, в якому просило розглянути можливість при уточненні бюджету на поточний рік в частині передбачення коштів в сумі 1614751,60 грн. на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №630 по справі 5010/1400/2012-28/99 від 28.05.2013.

24.11.2017 Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із заявою №03-30.1/2098 про надання роз'яснення судового рішення від 27.02.2013 по справі №5010/1400/2012-28/99, однак ухвалою від 21.12.2017 Господарський суд Івано-Франківської області відмовив у наданні такого роз'яснення.

07.12.2017 Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську листом №03-30/2179 звернулось до Івано-Франківської міської ради, в якому просило розглянути можливість при уточненні бюджету на 2018 рік передбачити виділення коштів в сумі 1614751,60 грн. на виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №630 по справі 5010/1400/2012-28/99 від 28.05.2013.

У відповідь на вказаний лист Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 05.01.2018 повідомило Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську листом №21/16.5-14/126 про те, що згідно статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів визначаються рішенням про міський бюджет, шляхом встановлення їх бюджетних призначень. Міський бюджет на 2018 рік затверджений рішенням 17-ої сесії міської ради від 15.12.2017 №380-17 «Про міський бюджет на 2018 рік». Відповідно до рішення про міський бюджет головний розпорядник бюджетних коштів Івано-Франківська міська рада - не визначено.

Згідно пункту 44 Порядку №845 безспірне списання коштів місцевого бюджету здійснюється з дати набрання чинності рішенням про внесення змін до рішення про місцевий бюджет або виділення коштів з резервного фонду місцевого бюджету на зазначену мету. Орган Казначейства зберігає виконавчі документи до виконання їх у повному обсязі.

З огляду на наведені обставини, суд зазначає, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь зацікавлених осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, тобто невчинення дії, яку носій публічної влади зобов'язаний був вчинити.

Слід наголосити й на тому, що самі по собі строки поза зв'язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення. Сплив чи настання строку набувають (можуть набувати) правового сенсу в сукупності з подіями або діями, для здійснення чи утримання від яких установлюється цей строк.

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що матеріали даної адміністративної справи підтверджують, що Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську у відповідності до вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845, зокрема пунктів 42-45, здійснило всі передбачені законодавством заходи, щодо виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №630 по справі 5010/1400/2012-28/99 від 28.05.2013, виконання якого залежить від наявності в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську відкритих реєстраційних рахунків Івано-Франківської міської ради, які містять достатні кошти для виконання вказаного наказу №630 Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2013 та відповідно вживає заходи щодо його виконання.

При цьому, суд звертає увагу на те, що зазначений виконавчий документ й надалі перебуває в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську до виконання у повному обсязі відповідно до пункту 44 Порядку №845.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» про визнання протиправними дій щодо невиконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №630 від 28.05.2013 та зобов'язання виконати вказаний наказ.

Щодо стосується позовної вимоги про зобов'язання Державної казначейської служби України відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» нарахувати та виплатити позивачу компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з 29.07.2014, то суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

При цьому, згідно частини 2 статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» компенсація за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу нараховується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Однак суд звертає увагу на те, що частина 1 статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» містить вичерпний перелік боржників, за якими Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо їхнього майна. Так, такими боржниками можуть бути лише: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

В даному випадку, згідно наказу Господарського суду Івано-Франківської області №630 від 28.05.2013, боржником є Івано-Франківська міська рада. В свою чергу, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційно-правова форма Івано-Франківської міської ради - орган місцевого самоврядування (а.с.100-102).

З огляду на встановленні обставини, суд вважає, що положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», в тому числі щодо порядку нарахування та виплати компенсації за порушення строку перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів, не можуть бути застосовані до відносин, що виникли в процесі виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області №630 від 28.05.2013, оскільки боржником за даним виконавчим документом є орган місцевого самоврядування, а не державний орган, державне підприємство, установа, організація, чи юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Окрім цього, порядок нарахування та виплати компенсації за порушення встановленого законом строку перерахування коштів передбачений також пунктом 50 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Так, згідно вказаного пунктом 50 Порядку №845 компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується: казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.

Тобто, наведені положення Порядку №845 також встановлюють аналогічну вимогу для компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів, як обов'язковість боржника бути державним органом, державним підприємством, установою, організацією, чи юридичною особою, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Окрім цього, згідно пункту 50 Порядку №845 компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, яких в даному випадку Державною казначейською службою України прийнято не було.

Зважаючи на відмову в задоволенні позовних вимог, в суду відсутні підстави для встановлення передбаченого статтею 382 КАС України судового контролю за виконанням судового рішення в даній адміністративній справі.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів дійшла висновку, що позов приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» до Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську, Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, не підлягає задоволенню, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги належить покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго»- залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.02.2018 року у справі №809/1620/17 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді О.М. Довгополов

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 20.11.2018 року