Справа № 1-200\2010 года

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

21.01.2010 року Солом”янький районний суд  м. Києва

 в складі: головуючого - судді: ЗАХАРОВОЇ А.С.

                             при секретарі: СОЛОВИЦЬКОЇ І.М.

                        з участю прокурора: БІЛОШИЦЬКОГО М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинувачення: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_4, працює комірником ЗАТ «Енран», проживаючого в Київській області, Вишгородського району, АДРЕСА_1, раніше не судимого,-  в скоєні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

11.10.2009 року, приблизно о 15 год. 15 хв. підсудний ОСОБА_1, керуючи технічно справним засобом підвищеної небезпеки, автомобілем «ВАЗ-21124» д.н. НОМЕР_1, в світлий час доби рухався по вологому, чистому асфальтобетонному покриттю проїзної частини пр-ту  Червонозоряному  в  м.  Києві,  що  має  по  три  смуги руху  в  кожному напрямку,  з  боку Севастопольської площі в напрямку вул. М. Кривоноса.

Під час руху підсудний ОСОБА_1, рухаючись у вказаному напрямку, під'їжджаючи до перехрестя пр-ту Червонозоряного з вул. М. Кривоноса в м. Києві, на котрому було встановлено світлофор, що працював в автоматичному режимі, грубо порушуючи Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.2002 року, а саме: вимоги п.п. 1.3. (був зобов'язаний знати і неухильно виконувати правила дорожнього руху); 1.5.  (своїми діями він як учасник дорожнього руху створив небезпеку для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, спричинив матеріальні збитки); 2.3./б/(для забезпечення безпеки дорожнього руху не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, відповідно не відреагував на її зміни); 2.3./д/  (створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху);   п. 10.1 (при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху); .12.1 ( під час вибору у встановлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати транспортним засобом); 12.3 (при виникненні небезпеки для руху і перешкоди котру він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу , або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди); 16.6 (повертаючи ліворуч при зеленому сигналі світлофора не надав дорогу транспортному засобу , що рухався в зустрічному напрямку прямо), виконуючи поворот ліворуч на вул. М. Кривоноса в м. Києві, проявив неуважність до дорожньої обстановки, не врахувавши дорожні умови і, рухаючись по вище вказаній проїзній, частині, змінюючи напрямок руху свого автомобіля, не надав дорогу автомобілю «Акура» д.н. НОМЕР_2  під керуванням водія ОСОБА_3, котрий рухався в зустрічному напрямку прямо на дозволяючий рух зелений сигнал світлофора, та скоїв зіткнення з даним автомобілем.

Внаслідок зіткнення, автомобіль «ВАЗ-21124» д.н. НОМЕР_1 від удару відкинуло на тротуар, де він здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у виді закритого перелому нижнього кута лівої лопатки, яка згідно висновку судово-медичної експертизи № 1904/Е від 13.11.2009 року відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості ( за критерієм тривалості розладу здоров»я).

Характер та локалізація виявленого ушкодження свідчать про те, що воно утворилось від дії тупого предмета , що могло бути при транспортній травмі (травма при зіткненні автомобіля, який рухався, з пішоходом), могло виникнути при обставинах, які виникли 11.10.2009 року (а.с. 49-51).

Отже, порушення підсудним ОСОБА_1 вимог п.п. 1.3, 1.5., 2.3. /б/., 2.3./д/, 10.1., 12.1., 12.3., 16.6 ПДР України, знаходиться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у пред»явленому йому обвинувачені, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю і дав пояснення щодо вчинення ним злочину, які відповідають фактичним обставинам справи і ніким в т.ч. і ним не оспорюються, а саме: 11.10.2009 року, приблизно о 15 год. 15 хв. він  керував технічно справним засобом підвищеної небезпеки, автомобілем «ВАЗ-21124» д.н. НОМЕР_1 на пр-ті  Червонозоряному  в  м.  Києві, і, порушуючи п.п. 1.3, 1.5., 2.3. /б/., 2.3./д/, 10.1., 12.1., 12.3., 16.6  ПДР його автомобіль здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 при обставинах, викладених у фабулі вироку. В результаті наїзду потерпілому ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного ОСОБА_1.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що підсудний ОСОБА_1, який керував транспортним засобом, своїми діями порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, а тому його дії підлягають кваліфікації за ч. 1 ст.286 КК України.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до  вимог  ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу: раніше не судимий, позитивно характеризуються за місцем роботи, не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, працює, має на утриманні малолітню дитину та дружину, яка на даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, добровільно відшкодував збитки потерпілому ОСОБА_4, який не має до підсудного ніяких претензій.

Обтяжуючих покарання підсудного ОСОБА_1 обставин судом не виявлено.

Пом»якшуючою покарання підсудного ОСОБА_1 обставиною суд визнає: щире каяття підсудного у вчиненному.

 Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1, а також і те, що вчинений ним злочин віднесений до злочинів невеликої тяжкості згідно ст. 12 КК  України, суд  вважає за необхідне визначити йому міру покарання у виді штрафу в дохід держави з позбавленням права керувати транспортним засобом і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.323, 324 КК України, суд, -

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_1 за ст. 286  ч.1 КК України і призначити йому покарання виді штрафу дохід держави в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 5100 грн. з позбавленням права керувати транспортним засобом строком на 2 (два) роки.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_1 залишити без змін – підписку про невиїзд з місця проживання.

Речовий доказ: автомобіль «ВАЗ-21124» д.н. НОМЕР_1 залишити в користуванні ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 днів з моменту його проголошення.

       С у д д я: