Справа №2-3933

                                                                                                                                                  2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем       України

16 грудня 2009 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді -                                                                  Оздоби М.О.,

при секретарі -                                                                           Скиданенко Т.І.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

Встановив:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на ті обставини, що перебуває в шлюбі з відповідачкою з 23.07.1983р., від даного шлюбу дітей не мають. Шлюб між сторонами не склався через різні погляди на життя, в сім”ї виникали сварки та непорозуміння, внаслідок чого з 2007 року сторони припинили шлюбні стосунки, мають окремий бюджет, хоча ведуть спільне господарство та проживають разом. На підставі ст.ст. 110, 112 СК України просив позов задовольнити.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, а також на те, що примирення між ними неможливе, сім”я розпалася остаточно, просив витрати по реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС покласти на нього.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнала.

Згідно ч. 4 ст.130 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення в попередньому судовому засіданні в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає необхідним позов задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 23.07.1983р. (а.с.5- копія свідоцтва про шлюб). Від даного шлюбу дітей не мають.

Як пояснили в судовому засіданні сторони, їх подружнє життя не склалося через різні   погляди на життя, в сім”ї виникали сварки та непорозуміння, внаслідок чого з 2003 року сторони припинили шлюбні стосунки, мають окремий бюджет, хоча ведуть спільне господарство та  проживають разом, вважають примирення неможливим.

За таких обставин суд вважає, що причини, які спонукали сторони на розірвання шлюбу, є обгрунтованими, подальше збереження сім”ї стало неможливим, а тому позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.110, 112 СК України, ст.ст.10, 11, 57-60, 130, 174, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

    Позов задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 23 липня 1983 року в Пункті РАГС при управлінні коменданта гарнізону радянських військ м.Потедам ГДР між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що зроблено актовий запис №259, - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в органах РАЦС з ОСОБА_1 стягнути на користь держави державне мито в розмірі 17 грн., ОСОБА_2 від сплати державного мита звільнити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційного скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: