Єдиний унікальний номер 225/2794/15-ц Номер провадження 22-ц/4804/292/18

Номер провадження 22-ц4804/292/18

Категорія 27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Донецький апеляційний суд у складі:

судді-доповідача Халаджи О.В.

суддів: Новікової Г.В., Папоян В.В.,

секретар Сергєєва К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут матеріали цивільної справи №225/2794/15-ц, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 01 вересня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя Геря О.Г. повне судове рішення складено 01 вересня 2015 року),

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому зазначив, що 09.12.2011 року між ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №IKІPG3.18853.001. Відповідно до п.п. 1.1,1.4,2.4 кредитного договору банк зобов'язався надати відповідачу-1 кредит у розмірі 321000,00 грн. строком до 08.12.2025 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 18,0% річних, а відповідач зобов'язався щомісячно, в період сплати передбачений кредитним договором, надавати банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості у розмірі встановленого графіком погашення, зазначеного в п.2.4. Кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором від 09.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (надалі - Відповідач-2) 09.12.2011 року укладено Договір поруки № РХ029031.18878.001, згідно п. 1 якого, Відповідач-2 поручився перед ПАТ " Всеукраїнський банк розвитку " за виконання Відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором. Відповідно до п. 5 Договору поруки Відповідач-2 відповідає перед Позивачем за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Відповідач-1, включаючи сплату Кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно п. 4. договору поруки у випадку невиконання Відповідачем-1 будь-якого зобов'язання за кредитним договором, Відповідач-1 і Відповідач-2 відповідають перед Позивачем як солідарні Боржники.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором від 09.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" та ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (надалі- Відповідач-3) 09.12.2011 року укладено Договір поруки № PX029031.18879.001 (надалі- Договір поруки) згідно п. 1 якого, Відповідач-3 поручився перед ПАТ " Всеукраїнський банк розвитку " за виконання Відповідачем 1 зобов'язань за Кредитним договором. Відповідно до п. 5 Договору поруки Відповідач-3 відповідає перед Позивачем за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Відповідач-1, включаючи сплату Кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно п. 4. договору поруки у випадку невиконання Відповідачем-1 будь-якого зобов'язання за кредитним договором, Відповідач-1 і Відповідач-3 відповідають перед Позивачем як солідарні Боржники.

Заочним рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 01 вересня 2015 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїснький банк розвитку" заборгованість за кредитним договором у розмірі 331776 (триста тридцять одна тисяча сімсот сімдесят шість) грн. 18 коп.; витрати за оголошення в пресі про виклик відповідачів в сумі 315 (триста п'ятнадцять) грн., та судовий збір в розмірі 3317 (три тисячі триста сімнадцять) грн. 76 коп.

Не погоджуючись із заочним рішенням Фень І,Л. подала заяву про перегляд та скасування заочного рішення.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 27 липня 2018 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, вважає, що дане рішення підлягає скасуванню, при ухваленні рішення було не в повному обсязі обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права. Вказує, на те, що в рішенні не наведено докази виконання позивачем свого зобов'язання, передбаченого п.п. 1.1., 1.2, 2.1 кредитного договору від 09.12.2011 року про видачу позичальникові коштів за договором, на момент підписання ОСОБА_2 договору позичальнику не була видана сума кредиту. Також вказує, що кредитор не направляв на її адресу вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання.

23 серпня 2018 року ОСОБА_2 було подано доповнення до апеляційної скарги, в якому вона вказує, на те, що строк дії договору поруки не встановлено, та в даному випадку підлягає застосуванню норма ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'янання не пред'явить вимоги до поручителя.

04 вересня 2018 року на адресу Апеляційного суду Донецької області від представника банку надійшов відзив на апеляційну скаргу, проте докази направлення відзиву іншим учасників справи відсутні. У відзиві зазначено, що рушення суду є законним та спросила залишити його в силі, а скаргу без задоволення.

Представник банку Косенко  І.О. у судове засідання не з'явилась про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву з проханням розглянути справу без її участі.

ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилась про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву з проханням розглянути справу без її участі. ЇЇ представник адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити. Також зазначив, що погоджується із тим, що відповідач ОСОБА_4 зробив останній платіж за кредитом 10.10.2014 року та після цієї дати у того виникла заборгованість.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.169).

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 Розділу ХП «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим законом.

Відповідно до пункту 8 розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-УШ від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147УШ), що набув чинності 15 грудня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

На підставі Указу Президента України від 29.12.2017 року № 452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» та Указу Президента України від 28.09.2018 року № 297/2018 «Про переведення суддів» апеляційний суд Донецької області ліквідовано, утворено Донецькій апеляційний суд, юрисдикція якого поширюється на територію, на яку поширювалася юрисдикція ліквідованого суду, а суддів переведено на роботу на посадах суддів Донецького апеляційного суду, до якого також передаються цивільні справи та матеріали, кримінальні справи/провадження, справи про адміністративні правопорушення справи та матеріали ліквідованого суду.

09 жовтня 2018 року вказану цивільну справу передано до Донецького апеляційного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів» суддя-доповідач Халаджи О.В., судді: Біляєва О.М., Папоян В.В.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року справу прийнято до свого провадження.

Відповідно до пунктів 11, 13 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, в редакції від 03.10.2017 року, введений в дію 15.12.2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу.

Судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу

Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення лише в оскаржуваній частині і відповідно до принципу диспозитивності не має право робити висновки щодо неоскарженої частини.

Так відповідачем ОСОБА_2 судове рішення в частині розміру заборгованості, яка виникла у ОСОБА_4 перед ПАТ «ВБР» за кредитним договором не оскаржується.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_7 дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.12.2011 року між ПАТ " Всеукраїнський банк розвитку " та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № IKІPG3.18853.001. Відповідно до п.п. 1.1,1.4,2.4 кредитного договору банк зобов'язався надати відповідачу-1 кредит у розмірі 321000,00 грн. строком до 08.12.2025 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 18,0% річних, а відповідач зобов'язався щомісячно, в період сплати передбачений кредитним договором, надавати банку кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості у розмірі встановленого графіком погашення, зазначеного в п.2.4. Кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором від 09.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 (надалі - Відповідач-2) 09.12.2011 року укладено Договір поруки № РХ029031.18878.001, згідно п. 1 якого, Відповідач - 2 поручився перед ПАТ " Всеукраїнський банк розвитку " за виконання Відповідачем 1 зобов'язань за кредитним договором. Відповідно до п. 5 Договору поруки Відповідач - 2 відповідає перед Позивачем за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Відповідач - 1, включаючи сплату Кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно п. 4. договору поруки у випадку невиконання Відповідачем-1 будь-якого зобов'язання за кредитним договором, Відповідач - 1 і Відповідач - 2 відповідають перед Позивачем як солідарні Боржники.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором від 09.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством "ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ" та ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (надалі- Відповідач-3) 09.12.2011 року укладено Договір поруки № PX029031.18879.001 (надалі- Договір поруки) згідно п. 1 якого, Відповідач - 3 поручився перед ПАТ " Всеукраїнський банк розвитку " за виконання Відповідачем 1 зобов'язань за Кредитним договором. Відповідно до п. 5 Договору поруки Відповідач - 3 відповідає перед Позивачем за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Відповідач - 1, включаючи сплату Кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно п. 4. договору поруки у випадку невиконання Відповідачем-1 будь-якого зобов'язання за кредитним договором, Відповідач - 1 і Відповідач - 3 відповідають перед Позивачем як солідарні Боржники.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 23.04.2015 року загальна заборгованість відповідачів по кредитному договору № IKІPG3.18853.001 від 09.12.2011 року становить 331776,18 грн., а саме:

поточна заборгованість по тілу кредиту - 296590,02 грн.; прострочена заборгованість по тілу кредиту - 4474,29 грн., поточна заборгованість за процентами - 3267,23 грн., прострочена заборгованість за процентами - 27444,64 грн.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель солідарно відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання. Відповідно до п.2. ст.554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає негайному виконанню у цей строк (термін) Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у відповідності до умов договору, який є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України), і вимог законодавства.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частина 1 статті 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України поручитель несе солідарну відповідальність перед банком нарівні з боржником за повернення сум кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій.

Відповідно до п. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобовязання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обовязку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобовязань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного черго-вого платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Враховуючи, що договір кредиту чинний до 2025 року, а договір поруки до 2030 року, позов предявлено в період дії договорів, суд першої інстанції правильно застосував матеріальне право у виниклих правовідносинах.

Доводи апеляційної скарги стосовно не видачі кредитної суми також не знайшли свого підтвердження, оскільки з матеріалів справи вбачається копія заяви на видачу готівки №34410 від 09.12.2011 року на якій стоїть підпис ОСОБА_4 (а.с.16).

Водночас судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитом від 09.12.2011 року станом на 23.04.2015 року ОСОБА_4 зробив останній платіж за кредитом 10.10.2014 року в сумі 5290,00 грн. (а.с. 3-6).

Згідно п. 2.4 умов кредитного договору від 09.12.2011 року період сплати кредиту, комісії та процентів з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з дати підписання даного договору.

Так, оскільки гранічний строк сплати чергового платежу за кредитним договором після внесення останнього платежу настав 10.11.2014 року, а позивач ПАТ «ВБР» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості по кредиту 14.05.2015 року, то за таких обставин позивачем порушений строк пред'явлення вимоги до поручителя, передбаченої ч. 4 ст. 559 ЦК України, а тому у суда першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 та в цій частині судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з відмовою у задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення суду не переглядалось.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 01 вересня 2015 року в частині задоволення позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 скасувати.

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 09.12.2011 року відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя - доповідач: О.В. Халаджи

Судді: Г.В. Новікова

В.В. Папоян

Повний текст судового рішення виготовлено 21 листопада 2018 року

Суддя - доповідач О.В. Халаджи