Справа №1н-2/2009
П О С Т А Н О В А
16 листопада 2009 року Шаргородський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Трофімчука М.Ю.
при секретарі Палій М.Д.
з участю прокурора Волошина С.В.
адвоката ОСОБА_1
представника служби
у справах дітей
Шаргородської РДА ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду кримінальну справу про суспільно-небезпечного діяння неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,учня ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, передбачене ч.3 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
25 серпня 2009 року біля 11 години неповнолітній ОСОБА_3 шляхом злому навісного замка проник в частину будинку, який розташований в с. Слобода-Шаргородська по вул. Жовтневій, 40 та належить СВК «Слобідське», звідки умисно, таємно, з корисливих мотивів скоїв крадіжку 350 грн., які належали ОСОБА_4 та 250 грн., які належали ОСОБА_5, після чого з місця скоєння злочину зник.
Неповнолітній ОСОБА_3 у вище викладеному винуватим визнав повністю, розкаявся у скоєному та суду показав, що він проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 у будинку, який належить СВК «Слобідське», разом з матір’ю ОСОБА_6 в одній частині будинку, а в іншій частині будинку проживають чотири громадянина, які приїхали з Тернопільської області і працюють на будівництві храму в с. Слобода-Шаргородська. Прізвищ даних громадян він не знає, але знає, що їх звати ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5. 25.08.2009 року він перебував дома один, так як мама пішла у своїх справах. Близько 11 години він вирішив залізти в частину будинку, в якій проживають вище вказані особи. ОСОБА_3 взяв в руки металевий прут у вигляді букви «П», який знаходився в сараї. Зайшовши у свою чпстину будинку, він підійшов до дверей, які розділяли будинок на дві частини. Дані двері з його частини будинку були підперті дерев’яним бруском. Забравши даний брусок, ОСОБА_3 трохи привідкрив двері, просунув прут крізь двері, вхопив ним навісний замок, яким було закрито двкрі з другої сторони та зірвав навісний замок, після чого він зайшов в будинок і розпочав пошук горшей. Оглянувши речі дяді ОСОБА_1, він виявив у його речах гроші,- яка була сума він не рахував. Після чого ОСОБА_3 розпочав оглядати речі дяді ОСОБА_5 і в його речах, які знаходились у дорожній сумці, він виявив гроші, які також не рахував. Потім ОСОБА_3 вийшов з будинку через ті двері, в які зайшов, почіпив на двері навісний замок, припер двері дерев’яним бруском та залишився в частині будинку, де він проживає. ОСОБА_3 перерахував гроші, сума яких складала 600 грн. Після чого він одягнувся та пішов до жителя ІНФОРМАЦІЯ_5. ОСОБА_8, ОСОБА_3 запропонував йому поїхати разом з ним в м. Шаргород, при цьому він повідомив ОСОБА_9, що викрав гроші в матері. ОСОБА_3 та ОСОБА_9 пішли на зупинку маршрутного таксі, яка знаходиться біля магазину «Альянс» в с. Слобода-Шаргородська, але не дочекавшись маршрутного таксі, ОСОБА_10 зупинив машину таксі, на якій вони поїхали в м. Шаргород; за проїзд в таксі ОСОБА_2 заплатив 10-15 грн. – точно не пам’ятає. Приїхавши в м. Шаргород, ОСОБА_10 запропонував поїхати в с. Дорожне, яке знаходиться неподалік м. Вінниця, де проживає його батько та бабуся, на що ОСОБА_3 погодився. ОСОБА_3 та ОСОБА_9 планували поїхати в дане село на декілька днів. ОСОБА_3дав ОСОБА_9 50 грн., за які останній купив в касі автовокзалу два квитки на автобус сполученням Шаргород – Вінниця . Приїхавши в м. Вінниця, ОСОБА_3 купив собі та ОСОБА_9 продукти харчування, морозиво та мінеральні води. Потім ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_9 поїхати в «Макдональдз», на що останній погодився. Перебуваючи в «Макдональдзі», ОСОБА_3 купував для себе та ОСОБА_9 продукти харчування та мінеральну воду, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_9 поїхали на центральний автовокзал м. Вінниця, де сіли в маршрутку сполученням Вінниця – Калинівка, та поїхали в с. Дорожне. В с. Дорожне вони пробули три дні, а саме до 28.08.2009 року. Під час перебування в с. Дорожне, ОСОБА_3 купував собі та ОСОБА_9 різноманітні продукти харчування. 28.08.2009 року о 12 год. 25 хв., приїхавши з с. Дорожне в м. Вінниця, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 сіли в автобус маршрутом Вінниця – Шаргород і приїхали до м. Шаргород. На автовокзалі в м. Шаргород їх затримали працівники міліції. Всі викрадені гроші ОСОБА_2. В.В. розтратив на власні потреби.
У вище викладеному неповнолітній ОСОБА_3 винуватим себе визнав повністю, розкаявся у скоєному.
Крім признання ОСОБА_3 винуватість його у вчиненні суспільно-небезпечного діяння стверджується доказами, перевіреними в судовому засіданні, а саме:
- показаннями законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_6 (а.с.27-28);
- показаннями законного представника неповнолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_11 (а.с.30);
- показаннями потерпілого ОСОБА_4 (а.с.32-33);
- показаннями потерпілого ОСОБА_5 (а.с.37-38);
- показаннями свідка ОСОБА_7 (а.с.44-45);
- показаннями свідка ОСОБА_12 (а.с.42);
- показаннями свідка ОСОБА_9 (а.с.46);
- показаннями свідка ОСОБА_13 (а.с.41);
- характеристикою з Слободо-Шаргородської сільської ради (а.с.48);
- протоколом огляду місця події (а.с.7);
- характеристикою з Слободо-Шаргородської СЗШ І-ІІІ ступенів (а.с.49).
Проаналізувавши в судовому засіданні докази переконують суд, що неповнолітній ОСОБА_2
В.В. вчинив суспільно-небезпечне діяння – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), відповідальність за яке передбачена ч.3 ст. 185 КК України.
Малолітній ОСОБА_3 на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння не досяг віку, з якого можлива кримінальна відповідальність за ч.3 ст. 185 КК України, отже, кримінальна справа відносно нього повинна бути закрита на підставі ст.7-3 КПК України і до неповнолітнього слід застосувати примусові заходи виховного характеру.
Визначаючи, який саме примусовий захід виховного характеру необхідно застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3, суд враховує думку прокурора Волошина С.В., адвоката ОСОБА_1, законних представників малолітнього ОСОБА_3 – ОСОБА_6 та ОСОБА_11, представника служби у справах дітей Шаргородської РДА ОСОБА_2 , особу малолітнього, його ставлення до навчання, стан здоров’я, умови життя, виховання, дані про сім’ю, обставини, що неґативно впливають на малолітнього ОСОБА_3
ОСОБА_3 навчається в сьомому класі Слободо-Шаргородської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. За час навчання з більшості предметів виявив посередні знання, але з багатьох предметів має незадовільні оцінки. Учень здібний, але на уроках неуважний, пасивний, проявляє малий інтерес до знань, протягом 2008-2009 року домашні завдання не готував. (а.с.49). За місцем проживання сім’я в цілому характеризується як неблагополучна. (а.с.48). ОСОБА_3 проживає в будинку, що належить СВК «Слобідський» разом з матір’ю, яка ніде не працює (а.с.48). Його батько проживає від них окремо, з його матір’ю розлучений, зловживає спиртними напоями, вихованням сина не займається. За станом здоров’я ОСОБА_3 здоровий (а.с.50), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с.51).
З урахуванням цих обставин, суд приходить до висновку, що до малолітнього ОСОБА_3 слід застосувати примусовий захід виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері – ОСОБА_6
Керуючись ст.ст.ст.7-3, 447, 448 КПК України, ч.2 ст.97 , п.3 ст.105 КК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальну справу відносно неповнолітнього ОСОБА_3 про вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України – закрити.
Передати малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, учня ІНФОРМАЦІЯ_3, українця під нагляд матері – ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, українки, громадянки України, розлученої, уродженки та жительки вул. Жовтнева,40 с. Слобода-Шаргородська Шаргородського району Вінницької області.
Встановити тривалість примусового заходу виховоного характеру, застосованого 16.11.2009 року Шаргородським районним судом щодо малолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, учня 7-го класу Слободо-Шаргородської середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів у вигляді передачі його під нагляд матері – ОСОБА_6 – протягом одного року, починаючи з дня винесення постанови судом – від 16.11.2009 року.
На постанову може бути подано апеляцію до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту її проголошення.
СУДДЯ: