Копія
Справа 2А-30-2010 року
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 січня 2010 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:
головуючого – судді Коваля А.Б.
при секретарі Безвенюк Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 взводу ДПС при УМВС України в Кіровоградській області (ІДПС ОСОБА_2 взводу ОСОБА_3О.) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, –
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про те, що 03 грудня 2009 року йому стало відомо, що уманським міським відділом державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області 13 липня 2009 року було відкрито виконавче провадження по постанові № 066062 від 14 квітня 2009 року.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення до протоколу № 066062 від 14 квітня 2009 року його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень за порушення ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП. При цьому в постанові вказано: „... 14.04.2009 року в 14 год. 55 хв. По а/д Київ-Одеса ... приладом Візир 0818404 було зафіксовано перевищення встановленої швидкості руху автомобілем д/з СА 5143 АТ на 23 км/г ... Швидкість встановлена 113 км/г...” З вказаною постановою він не згоден, оскільки вона складена у його відсутність з порушенням вимог ст. 283 КУпАП, що стосується її змісту та процедури винесення з урахуванням ст.ст. 258, 285КУпАП. Крім того, в постанові відсутні відповідні дані про особу, яка склала цей документ.
Стосовно приладу „Візир”, яким нібито вимірювалась швидкість його автомобіля, то згідно інструкції до приладу „Візир”, він не є засобом автоматичної фіксації. Тобто вказаний прилад знаходиться у співробітника ДАІ, що керує ним безпосередньо чи через комп’ютер. Також за своїми технічними можливостями прилад „Візир” може фіксувати швидкість інших автомобілів, що рухаються поруч. Тому достовірного підтвердження, що вказана в постанові швидкість належить саме його автомобілю, не має. При цьому в постанові повністю відсутні дані про те, хто саме проводив фотофіксацію приладом „Візир” і чи має ця особа відповідні знання (Інструкція з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України, затверджена наказом МВС № 1111 від 13.11.2006 року).
Вважає дії посадової особи по винесенню постанови по справі про адміністративне правопорушення до протоколу № 066062 від 14.04.2009 року є неправомірними, що є безумовною підставою для її скасування і закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Просить поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення до протоколу № 066062 від 14.04.2009 року, оскільки він був пропущений ним з поважної причини (про цю постанову він дізнався лише 03 грудня 2009 року), що підтверджується відміткою про отримання копії постанови в Уманському міському відділі ДВС.
Визнати дії інспектора ДПС ОСОБА_2 взводу ОСОБА_3 по складанню постанови по справі про адміністративне правопорушення до протоколу № 066062 від 14.04.2009 року – неправомірними та скасувати вказану постанову.
Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засіданні в повному об’ємі підтримала вимоги позовної заяви, пояснила, що 03 грудня 2009 року стало відомо про те, що 13 липня 2009 року Уманським міським відділом ДВС було відкрито виконавче провадження згідно постанови винесеної інспектором ДПС про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає постанову незаконною та такою, яка підлягає до скасування, оскільки не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, щодо її змісту та процедури винесення з врахуванням ст.ст. 258, 285 КУпАП. Згідно постанови порушення було зафіксовано за допомогою приладу „Візир”, який на її думку, не є засобом автоматичної фіксації, так як керується співробітником ДАІ безпосередньо або через комп’ютер та за своїми технічними можливостями може фіксувати швидкість інших автомобілів. В постанові немає доказів, що з цією швидкістю рухався саме автомобіль під керуванням ОСОБА_1 Також в постанові відсутні дані, хто саме проводив фотофіксацію приладом „Візир” і чи має ця особа відповідні для цього знання. Вважає дії інспектора ДПС незаконними, постанову неправомірною та такою, що підлягає до скасування. Оскільки строк оскарження ОСОБА_1 було пропущено з поважної причини, просить його поновити та задоволити позовні вимоги в повному об’ємі.
Представник відповідача ОСОБА_2 взводу ДПС при УМВС України в Кіровоградській області в судові засідання неодноразово не з’являвся, про причини своєї неявки суду не повідомляли, ніяких заяв чи заперечень від них до суду не надходило, про розгляд справи повідомлені своєчасно, в установленому законом порядку.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття – розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши письмові докази по справі вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом достовірно встановлено, що інспектором ДПС ОСОБА_2 взводу ДПС при УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_3 24 лютого 2009 року винесено постанову про адміністративне правопорушення № 066062 від 14 квітня 2009 року відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
В постанові зазначено, що інспектор розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення встановив, що 14 квітня 2009 року о 14 годині 55 хвилин на а/д Київ-Одеса на 243 км приладом „Візир” зафіксовано перевищення встановленої швидкості руху автомобілем НОМЕР_1 на 25 км/год. Автомобіль належить ОСОБА_1. Інспектор ДПС постановив притягнути ОСОБА_1 до адмінвідповідальності, накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.
Статтею 1 Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою. Статтею 3 визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов’язком держави. Згідно ст. 21 Конституції права та свободи людини є невідчужуваними і непорушеними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В ч. 2 ст. 71 КАС України вказано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП – орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна вказана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо.
За вказаних обставин суд вважає, що винесена інспектором Ульяновського взводу ДПС при УМВС України в Кіровоградській області постанова щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень є неправомірною і підлягає скасуванню а провадження у адміністративній справі закриттю.
Суд також вважає, що розгляд адміністративних матеріалів інспектором ДАІ проводився без участі позивача, чим суттєво порушені його права та законні інтереси.
Суд визнає також поважними причини пропущення строку для оскарження постанови, оскільки позивач про порушене право дізнався лише 03 грудня 2009 року, тому строк звернення до суду має бути поновлений.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 17, 71, 112, 128, 158, 159 160-163 КАС України, ст.ст. 1, 3, ч. 2 ст. 19, ст. 21 Конституції України, ст.ст. 287-289, 291, 293 КУпАП, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов задоволити.
Поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Визнати дії інспектора ДПС ОСОБА_2 взводу ДПС при УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_3 щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 14 квітня 2009 року № 066062 відносно ОСОБА_1 – незаконними.
Скасувати постанову інспектора ДПС ОСОБА_2 взводу ДПС при УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_3 по справі про адміністративне правопорушення від 14 квітня 2009 року № 066062 відносно ОСОБА_1 щодо притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень, провадження у справі закрити.
На постанову може бути подана апеляція до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.
Суддя – підпис
З оригіналом згідно:
Суддя Уманського
міськрайонного суду ОСОБА_5
Постанова виготовлена головуючим власноручно