Справа №2-702/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

Головуючого судді ОСОБА_1,

при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між нею та її чоловіком втрачено відчуття любові та взаєморозуміння, спільне життя не склалося через несумісність характерів та різні погляди на життя, у зв'язку з чим збереження шлюбу з відповідачем вважає неможливим, з посиланням на ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України.

Від шлюбу подружжя не має спільних дітей.

Позивач в судове засідання з'явився, на розірванні шлюбу наполягає, на примирення не згодна, просить суд позов задовольнити та прийняти рішення про розірвання шлюбу.

Відповідачка в судове засідання з'явилася, позов визнала, на розірвання шлюбу згодна, просить прийняти рішення про розірвання шлюбу. Наслідки ст. 174 ЦПК України роз'ясненні.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи і дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що сторони 26.04.2002 року зареєстрували законний шлюб, про що відділом реєстрації актів громадського стану Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області зроблений актовий запис №45, що підтверджується свідоцтвом про одруження.

Від шлюбу сторони спільних дітей не мають. Основна причина розпаду сім’ї це різні характери та різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння і довір’я.  

На підставі вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, заслухавши сторони, оцінивши докази, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги згоду відповідача на розірвання шлюбу і відсутність згоди позивача на примирення, суд вважає що причини, що спонукають сторони наполягати на розірванні шлюбу, є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, в наслідок чого позов підлягає задоволенню повністю.

Державне мито при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу в сумі 17 грн. суд покладає на позивача.  

З урахуванням викладеного, на підставі ст.ст. 104, 105, 110-112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.10, 11, 174, 212, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище Ішкулова) ОСОБА_5, зареєстрований 26.04.2002 року відділом реєстрації актів громадського стану Голопристанського районного управління юстиції Херсонської області, актовий запис №45 - розірвати.

Стягнути при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави з ОСОБА_3 – в сумі 17 грн., ОСОБА_4 від сплати державного мита при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу  –  звільнити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Херсонської області  через Голопристанський  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому частиною 4 статті 295 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя                                                           Ю.В. Францішко