Справа № 396/588/18

Провадження № 2/396/310/18

РІШЕННЯ

Іменем України

18.10.2018 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Шепетько Володимир Іванович

з участю  секретаря  Корольової Ю.Г.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Новоукраїнка цивільну справу за  позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписала Заяву №б/н від 20.06.2012 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 4200 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку  зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідно до умов договору сторони погодили відповідні базові процентні ставки за користування кредитними коштами, строки внесення грошових коштів на погашення кредиту, а також визначили відповідальність за порушення строків сплати плетежів.

У зв’язку з порушеннями зобов’язань за кредитним договором відповідач станом на 31.12.2017 року має заборгованість в розмірі у загальній сумі 35 704,98 грн., тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 24.04.2018 року відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) в судове засідання сторін. Крім того, відповідачам у справі було надано п'ятнадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 18.09.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про перехід до розгляду справи за правилами позовного провадження, у зв'язку з тим, що справа є малозначною.

18.10.2018 року представник позивача подала клопотання про відкладення розгляду справи з тих підстав, що представник позивача не може з'явитися до суду через зайнятість в інших судових процесах, яке судом відхилено, у зв'язку із тривалим строком розгляду справи, а також зважаючи на те, що, як вбачається із матеріалів справи, у позивача є кілька представників, а тому у позивача не було перешкод доручити прибуття до Новоукраїнського районного суду іншому представнику, крім цього, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, й неявка учасника не перешкоджає розгляду спраи по суті, а також у представника позивача не було перешкод у надсиланні витребуваних оригіналів документів на адресу суду за допомогою поштового відправлення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду відповідь на відзив відповідача, в якому заперечил доводи відповідача та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася, подавши суду письмове заперечення та пояснення, в якому позов не визнала в повному обсязі, заперечує факт заповнення та підписання нею анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, стверджує, що в цій анкеті-заяві міститься не її підпис та мала намір клопотати про призначення почеркознавчої експертизи. Крім цього, просить застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Позивач на обґрунтування своїх вимог посилається на наступні обставини.

Щодо зміни кредитного  ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановлено банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.

Відповідач підтвердив  свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умовами  та правилами надання банківських послуг”, "Правилами користування платіжною карткою" та “Тарифами Банку”,  складає між  ним та банком договір, що підтверджується його підписом у анкеті-заяві (а.с.9).

ПАТ КБ “Приватбанк” свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому  договором.

Відповідно до  п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг - позичальник  зобов'язується погашати заборгованість за  кредитом, відсотками за його використання, за  перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених  цим договором. Згідно п.2.1.1.5.6 умов та правил надання банківських послуг у разі невиконня зобов'язань за договором, на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту) оплати  винагороди банку. Власник картки зобов'язаний  слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.1.1.2.7 умов та правил надання банківських послуг.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 умов та  правил надання банківських послуг - при порушенні позичальником строків  платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову.

Згідно п.1.1.3.2.2 "Умов та правил надання банківських послуг" у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у  разі виникнення Овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та /або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або в установленому банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим договором.

Отже вважає підписану анкета-заява разом з “Умовами  та правилами надання банківських послуг”, такою, яка складає між  відповідачем та банком договір, що підтверджується її підписом.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором Відповідач станом на 31.12.2017 року має заборгованість за кредитом 35 704,98 грн., яка складається з наступного: 2920,44 грн. заборгованість за кредитом; 27 473,11 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3 135 грн. - заборгованість за пенею та комісією; також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та надання банківських послуг, 500 грн. штраф (фіксована частина), 1676,43 грн. штраф (процентна складова).

З даного розрахунку також вбачається, що останній платіж відповідачем зроблено 09.06.2015 року - 65 грн., позов пред'явлено до суду 12.04.2018 року.

Відповідач у своїх поясненнях посилається на наступні обставини.

В провадженні суду знаходиться цивільна справа про стягнення заборгованості. Підставою позовних вимог вважає непогашення кредиту відповідачем, внаслідок чого, згідно доводів позивача, станом на 31.12.2017 року за відповідачем рахується заборгованість за кредитом, по процентам за користування кредитом, нарахована пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором та заборгованість по комісії за користування кредитом, всього у сумі 35 704,98 грн. Позивач вважає за необхідне, як зазначено у позовній заяві, захистити своє право шляхом стягнення суми заборгованості за Договором банківського обслуговування №б/н від 20.06.2012 року. такі вимоги банку не грунтуються на нормах чинного законодавства та не підлягають задоволенню за їх недоведеністю та безпідставністю. За довадами позивача внаслідок несвоєчасного повернення вказаних кредитних коштів, до неї застосовуються штрафні санкції, прописані в тих же Умовах і правилах надання банківських послуг, які в загальному підсумку разом з кредитом складають 35704,98 грн. Оскільки відповідач ОСОБА_1 не підписувала та не погоджувалася на укладення договору отримання кредиту у розмірі 4200 грн., як зазначено в позовній заяві, то в силу вимог закону про обов’язковість укладення кредитного договору в письмовій формі, підписання будь-яких заяв про встановлення кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік без досягненням згоди сторін щодо істотних умов кредитного договору та навіть без попередження про його укладення, не може свідчить про існування будь-яких кредитних відносин та зобов’язань між відповідачем та позивачем. Відповідач не підписувала анкету-заяву на отримання кредитної картки та не підписувала Умови та правилами надання банківських послуг та тарифи Банку, працівники позивача відповідачку з ними не ознайомлювали. Отже вони не є складовою частиною договору. Отже, за недоведеності укладення кредитного договору та за відсутності кредитних зобов’язань ОСОБА_1, ненаданні позивачем належних та допустимих доказів на обгрунтування його позовних вимог, вважає позовні вимоги позивача такими що не підлягають до задоволення.

На сьогоднішній час оригінали документів представниками ПАТ КБ «ПриватБанк» на вимогу судутак і не надано.

Відповідно до правової позиції, яка висловлена в постанові Верховного Суду України № 6-240цс14 від 11.02.2015 року та Постанові №6-16 цс 15 від 11.03.2015 року, в яких однією зі сторін був ПАТ КБ «ПриватБанк», і які є обов’язковими до застосування всіми судами України, «Умови надання споживчого кредиту фізичним особам не є складовою частиною укладеного між сторонами договору.

Умови та правила надання банківських послуг, на які посилається позивач, як на умови кредитного договору не можна приймати як належний доказ, так як не наведено жодного доказу, що відповідач саме з такими умовами була ознайомлена та надала свою згоду. Та звідси випливає, що докази є неналежними, бо не містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст.ст. 207,1055 ЦК України такий порядок кредитного договору не узгоджується із правилами укладення письмових правочинів.

Тому і вважає, що потрібно відмовити у позовних вимогах ПАТ КБ «Приват Банк».

Вирішуючи заявлений позов, суд виходить із наступного.

За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів. Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч.2 ст.95 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Як вбачається із відзиву відповідача на позов, нею категорично заперечується факт укладення будь-яких угод із позивачем, у зв'язку з чим нею заявлялося клопотання про витребування оригіналу заяви на отримання кредиту від позивача, на що представник позивача повідомив, що оригінал заяви не зберігся, а тому відповідач позбавлена можливості переконатися у відповідності копії наданої заявки оригіналу.

Порядок завіряння копій визначено п.5.27 ДСТУ 4163-2003 затвердженого наказом Держспоживстандарту від 07.04.2003 року. Відповідно до п.5.27 зазначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом надавалось достатньо часу позивачеві для спростування позиції відповідача, а саме - з моменту отримання ним відзиву на позов, в якому відповідач повідомляла свої заперечення щодо позову, проте у відповіді на відзив представник позов надав суду лише свої розрахунки, які до того ж не завірені мокрими печатками ПАТ КБ "ПриватБанк", також ухвалою суду від 18.09.2018 року суд витребовував оригінал анкети-заяви, підписаної ОСОБА_1, проте протягом місяця представники позивача так й не спромоглися виконати ухвалу суду, а тому суд сприймає ненадання оригіналу анкети-заяви суду для огляду - як визнання позивачем факту відсутності такої анкети-заяви.

За наявності сумнівів в частині підписання відповідачем анкети-заяви від 20.06.2012 року, ненадання суду оригіналу вказаної анкети-заяви, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позову.

Таким чином, в матеріалах справах не надано жодного оригіналу документів, а також відсутні копії документів, відповідно до вимог законодавства. Представник Банку не надав жодного документу, який би спростовував позицію відповідача – ОСОБА_1, що є безумовною підставою для відмови у позові.

Вказаний висновок суду підтверджується правовою позицією ВС від 30.01.2018 року (справа №161/16891/15-ц, провадження №61-517св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72348791

Згідно ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 525-530,610,1054  ЦК України, ст.ст. 95, 141,258-261  ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти  днів з дня отримання копії  рішення.

       Головуючий:                                                В. І. Шепетько