Справа № 308/10410/18

Закарпатський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

02.11.2018 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в особі судді Мишинчук Н.С., з участю адвоката Рутковського С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Рутковського Сергія Васильовича в інтересах ОСОБА_2 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2018 року.

Цією постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 352 грн. 40 коп. судового збору.

За постановою судді Костя Б.В. визнаний винним у тому, що він 10.09.2018 о 12 год. 00 хв. в с. Минай, вул. Тичини,2 керував транспортним засобом марки «SKODA SUPERB», н.з. НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, координації рухів. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, з використанням технічного засобу «DRAGER» на місці зупинки та в ЗОНД відмовився у присутності свідків, чим порушив вимогу п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд обґрунтував протоколом про адміністративне правопорушення серії БР №246443 від 10.09.2018, поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, відеозаписом, яким було зафіксовано факт відмови ОСОБА_2 від проходження огляду з метою встановлення стану сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу, які у своїй сукупності стверджують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі Рутковський С.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що матеріали справи не містять направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, що свідчить про те, що поліцейський, у встановленому законом порядку та визначеним Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №1452/735 від 09.11.2015, не направив водія у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння. Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, оскільки в протоколі неправильно вказано час коли проходили події, які кваліфіковано правопорушенням, так як ОСОБА_2 не керував у вказаний час транспортним засобом. В протоколі також помилково або свідомо перекручено, на думку поліцейського, ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_2, однак, перелічені в Інструкції ознаки у останнього не було. Крім того вказує, що не проходження огляду на технічному засобі алкотестері було зумовлено тим, що такий взагалі був відсутній у поліцейського, а свідки, які вказані в протоколі, не засвідчували відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на визначення стану сп'яніння. Однак, судом першої інстанції вказане до уваги не було взято та осіб, які зазначені, як свідки не було викликано до суду на не допитано. Вважає, що суд розглянув справу з порушенням вимог ст. 268 КУпАП, а саме, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, без належного повідомлення.

Заслухавши пояснення адвоката Рутковського С.В., який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи, оглянувши відеозаписи події, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив порушення вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом.

Апеляційний суд вважає, що викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідає фактичним обставинам справи та не узгоджується із наявними в матеріалах справи доказами.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.

Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В обох письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які є аналогічні по змісту, зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від огляду на визначення стану сп'яніння та проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в лікаря нарколога. Однак, з переглянутих відеоматеріалів фіксації правопорушення слідує, що вказаним свідкам працівниками поліції було тільки повідомлено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, проте технічний засіб "Драгер" у присутності цих свідків поліцейські до водія не застосовуали.

Відповідно до ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан сп`яніння проводиться з використанням технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Таким чином факт відмови водія пройти тест на "Драгері" з-за відсутності зазначеного технічного засобу, не можна вважати відмовою у проходженні тесту. Відтак, письмові пояснення свідків, виготовлені працівниками поліції про те, що водій відмовися пройти освідуванян на "Драгері" не відповідають фактичним обставинам.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що належних та допустимих доказів, які б об'єктивно доводили той факт, що ОСОБА_2 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп`яніння і відмовився від проходження огляду, та те, що він порушив п.2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, матеріали справи не містять. Між тим, убачається, що водій був зупинений працівниками поліції поряд з будинком де він проживає, без явних порушень ним правил дорожнього руху.

Згідно ст.ст.9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_2 фактичним обставинам не дав належної оцінки, розглянув справу формально, через що прийшов до хибного висновку про доведеність вини останнього та наявність складу адміністративного правопорушення, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає апеляційну скаргу обгрунтованою.

Так, як матеріали справи не містять переконливих доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку, що провадження в даній справі підлягає закриттю, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Рутковського Сергія Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 жовтня 2018 року, якою на ОСОБА_2 накладено стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - скасувати, а провадження в справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя: