Справа № 2-а-369/10р./1222
П О С Т А Н О В А
І М ‘ Я М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2010 року Попаснянський районний суд Луганської області
в складі: головуючого судді Закопайло В.А.
при секретарі Альянової Л.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Попасна цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -
встановив:
В поданому позові позивач зазначає, що він народився 30 вересня 1940 року, є громадянином України і відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має правовий статус «дитини війни», у зв’язку з чим та відповідно до вимог ст.6 вищезазначеного Закону позивачу, починаючи з 01 січня 2006 року, повинна виплачуватись щомісячна надбавка до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Але протягом 2009 року відповідач не в повному обсязі сплачував таку щомісячну надбавку.
Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач в поданому позові просить суд зобов’язати відповідача зробити перерахунок та виплатити йому недоплачену суму щомісячної надбавки до його пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за 2009 рік, а також зобов’язати відповідача в подальшому нараховувати та виплачувати щомісячну соціальну допомогу відповідно до вимог ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Справу просив розглянути без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку надав до суду заперечення (а.с.17), відповідно до яких відповідач позов не визнає, посилаючись на його необґрунтованість. При цьому зазначив, що на підставі Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було призупинено, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» були передбачені виплати таких надбавок лише дітям війни, яких визнано інвалідами. Крім того стверджував, що у 2008 році виплати таких надбавок проводились: в період з 01.01.2008р. до 22.05.2008р. у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, – відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. в межах виділеного КМУ розрахунку – відповідно до Постанови КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28.05.2008р. Крім того зазначав, що відповідно до ст..7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплати таких підвищень до пенсій проводяться за рахунок коштів Державного бюджету, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. При цьому, справу просив розглянути без його участі.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити частково з наступних підстав.
Так, згідно ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення.
Ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дитина війни – це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. При цьому ст.6 зазначеного Закону передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.
Із наданих позивачем документів (а.с.4-6) судом встановлено, що позивач дійсно має правовий статус дитини війни, у зв’язку з чим перебуває на обліку в УПФУ в Попаснянському районі.
Враховуючи вищенаведене та вирішуючи позовні вимоги позивача щодо перерахунку пенсії у 2009 році суд зазначає наступне.
Так, ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Однак, названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, 28.05.2008р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008р. – 48 грн.10 коп., з 01.07.2008р. – 48 грн.20 коп., з 01.10.2008р. – 49 грн.80 коп.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені чинні нормативно-правові акти, а саме – Закон України «Про соціальний захист дітей війни» та Постанову КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», які регулюють порядок обчислення та виплати щомісячної надбавки до пенсії «дітям війни», суд зазначає, що в данному випадку існує суперечливість законодавства. При цьому судом враховується, що відповідно до ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Тому, виходячи із засад пріорітетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що для врегульовання спірних правовідносин підлягає застосуванню ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не Постанова КМУ «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», на які посилається представник відповідача в своїх запереченнях.
Таким чином суд вважає, що нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим суд вважає заявлені позовні вимоги в цієї частині позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст..54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, був встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто у розмірі 498 грн.
Що стосується вимоги позивача зобов’язати відповідача проводити перерахунок пенсії у подальшому, то суд не знаходить підстав для задоволення такої вимоги так як відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод, інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій. Тому суд не може зобов’язати відповідача на вчинення певних дій на майбутнє, у зв’язку з чим позовні вимоги в цієї частині позову є необгрунтованими.
Вирішуючи позов таким чином суд враховує, що відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а як вбачається із квитанції на а.с.1, позивачем при зверненні до суду було сплачено держмито у розмірі 3 грн.40 коп.
На підставі викладеного, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», керуючись ст.ст.2,9,71,94,158-163,186 КАС України, суд –
Постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління ПФУ у Попаснянському районі щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку та виплаті підвищення до пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Зобов’язати Управління ПФУ у Попаснянському районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 (тридцяти) відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3 грн.40 коп.
На постанову може бути подано заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Попаснянський райсуд.
Суддя: