№ 2-а-1239/2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2010 року                                м.Джанкой

Джанкойський міськрайонний  суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, судді ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження  адміністративну справу за позовом ОСОБА_2  до ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі  Автономної Республіки Крим про зобов’язання здійснити розрахунок недоотриманого підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»,-

встановив:

Позивач 28.01.2010 року звернулася  до суду з зазначеною позовною заявою. Свої вимоги мотивує наступним. Вона відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має статус дитини війни. Відповідно до ст. 6 цього закону  Дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Але соціальна допомога, яка передбачена статтею 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004 року, виплачується їй не в повному обсязі, внаслідок чого порушені її законні права. Просить зобов’язати відповідача здійснити розрахунок недоотриманого підвищення до пенсії  за період з 01.01.2009 року по 01.01.2010  року   в розмірі 1195 грн. 20 коп.

Позивач надала суду письмову заяву, в якої  просить  розглянути справу за її  відсутності, підтримала  позовні вимоги.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позов, згідно яких просив  розглянути справу у відсутності представника відповідача та відмовити у  задоволенні позовних вимог у повному обсязі, мотивуючи наступним. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 року встановлено, що  у ч. 3 ст. 28 ЗУ  «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» закладено однозначну вимогу  щодо застосування  мінімального розміру пенсії за віком, встановленого  у абзаці першому частини першої ст. 28  зазначеного закону виключно для розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом. Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого цим законом на інші правовідносини, що виникають  на підставі інших законів, дає підстави стверджувати  про наявність прогалини у законодавчому регулювання виплат дітям війни, передбаченого ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV. Також відповідач посилався у запереченнях на  ст. 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, відповідно якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, за рахунок інших джерел фінансування державна соціальна допомога не сплачується.

Зазначив, що ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено інший порядок виплати зазначеної допомоги, тому відсутні підстави для задоволення позову. Оскільки Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.208 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих громадян», яка набрала законної сили з 22.05.2008 року є єдиним нормативно-правовим актом, яким визначений  розмір соціальної гарантії  дитині війни, ОСОБА_3, як орган державної виконавчої влади, діючи на підставі, в рамках повноважень та способом, передбаченим Конституцією та діючим  законодавством, робило виплату зазначеної соціальної допомоги на підставі зазначеної постанови. У зв’язку з чим вважає, що відповідач повністю виконав свої зобов’язання щодо виплати  соціальної допомоги як дитині війни. Згідно ст. 100 КАС України просить відмовити у задоволення позову у зв’язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду. На підставі вищевикладеного просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження — розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Матеріалами справи та наявними доказами встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статей 2, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004, дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2  має статус дитини війни, що підтверджується  тимчасовою довідкою №3589 (а.с.4), та не заперечується відповідачем, про що він зазначає у запереченнях. Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” № 2195 від 18.11.2004 року, позивач має право на отримання державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За період з 01.01.2009 року по 01.01.2010 року позивачу  не нараховувалася та не виплачувалася відповідачем ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі АР Крим щомісячна державна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, що не оспорюється сторонами і підтверджено відповідачем у письмових запереченнях.

Статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-І від 09.07.2003 передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI,  розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність,  з  01.07.2008 - 482,00 грн., з 01.10.2008 - 498,00 грн. (стаття 58 розділу І). Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004 викладено в такій редакції «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»)  до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» (пункт 41 розділу ІІ).

Згідно із ст. 54  Закону  України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

У грудні 2008 року відповідно до Закону  України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI,  розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність складав 498,00 грн.

Рішенням Конституційного Суду України  від 22.05.2008 №10-рп/2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI, визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 № 107-VI, визнаних неконституційними.

Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» №530 від 28.05.2008 (п. 8) встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах:  з 1 липня - 48,2 грн. та з 1 жовтня - 49,8 грн.

Позивачу   відповідно до довідки, виданої ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Джанкойському районі Автономної Республіки Крим за період з січня 2009 року по січень 2010 року підвищення до пенсії, як дитині війни, виплачено в розмірі 49,80 грн.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до частини третьої статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, який неодноразово розглядав питання щодо конституційності положень законів України про Державний бюджет України на відповідні роки, якими обмежуються пільги, компенсації і гарантії, передбачені чинним законодавством для окремих категорій громадян - таке обмеження є недопустимим.

Статтею 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України "Про соціальний захист дітей війни" залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України "Про соціальний захист дітей війни".  

Виходячи з наведеного, з урахуванням вищезгаданого  рішення Конституційного Суду України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004 діє у редакції, згідно з якою дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Отже, позивач за період  з  01.01.2009 року по 01.01.2010  року мала право на отримання  доплати  до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004, законодавство України про соціальний захист дітей війни складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів України. Державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене Постанова Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року суперечить зазначеній нормі закону та згаданим Рішенням Конституційного Суду України і положенням Конституції України, оскільки звужує зміст та обсяг існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно до частин 3, 4 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечності чи відсутності законодавства яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, неврегульованість на законодавчому рівні  порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не може бути  підставою для відмови в задоволенні позову.

Щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», інші нормативно-правові акти, яки б визначали цей розмір або встановлювали інший розмір, відсутні.

Посилання на частину третю статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 щодо її застосування виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також на те, що для надбавок до пенсії по інших нормативних актах поняття «мінімальна пенсія за віком» не застосовується, в законодавстві відсутнє визначення розміру, з якого обчислюється надбавка до пенсії по статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» безпідставні та необґрунтовані, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена в його постановах від 27.05.2008 №08/111, 08/119, 08/138, 08/151, 08/152, 08/153, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до розрахунку інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті визначення розміру мінімального розміру пенсії за віком.

Мінімальна пенсія, встановлена для нарахування соціальних надбавок Постановою Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету», не підлягає застосуванню для соціальної допомоги дітям війни, яка виплачується до пенсії, оскільки суперечить нормам діючого законодавства.

Безпідставними є  посилання на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та зазначеною нормою закону.

Відповідач у запереченнях просить відмовити у задоволенні позову відповідно до ст. 100 КАС України. Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач знала, що їй виплачується підвищення до пенсії щомісячно по 49 грн. 80 коп., звернулася  до суду 28 січня 2010 року, поважних причин  його пропуску не навела,  представник відповідача у письмових запереченнях наполягав на застосуванні строку звернення до  суду, тому у зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 1 січня по 28 січня  2009 року  без поважних причин,  суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні  вимог  за цей період.  

Відповідно положень статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов’язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії незаконними  та зобов’язати відповідача відновити порушене право відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено повноваження щодо нарахування такої соціальної допомоги.

Таким чином, суд частково задовольняє позовні  вимоги позивача та зобов’язує відповідача здійснити нарахування та провести відповідні виплати позивачеві за період з 28.01.2009 року по 31.12.2009 року підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням сплачених сум за цей період. В частині зобов’язання нарахувати та провести  відповідні виплати суд виходить за межи позовних вимог відповідно до ст. 11 КАС України, оскільки це потрібно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить. Судом враховано, що вихід за межи позовних вимог в такій спосіб не суперечить правилу, зазначеному ч. 3 ст.52 КАС України, та не порушує принципи змагальності та диспозитивності в адміністративному процесі, а застосовується виключно з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, визначених ст. 2 КАС України. Згідно ст. 13 Конвенції  про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої ЗУ N 475/97-ВР від 17.07.97 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Суд відповідно до вимог ст. 94 КАС України стягує з Державного бюджету України судові витрати на користь позивача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 8-11, 71, 99, 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,  -

ПОСТАНОВИВ:

1.    Позов задовольнити  частково.

2.  Зобов'язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Джанкойському районі  Автономної  Республіки  Крим   здійснити нарахування та провести відповідні виплати підвищення до пенсії ОСОБА_2   відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 28 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року  включно  з урахуванням сплачених сум за цей період.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2  судовий збір в сумі 03 грн. 40   коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня оголошення у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня оголошення через Джанкойський міськрайонний суд  Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

     Суддя                             Н.А.Старова