Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #75384037


КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 755/15969/16 Головуючий 1 інстанція -Савлук Т.В.

Провадження № 22-ц/824/481/2018 Доповідач 2 інстанція - Кулішенко Ю.М.

П О С Т А Н О В А

іменем України

21 листопада 2018 року м.Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді: Кулішенка Ю.М.,

суддів: Ігнатченко Н.В., Олійника В.І.

за участю секретаря: Зубленка Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованності,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року позивач Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернулось до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивувало тим, що 29 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання не відновлювальної кредитної лінії №10-29/4076, за умовами якого Банк надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 300000,00 доларів США, з кінцевим терміном погашення до 28 серпня 2022 року із сплатою відсотків за користування кредитом, виходячи з 13,5% річних.

07 липня 2010 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено додаткову угоду до договору невідновлювальної кредитної лінії № 10-29/4076 від 29 серпня 2007 року за умовами якої сторонами підтверджено, що залишок заборгованості за кредитом становить 257 573, 71 дол. США, залишок заборгованості за нарахованими процентами 9985,80 дол. США. Додатковою угодою було встановлено нову процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 14,19 % річних, встановлено новий кінцевий термін повернення кредитної заборгованості до 28 серпня 2027 року.

ПАТ «Укрсоцбанк» в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання щодо надання позичальнику кредитних коштів у відповідності до умов кредитного договору. Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконував, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за договором, яка станом на 08 вересня 2016 року складає суму 495653,10 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ становить 13245985,13 грн.,

Просив стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії №10-29/4076 від 29.08.2007 року у розмірі 495653,10 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08 вересня 2016 року становить 13245985 грн. 13 коп., що складає: заборгованість по кредиту у розмірі - 257 573,71 доларів США; заборгованості за відсотками у розмірі 155097,14 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 27533,71 доларів США, пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 55448,54 доларів США, що є предметом позову.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ПАТ «Укрсоцбанк» подало апеляційну скаргу та просило суд рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції невірно встановив момент настання права на дострокове стягнення заборгованості та кінцевий термін повернення заборгованості, не дослідив періоди нарахування відсотків та графік погашення кредиту, невірно встановив дату останнього платежу та застосував ст. 256 ЦПК України.

ОСОБА_3 подав до суду відзив на апеляційну скаргу та просив рішення суду від 26 квітня 2018 року залишити буз змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вважає, що відповідно до п. 4.5 договору кредиту строк кредитування є таким, що сплив 11 березня 2012 року, тому у позивача саме з 13 березня 2012 року виникло право на звернення до суду щодо захисту своїх порушених прав, однак банк звернувся до суду з позовом лише 28 жовтня 2016 року зі спливом строку позовної давності. Після зміни строку виконання зобов'язання ( 12 березня) усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за вимогою пункту 4.5 договору позичальник був зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі до вказаної дати, й усі наступні щомісячні платежі після 12 березня 2012 року не повинні були зараховуватись.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції згідно ст. 357 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів чинних на час вчинення окремих процесуальних дій , розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наведеним вимогам рішення суду не відповідає.

Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив із того, що право на позов про стягнення несплачених сум за кредитним договором виникло в позивача через 90 днів після сплати боржником останнього платежу - наступного дня після порушення боржником зобов'язання за кредитним договором, проте позивач звернувся до суду з позовом лише 28 жовтня 2014 року, тобто зі спливом строку позовної давності, установленого нормами статті 257 ЦК України.

Колегія суддів, вважає такий висновок суду першої інстанції необґрунтованим, таким, що зроблений на підставі неповно з'ясованих обставин, що мають значення для справи.

Судом було встановлено, що 29 серпня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк») та ОСОБА_3 було укладено Договір про надання не відновлювальної кредитної лінії №10-29/4076. ( т. 1 а.с. 14-18).

Відповідно до п 1.1.1 Договору, надання кредиту повинно здійснюватися окремими частинами - «Транш», а у сукупності «Транші», зі сплатою 13.5 процентів річних та комісія за відкриття позичкового рахунку в розмірі 0,99 відсотків від суми максимального ліміту на день видачі кредиту, в межах максимального ліміту заборгованості до 300000,00 доларів США.

Відповідно до п. 2.2 Договору, моментом (днем) надання Кредиту Траншу вважається день надання готівкових коштів з позичкового рахунку.

Відповідно до умов п.2.3. Договору, моментом (днем) повернення Траншу Кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок Кредитора суми Траншу Кредиту.

Згідно п. 3.3.5. Кредитного договору, позичальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі погашати Транші Кредиту в строки, визначені п. 1.1.2. цього Договору.

Відповідно до по п. 3.3.6. Кредитного договору. Позичальник зобов'язався погасити в повному обсязі всі Транші Кредиту та сплатити нараховані проценти за фактичний час використання Кредиту та можливі штрафні санкції, у термін, визначений п. 1.1.2. цього Договору.

06 липня 2010 року між Публічним акціонерним банком «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 укладено Додаткову угоду до Договору невідновлювальної кредитної лінії №10-29/4076 від 29 серпня 2007 року, відповідно до п. 2 якого, сторони дійшли до взаємної згоди внести наступні зміни до умов кредитування, визначених Договором: встановлено нову процентну ставку за користування кредитними коштами в розмірі 14,19 відсотків річних; встановлено кінцевий термін погашення повернення кредитної заборгованості за Договором, а саме до 28 серпня 2027 року ( т.1 а.с. 19-20).

П. 1 додаткової угоди сторони підтвердили, що залишок заборгованості за кредитом станом на дату укладення цієї додаткової угоди складає 257573 долари США 71 центів, залишок заборгованості за нарахованими процентами 9985 доларів США 80 центів.

П. 2.3 встановлено графік погашення заборгованості, починаючи з дати укладення договору здійснюється до 10 числа кожного місяця.

П. 3 додаткової угоди встановлено порядок сплати процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі та надав позичальнику на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 300000.00 дол. США. Відповідач свої зобов'язання на договором належним чином не виконував.

В зв'язку із невиконанням умов кредитного договору у позичальника утворилася заборгованість, за умовами кредитного договору. Відповідно до розрахунку позивачем станом на 08.09.2016 року сума заборгованості за кредитним договором №10-29/4076 від 29 серпня 2007 року складає 495653,10 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 08 вересня 2016 року становить 13245985 грн. 13 коп., що складає: заборгованість по кредиту у розмірі - 257 573,71 доларів США; заборгованості за відсотками у розмірі 155097,14 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 27533,71 доларів США, пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 55448,54 доларів США.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобовязання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття: як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов'язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини пятої статті 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з підпунктом 4.5 кредитного договору (а. с. 16) у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов'язків, визначених підпунктами 3.3.8 (сплата процентів), 3.3.9 (своєчасна та в належному розмірі сплата кредиту й процентів) цього договору, протягом більше ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив, та відповідно позичальник зобов'язаний протягом одного робочого дня погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали у договорі питання дострокового повернення коштів, тобто зміни строку виконання основного зобов'язання, та визначили умови такого повернення коштів (висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року, справа № 6-900цс16).

Як убачається з матеріалів справи, зокрема з розрахунку вимог банку у зв'язку з неповерненням ОСОБА_3 кредитної заборгованості за кредитним договором №10-29/4076 після 13 березня 2012 року здійснювалася низка платежів, а саме: 13 березня 2012 року в сумі 1500 доларів США, 09 квітня 2012 року в сумі 1740 доларів США року, 10 травня 2012 року в сумі 1500 доларів США, 11 червня 2012 року в сумі 1500 доларів США, 03 липня 2012 року в сумі 1500 доларів США, 06 серпня 2012 року в сумі 1500 доларів США, 05 вересня 2012 року в сумі 1500 доларів США, 02 жовтня 2012 року в сумі 1500 доларів США, 02 жовтня 2012 року в сумі 1500 доларів США, 10 травня 2012 року в сумі 1500 доларів США, 10 травня 2012 року в сумі 1500 доларів США, 06 листопада 2012 року в сумі 1500 доларів США, 05 грудня 2012 року в сумі 1500 доларів США, 09 січня 2013року в сумі 1500 доларів США, 11 лютого 2013року в сумі 1500 доларів США, 11 березня 2013року в сумі 1500 доларів США, 09 квітня 2013року в сумі 1500 доларів США, 30 квітня 2013року в сумі 05 червня 2013 року доларів США, 09 липня 2013року в сумі 1500 доларів США, 14 серпня 2013року в сумі 1500 доларів США, 10 вересня 2013року в сумі 1500 доларів США, 09 жовтня 2013року в сумі 1500 доларів США, 11 листопада 2013року в сумі 1500 доларів США, 10 грудня 2013року в сумі 1500 доларів США, 09 січня 2014 року в сумі 1500 доларів США, 10 лютого 2014 року в сумі 1500 доларів США, 11 березня 2014 року в сумі 1500 доларів США, 09 квітня 2014 року в сумі 1500 доларів США, 08 травня 2014 року в сумі 1500 доларів США, 10 червня 2014 року в сумі 1500 доларів США, 11 липня 2014 року в сумі 1500 доларів США, 12 серпня 2014 року в сумі 1500 доларів США 09 вересня 2014 року в сумі 1500 доларів США, 09 жовтня 2014 року в сумі 1500 доларів США (т.1 а.с.12). Зарахування наведених коштів на рахунок погашення простроченої заборгованості за нарахованими процентами у відповідності до додаткової угоди до договору не відновлювальної кредитної лінії №10-29/4076 від 29 серпня 2007 року. Позичальник здійснював в період з 2012 по 2014 роки здійснював рівні по сумі платежі в рахунок погашення заборгованості, що свідчить про визнання боргу та переривання строку позовної давності.

Наданий банком розрахунок заборгованості по кредиту містить відомості про сплату процентів за кредитом у жовтні 2014 року (а. с. 12), банк звернувся до суду із зазначеним позовом в 28 жовтня 2016 року, тобто з дотриманням строку позовної давності.

Разом із тим, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності.

Суд першої інстанції вважав, що строк позовної минув та дійшов до помилкового висновку про відмову в задоволені позову.

Апеляційний суд враховує, що між сторонами було укладено кредитний договіра, в результаті неналежного виконання зобов'язань у відповідача утворилася заборгованість. Позивач набув право на її дострокове стягнення із позичальника.

Згідно наданого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 412670,85 долари США (чотириста дванадцять тисяч шістсот сімдесят тисяч доларів США вісімдесят п'ять центів) з яких: 257573,71 дол. США - заборгованість за кредитом; 155097,14 дол. США - заборгованості за відсотками.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 559 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України (ч. 1 ст. 192 ЦК України).

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.

Водночас ч. 2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривні за офіційним курсом Національного банку України.

Згідно із ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти як засобу платежу при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається лише у випадку, передбаченому законом (ч. 2 ст. 192 ЦК України).

Відповідно до ч 2 ст. 546 ЦК України - пеня є видом забезпечення виконання зобов'язання, виходячи зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 року, відповідно до вимог ст. 192 ЦК України - розрахунок пені має здійснюватись у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до п. 4.2. кредитного договору у разі прострочення позичальником строків сплати процентів визначених п. 2.5 цього договору, а також прострочення строків повернення траншів кредиту, визначених п.п. 1.1, 2.6 цього договору позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасної сплаченої суми за кожен день прострочки, що діє у цей період.

Встановлення розміру пені з розрахунку облікової ставки Національного банку України можливе лише щодо грошової одиниці України - гривні, оскільки діючим законодавством Національному банку України не надано повноважень на встановлення облікової ставки для іноземної валюти.

Отже, пеня може обчислюватись і стягуватись лише в національній валюті України - гривні. При цьому саме у гривні вона повинна обчислюватись на момент прострочення зобов'язання, а не визначенням гривневого еквіваленту на дату здійснення розрахунку заборгованості.

Згідно наданого позивачем розрахунку з відповідача підлягає стягненню пеня 2217643, 03 грн. (два мільйони двісті сімнадцять тисяч шістсот сорок три грн. три копійки) з яких 735819,41 грн. ( сімсот тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень сорок одна копійка) пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1481823,62 ( один мільйон гривень чотириста вісімдесят одна гривня вісімсот двадцять три гривні шістдесят дві копійки) пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України апеляційний суд стягує із відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 496724,45 грн. грн.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 389 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 26 квітня 2018 року скасувати та ухвалити нове.

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ( м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 10-29/4076 від 29 серпня 2007 року заборгованість у розмірі 412670,85 долари США (чотириста дванадцять тисяч шістсот сімдесят тисяч доларів США вісімдесят п'ять центів) з яких: 257573,71 дол. США - заборгованість за кредитом; 155097,14 дол. США - заборгованості за відсотками, та 2217643, 03 грн. (два мільйони двісті сімнадцять тисяч шістсот сорок три грн. три копійки) з яких 735819,41 грн. ( сімсот тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'ятнадцять гривень сорок одна копійка) пені за несвоєчасне повернення кредиту; 1481823,62 ( один мільйон гривень чотириста вісімдесят одна гривня вісімсот двадцять три гривні шістдесят дві копійки) пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ( м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019) сплачений судовий збір в розмірі 496724,45 грн. ( чотириста дев'яносто шість тисяч сімсот двадцять чотири гривні сорок п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді:



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація