Справа: № 2-1432/10 р.                                  

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

Іменем України

    04 березня 2010 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі:         головуючого – судді – Зємцова В.В.

                            за участю секретаря -  Галайчук Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Автозаводської районної  Ради про визнання права власності на самовільні побудови,

                            В С Т А Н О В И В:

    В грудні 2009 року до суд звернувся ОСОБА_2 з  вказаним позовом.

    Зазначав, що на підставі договору № 251 від 15 липня 1958 року на право будівництва індивідуального житлового будинку мені належить житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по провулку Л.Чайкіної, 8 у ОСОБА_3 на земельній ділянці площею 530 кв.м.

У 2006 року він без дозволу райвиконкому, самовільно, зробив прибудову до житлового будинку  коридору 1-8 пл. 3,5 кв. м і санвузла 1-9 пл. 5,5 кв. м .

У квітні 2009 року КП «МБТІ» був виготовлений новий техпаспорт на житловий будинок будинок, в якому прибудова до житлового будинку «а2» (коридор літ. 1-8) та прибудова «а3» (санвузол літ. 1-9), а також гараж «Е» зазначені як самовільні побудови. Тому виникла необхідність їх узаконення в судовому порядку відповідно ст. 376 ЦК України.

Самочинні прибудови до житлового будинку літ. «а2» і «а3» розташовані всередині двору, далеко від сусідньої межі, тому нікому ніяких перешкод не завдають.

Комунальні служби міста: міськсанепідстанція, інспекція державного пожежного нагляду Автозаводського району, КФ ВАТ «Полтаваобленерго» не заперечують проти подальшої експлуатації самовільно зведених ним об’єктів за умови дотримання санітарних норм, протипожежних вимог, діючих державних будівельних норм і правил пожежної безпеки. Порушень охоронних зон електромережі не виявлено.

За висновком КП «Архітектурно-будівельний та технічний нагляд», при обстеженні технічного стану несучих конструкцій двох прибудов до житлового будинку та гаража, вони мають задовільний стан несущої спроможності. Надані рекомендації по здійсненню постійного нагляду за технічним станом конструкцій будівель для підвищення їх довговічності та покращення умов експлуатації.

Просив визнати за ним, ОСОБА_2, право власності на самочинно збудовані об’єкти, а саме: прибудови літ. «а2» (коридор 1-8 пл. 3,5 кв.м) вартістю 4117 грн. і «а3» (санвузол 1-9 пл. 5,5 кв.м.) вартістю 10064 грн. до житлового будинку, розташованих на земельній ділянці площею 530 кв.м по провулку Л.Чайкіної № 8 у м. Кременчуці.

У судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити, посилаючись на обставини і підставі, викладені у позовній заяві.

    Відповідач, виконком Автозаводської районної ради, проти позову не заперечував.

Треті особи проти позову не заперечували.

Суд, вислухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

    Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або  будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і прав.

    Згідно ч.  5 ст. 376 цього Кодексу на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудовано на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

На підставі договору № 251 від 15 липня 1958 року на право будівництва індивідуального житлового будинку мені належить житловий будинок з господарськими будівлями, розташований по провулку Л.Чайкіної, 8 у ОСОБА_3 на земельній ділянці площею 530 кв.м.

У 2006 року він без дозволу райвиконкому, самовільно, зробив прибудову до житлового будинку  коридору 1-8 пл. 3,5 кв. м і санвузла 1-9 пл. 5,5 кв. м .

У квітні 2009 року КП «МБТІ» був виготовлений новий техпаспорт на житловий будинок будинок, в якому прибудова до житлового будинку «а2» (коридор літ. 1-8) та прибудова «а3» (санвузол літ. 1-9), а також гараж «Е» зазначені як самовільні побудови. Тому виникла необхідність їх узаконення в судовому порядку відповідно ст. 376 ЦК України.

Самочинні прибудови до житлового будинку літ. «а2» і «а3» розташовані всередині двору, далеко від сусідньої межі, тому нікому ніяких перешкод не завдають.

Комунальні служби міста: міськсанепідстанція, інспекція державного пожежного нагляду Автозаводського району, КФ ВАТ «Полтаваобленерго» не заперечують проти подальшої експлуатації самовільно зведених ним об’єктів за умови дотримання санітарних норм, протипожежних вимог, діючих державних будівельних норм і правил пожежної безпеки. Порушень охоронних зон електромережі не виявлено.

За висновком КП «Архітектурно-будівельний та технічний нагляд», при обстеженні технічного стану несучих конструкцій двох прибудов до житлового будинку та гаража, вони мають задовільний стан несущої спроможності. Надані рекомендації по здійсненню постійного нагляду за технічним станом конструкцій будівель для підвищення їх довговічності та покращення умов експлуатації.

Власник сусідньої будівлі № 6 заперечень проти узаконення будівель не має.

    За таких обставин заява підлягає задоволенню.

    Керуючись ст. 376 ЦК України, ст. ст. 15, 15-1, 30, 62, 271-275 ЦПК України,

                                В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на самочинно збудовані об’єкти, а саме: прибудови літ. «а2» (коридор 1-8 пл. 3,5 кв.м) вартістю 4117 грн. і «а3» (санвузол 1-9 пл. 5,5 кв.м.) вартістю 10064 грн. до житлового будинку, розташованих на земельній ділянці площею 530 кв.м по провулку Л.Чайкіної № 8 у м. Кременчуці.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: