ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 643/10871/18 Головуючий суддя І інстанції Мельникова І.Д.

Провадження № 22-ц/818/342/18 Суддя доповідач Яцина В. Б.

Категорія: сімейна

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Яцини В.Б.

суддів колегії: Бурлака І.В., Кіся П.В.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 14 серпня 2018 року у складі судді Мельникової І.Д. по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька,

встановив :

Ухвалою судді Московського районного суду м.Харкова Ференчук О.В. від 08 червня 2018 року зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька прийнято до спільного провадження з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа-Служба у справах дітей Печерської районної в м.Києві державної адміністрації про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав.

Ухвалою судді Московського районного суду м.Харкова Ференчук О.В. від 07 серпня 2018 року вказані позови роз'єднані у два самостійні провадження.

Ухвалою судді Московського районного суду м.Харкова Ференчук О.В. від 13 серпня 2018 року заявлено самовідвід та передано справу до канцелярії суду для повторного авторозподілу справи.

Ухвалою судді Московського районного суду м.Харкова Мельникової І.Д. від 14 серпня 2018 року позовну заяву направлено до Печерського районного суду м.Києва для розгляду за підсудністю.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду ОСОБА_3 просить її скасувати та повернути до Московського районного суду м. Харкова для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням вимог процесуального закону, а саме ст. 188 ЦПК України.

Вказав, що розгляд позовних вимог виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

Зазначив, що суд в оскаржуваній ухвалі безпідставно застосував до виниклих правовідносин вимога ст. 27 ЦПК України, і при цьому не врахував, що відповідно до вимог ч.2 ст. 31 ЦПК України справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Вважає, що його позов до ОСОБА_4 про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька був пред'явлений до Московського районного суду м. Харко відповідно до вимог ст.ст. 193-194 ЦПК України, прийнятий судом до спільного розгляду з первісним позовом, а потім роз'єднаний (виділений) у самостійне провадження. Підстави для застосування до заявленого ним позову вимог ст. 30 ЦПК України відсутні.

Представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у письмовому відзиві на скаргу просить скаргу розглядати з викликом учасників справи у судовому засіданні, скаргу залишити без задоволення. При цьому вказав, що доводи скарги про порушення положень ст. 188, 31 ЦПК України є безпідставними, оскільки ухвала суду про роз'єднання позовів є чинною, після цього внаслідок самовідводу справа розглядалася іншим суддею, а зустрічний позов ОСОБА_3 за своєю правовою природою став позовом, який розглядається вперше. Згідно до положень п. 2.21 Інструкції з діловодства в місцевих судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 17.12.2013 року № 173, - у разі роз'єднання позовів у цивільній справі в самостійні провадження нова судова справа реєструється як така, що надійшла до суду в день постановлення відповідного процесуального документа (постанови , ухвали) суду. Після цього справа підлягає автоматизованому розподілу у загальному порядку. Крім того, провадження у справі за позовом ОСОБА_3 відкрито не було, що унеможливлювало застосування судом положень ч. 2 ст. 31ЦПК України.

Крім того, представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив про відвід колегії суддів з огляду на сумніви у неупередженості колегії суддів, оскільки судді Яцина В.Б. та Бурлака І.В. раніше працювали разом з суддею Карімовою Л.В. - матір'ю позивача ОСОБА_3, яка 13 лютого 2018 року звільнилася з посади судді у відставку.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 заяву представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід було визнано необґрунтованою. Справа була передана для розгляду заяви про відвід іншому судді, призначеному після автоматизованого розподілу.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів Котелевець А.В., Піддубного Р.М., у задоволенні заяви про відвід - було відмовлено.

У ч.ч. 2, 3 ст. 369 ЦПК України передбачено: апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, зокрема щодо передачі справи на розгляд іншого суду, - розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Доводи скарги та заперечення письмового відзиву на скаргу не свідчать про необхідність додатково заслуховування усних пояснень учасників судового засідання, предметом апеляційної скарги є питання суто правового характеру, яке не передбачає дослідження нових доказів по справі, що не потребує розгляду справи відповідно до ч. 3 ст. 369 ЦПК України у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Заява про відвід колегії суддів вже розглянута відповідно до закону та у її задоволенні було відмовлено.

Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 2 ст. 369 ЦПК України, без повідомленням учасників справи.

Згідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У даному випадку судове засідання не проводиться.

Тому, відповідно до наведених норм ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 368, ч. 2 ст. 369 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, у письмовому провадженні, за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи у передбачених ст. 367 ЦПК України межах, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, виходячи з наступних підстав.

У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:

1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржена ухвала суду у повній мірі не відповідає.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

В оскарженій ухвалі від 14.08.2018 Московський районний суд м. Харкова свої висновки про те, що справа повинна розглядатися у Печерському районному суді м. Києва, оскільки місце перебування відповідача ОСОБА_4 зазначено у АДРЕСА_1, що відноситься до територіальної підсудності Печерського районного суду м. Києва.

Однак, такі висновки суду про необхідність змінити територіальної підсудності розгляду справи не відповідають нормам цивільного процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

При цьому у ч. 6 ст. 30 ЦПК України визначено, що зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред'являються в суді за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших визначених у цій статті правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов.

Згідно до матеріалів справи ОСОБА_3 звернувся до Московського районного суду м. Харкова з зустрічним позовом до ОСОБА_4 про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька по цивільній справі № 757/41552/17-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, який розглядався судом відповідно до визначених у ч. 1 ст. 27 ЦПК України загальних правил територіальної підсудності. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 08.06.2018 року зустрічний позов був прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав (а.с. 1-2, 5).

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 07.08.2018 року вказані позови були роз'єднані у два самостійні провадження (а.с. 47).

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень справу №757/41552/17-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа-Служба у справах дітей Печерської районної в м. Києві державної адміністрації про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав - розглянуто Московським районним судом м.Харкова та 13 серпня 2018 року ухвалено рішення суддею Ференчук О.В., яким відмовлено у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.

Крім того, у ч. 2 ст. 31 ЦПК України передбачено, що справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду.

Зазначених приписів ч. 2 ст.31 ЦПК України у поєднанні зі змістом застереження ч. 6 ст. 188 ЦПК України про те, що розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог, суд першої інстанції не врахував і помилково ухвалив про зміну територіальної підсудності розгляду зустрічного позову ОСОБА_3

Той факт, що зустрічний позов був перед цим роз'єднаний в окреме провадження а суддя заявила про самовідвід, не може бути підставою для зміни територіальної підсудності в силу наведеного правила ч. 2 ст. 31 ЦПК України про обов'язок суду розглянути справу за зустрічним позовом, прийняту до цього судом з додержанням правил підсудності. У даному випадку правила про виключну підсудність справи іншому суду не діють.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 ЦПК України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Положення Інструкції з діловодства щодо необхідності автоматичного розподілу справи після роз'єднання позовних вимог не відповідає нормі ч. 6 ст. 188 ЦПК України про те, що розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог, і тому, у поєднанні зі змістом ч. 3 ст. 14 ЦПК України який передбачає автоматизований розподіл справ у порядку, визначеному цим Кодексом, відповідно до принципу верховенства права, ст. 10 ЦПК України, колегія суддів не бере до уваги вказане положення підзаконного нормативного акту, який має нижчу юридичну силу.

У зв'язку з цим, приймаючи до уваги забезпечити виконання зазначеного у ч. 1 ст. 2 ЦПК України завдання цивільного судочинства про справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити справу для подальшого розгляду в тому ж суді першої інстанції, за місцем розгляду пов'язаного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3

Таким чином, оскільки суд першої інстанції порушив норми цивільного процесуального права, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує оскаржене судове рішення повністю та ухвалює нове про направлення справи для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 388-392 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

УхвалуМосковського районного суду м.Харкова від 14 серпня 2018 року - скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька направити для продовження розгляду до Московського районного суду м. Харкова.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 26 листопада 2018 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді І.В. Бурлака.

П.В.Кісь.