Справа № 2-а- 9283/2009р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И

18 грудня 2009  року              Жовтневий районний суд м. Луганська     у складі:

судді –  Рудської С.М..,

                                                        при секретарі –Буняченко Г.В.

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська про поновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом своїх прав та зобов’язання  зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії,

                                                      В С Т А Н О В И В:

           Позивач у листопаді 2009 року звернувся з  адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська про зобов’язання  здійснити нарахування та виплату  підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитини війни за період з 01.01.2006р. по 31.02.2009р. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він має статус «дитини війни» у  зв’язку  з чим у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана йому пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак зазначені виплати відповідачем сплачувались неналежним чином. Позивач просить суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом її порушених прав. Просить зобов»язати відповідача здійснювати щомісячні нарахування та виплачувати, як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист» в подальшому згідно діючого законодавства.

   До початку судового засідання від сторін надійшли заяви з клопотанням про розгляд справи без їхньої участі у порядку письмового провадження.

               Від представника відповідача надійшли письмові заперечення де позовні вимоги не визнала, що порядок надання пільг, передбачених ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», КМУ у 2006 році не було розроблено. Законом України «Про держаний бюджет України на 2007 рік» дія ст.. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» призупинена, законодавче не було врегульовано питання стосовно фінансування виплати підвищення до пенсії у розмірі  30 відсотків мінімальної пенсії за віком дітям війни. Відповідно до вказаного Закону підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.     У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно та позивачу був відомий її розмір. Просив у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

       Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

       Судом встановлено:

      Позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням  (а.с. 7).

     Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога. Що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно Закону України від 20.12.2005 р. № 3235 1V «Про державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не  дає право на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.

Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни « зупинена.

 Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є ОСОБА_2 Суд України. ОСОБА_2 Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що віднесені до юрисдикції ОСОБА_2 Суду України.

Разим з цим, рішенням ОСОБА_2 Суду України від 09 липня 2007 року   № 6-рп/2007 положення статті 71  Закону України  «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнани такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення ОСОБА_2 Судом України рішення про їх неконституційність.

 Таким чином, за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року за який заявлено позовні вимоги положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення ОСОБА_2 Судом України) до 31 грудня 2007 року.

 Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком : з 1 квітня- 410,06 грн., з 01 жовтня -  415,11  грн.

Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач разом із заявленим клопотанням про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин цього пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивач дізнався із засобів масової інформації. Суд вважає, що незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян обов’язково підлягають оприлюдненню.

У зв’язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитини війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007р.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни за 2008-2009 роки суд виходить з наступного.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням ОСОБА_2 Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», «Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

 Таким чином вимоги позивача щодо визнання дій неправомірними та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитина війни» з 2008 по 31.02.2009  роки підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року (день ухвалення рішення ОСОБА_2 Судом України) до 01.04.2009 року.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, вимоги позивача щодо визнання дій неправомірними та зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитина війни» у 2008 році підлягає задоволенню лише з моменту звернення до суду.

Таким чином, за заявлений період суд вважає за необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни щомісячну  державну соціальну допомогу, з моменту звернення до суду (дата звернення до суду 13.11.2009 рік), а саме: за період з 13.11.2008 року по 31.02.2009 року на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд вважає, що вимоги позивача у частині зобов»язання відповідача здійснювати щомісячні нарахування та виплачувати, як дитині війни підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист» в подальшому згідно діючого законодавства є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України передбачено відновлювати лише порушені права громадянина, а не ті, які можуть бути порушені в майбутньому.

     Керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік», Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік», Рішенням ОСОБА_2 Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,    

ПОСТАНОВИВ:

     Позовні вимоги  ОСОБА_1  задовольнити частково.

     Визнати неправомірними дії Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська по нарахуванню та виплати на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитина війни.

     Зобов’язати  Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому  районі  міста Луганська здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з  13 листопада 2008 року  по 31 лютого 2009 року з урахуванням виплачених сум.

     В іншій частині позовних вимог  відмовити.

     Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

     Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

      Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

                 Суддя: