Справа № 2-А-215/2010 рік

ПОСТАНОВА

Іменем України

         26 січня 2010 року Суддя Лутугинського районного суду Луганської області Шпідько В.Г., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації про визнання дій по нарахуванню допомоги по догляду за дитиною неправомірними, перерахунок та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною по досягнення нею трирічного віку, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Луганській області ,-

ВСТАНОВИВ:

         25.12.2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Лутугинського районного суду Луганської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Лутугинської районної державної адміністрації, в якому просить визнати дії відповідача по відмові у виплаті їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х річного віку у розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до 6 років неправомірними, зобов’язати відповідача виплатити їй недоплачену суму щомісячної допомоги по догляду за дитиною з 2008 року по теперішній час.

         В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона має сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за яким здійснює догляд. У відповідності до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» величина допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначена як величина прожиткового мінімуму для дітей відповідно вікової категорії. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років був встановлений у таких розмірах: з 1 січня 2008 року – 526 гривень, з 1 квітня 2008 року – 538 гривень, з 1 липня 2008 року – 540 гривень, з 1 жовтня 2008 року – 557 гривень. Проте, відповідач встановив таку допомогу у 2008 році – не менше 130 гривень. Вважаю, що дії відповідача не відповідають Конституції України та Рішенню Конституційного суду України.

    До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їхньої участі.

           26.01.2010 року постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

    Від відповідача надійшло заперечення проти позову, у якому він вказує на те, що пунктом 23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надавалася у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатності осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень, саме у такій редакції викладено і ст.15 Закону України «Про Державну допомогу сім’ям з дітьми» та п.22 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім’ям з дітьми, затверджено Постановою кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року. Вказаний пункт 23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких актів України» не визнаний неконституційним, тому вимоги позивача вважають незаконними, просять суд відмовити у задоволенні позову.

            Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

            Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім’ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім’ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми».

            Тобто, Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов’язані з призначенням та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

            Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

            Частиною 1 статті 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено, що громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

            Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

            Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», при цьому зазначений законом не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

            Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

            Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

            Пунктом 23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надаватиметься у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень, саме у такій редакції викладено і ст.15 Закону України «Про Державну допомогу сім’ям з дітьми» та п.22 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України № 1751 від 27.12.2001 року.

           Судом встановлено, що позивач 30.07.2008 року народила сина – ОСОБА_2(а.с.4 – ксерокопія свідоцтва про народження).

           Згідно з довідкою відповідача (а.с.5) у вересні 2008 року ОСОБА_1 отримала допомогу на дитину у розмірі 34,67 гривень, у жовтні 2008 року та по теперішній час отримує – 130 гривень.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

П.23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких актів України» внесені зміни до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», та ст.15 Закону України у наступній редакції: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10 рп/2008 п.23 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до законодавчих актів України» не визначений неконституційним, тому суд вважає, що дії відповідача є правомірними та виплати позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюються у порядку та розмірі, визначеному діючим на момент виплати та на даний час законодавством України.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити за необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 р. від 22.05.2008 року, ст.ст.2, 17, 18, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України  , суд -

ПОСТАНОВИВ:

           В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту  населення Лутугинської районної державної адміністрації; третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій по нарахуванню допомоги по догляду за дитиною неправомірними, перерахунок та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  відмовити за необґрунтованістю .

           Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

            Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.  

    Суддя: