Єдиний унікальний номер 233/650/18 Номер провадження 22-ц/4804/190/18

Головуючий у 1-ій інстанції Малінов О.С. Єдиний унікальний номер 233/650/18

Доповідач Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/4804/190/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року Донецький апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Папоян В.В.

суддів Новікової Г.В., Халаджи О.В.,

за участю секретаря Сергєєвої К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2018 року цивільну справу № 233/650/18 за скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» на дії державного виконавця, заінтересована особа - ОСОБА_3 (головуючий у 1 інстанції суддя Малінов О.С.)

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «ВіЕйбі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйбі Банк» Славкіної М.А. звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. В якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання та несвоєчасного його надіслання стягувачу; скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу від 25.01.2018 року; зобов'язати державного виконавця відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа від 12.12.2017 року по справі № 233/3385/17 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 34431,59 грн.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2018 року скаргу задоволено. Визнано неправомірними дії державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 25.01.2018 року та не надіслання цього повідомлення стягувану не пізніше наступного дня з дня її винесення; скасовано дане повідомлення та зобов'язано державного виконавця відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа від 12.12.2017 року по справі № 233/3385/17 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 34431,59 грн.

Не погодившись з ухвалою суду Центрально-міський ВДВС м.Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області надав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати як таку, що не відповідає вимогам діючого законодавства та ухвалити нову про відмову у задоволенні скарги. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на те, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини справ, не враховано що заявник не є державним органом, тобто повинен сплачувати авансовий внесок. Вважають, що дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Особи, які приймають участь у справі в судове засідання апеляційного суду не з'явилися,про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а судове рішення частковому скасуванню з ухваленням нового з таких підстав.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб Державної виконавчої служби передбачено врегульовано розділом VІІ ЦПК України та розділом Х Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016.

Відповідно до частини першої статті 74 Закону «Про виконавче провадження» та статей 447 та 448 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Частиною 8 статті 4 Закону «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, у разі якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Авансовий внесок у виконавчому провадженні - це кошти, внесені стягувачем на окремий небюджетний рахунок, які використовуються виконавцем для організації та проведення виконавчих дій у спосіб та порядок, встановлений Міністерством юстиції України.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27.10.2017 року задоволено позов ПАТ «ВіЕйбі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйбі Банк» до ОСОБА_3 та стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 34431,59 грн. Рішення суду набуло законної сили 07.11.2017 року. 12.12.2017 року судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 34431,59 грн.

25 січня 2018 року державний виконавець Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Дейнека О.П. виніс повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, а саме виконавчого листа по справі №233/3385/17, виданого 12 грудня 2017 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 34431,59 грн., на підставі п.8 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із відсутністю квитанції про сплату авансового внеску.

Задовольняючи скаргу заявника суд першої інстанції дійшов до правового висновку, що дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Та, посилаючись на ч.2 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження», виходив з того, що від імені ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», яка звільняється від сплати авансового внеску.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску. Водночас зазначеною статтею передбачено, що державні органи звільняються від сплати авансового внеску.

У відповідності до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Для вирішення питання про наявність підстав для звільнення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від сплати авансового внеску необхідно насамперед визначити його правовий статус. Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. При цьому частиною 2 цієї статті встановлено, що Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Учасниками Фонду відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є банки. Таким чином, зміст норм щодо правового статусу Фонду не дає підстав для віднесення його до державних органів у розумінні ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» незважаючи на те, що повноваження Фонду мають публічно-правовий характер.

Крім того, стягувачем у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду по справі №233/3385/17 про стягнення заборгованості є банк, а не Фонд, що підтверджується нормою п. 5 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду в разі делегування їй повноважень має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду. Тобто у спірних правовідносинах, які виникли на підставі цивільно-правової угоди з приводу стягнення заборгованості за кредитним договором, уповноважена особа Фонду виступає від імені сторони такого правочину, не здійснюючи при цьому владних повноважень.

Проте суд першої інстанції вказані норми не врахував, що призвело до невірних правових висновків в частині визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання.

Оскільки, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який звернувся до ДВС з заявою про примусове виконання рішення суду, не звільнений від сплати авансового внеску в даному випадку оскільки виступає від імені банку, та стягувачем кредитної заборгованості з фізичної особи по даному виконавчому листу є ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», яке також не підпадає під дію ч.2 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», то апеляційний суд доходить висновку, що в даному випадку до заяви про примусове виконання рішення мала бути додана квитанція про оплату авансового внеску, а її відсутність є підставою для застосування наслідків, які передбачені п.8 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». Вказані обставини підтверджують правомірність дій державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, а саме повідомлення є правомірним і не може бути скасованим, а виконавче провадження по примусовому виконанню вказаного виконавчого листа не може бути відкритим без оплати авансового внеску.

Таким чином, скарга в частині визнання дій державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану, скасування даного повідомлення та зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження задоволенню не підлягає, отже ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Однак апеляційний суд погоджується з ухвалою суду першої інстанції в частині визнання неправомірними дій щодо несвоєчасного надіслання повідомлення про повернення виконавчого документу.

Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Матеріали справи містять копію поштового конверту, з якого вбачається, що спірне повідомлення від 25.01.2018 року було направлено ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» 01.02.2018 року. Про це також свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яку апелянт додав до апеляційної скарги. При цьому в апеляційній скарзі державний виконавець не заперечив та не оспорив факт несвоєчасного направлення спірного повідомлення.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що дії державного виконавця щодо несвоєчасного надіслання повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу від 25.01.2018 року є неправомірними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції в частині визнання дій державного виконавця щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу, скасування даного повідомлення та зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження підлягає скасуванню, як постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні вказаних вимог.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381 ЦПК України апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрально-міського відділу державної виконавчої служби міста Макіївка Головного територіального управління юстиції у Донецькій області задовольнити частково.

Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 березня 2018 року в частині визнання неправомірними дій державного виконавця Центрально-Міського відділу ДВС ГТУ юстиції у Донецькій області Дейнека О.П. щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 25.01.2018 року; скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 25.01.2018 року та зобов'язання державного виконавця Центрально-Міського відділу ДВС ГТУ юстиції у Донецькій області відкрити виконавче провадження - скасувати.

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної Марини Анатоліївни в частині визнання неправомірними дії державного виконавця Центрально-Міського відділу ДВС ГТУ юстиції у Донецькій області щодо винесення повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 25.01.2018 року, скасування повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 25.01.2018 року та зобов'язання державного виконавця відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа від 12.12.2017 року по справі № 233/3385/17 про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором у розмірі 34431,59 грн. - відмовити

В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: В.В. Папоян

Г.В. Новікова

О.В. Халаджи