Справа №2-а-49/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

25 січня  2010 року

 Суддя  Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області   Коваленко А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Прилуках  адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до  управління  пенсійного фонду України в м.Прилуки про визнання дій неправомірними та зобов»язання здійснити стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у встановленому законом порядку отримала посвідчення „Дитина війни”, у зв”язку з чим, на підставі ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” Управління пенсійного фонду України в м.Прилуки  їй повинно  підвищити пенсію або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії, на 30% мінімальної пенсії за віком.

Однак відповідачем така допомога їй не була ані нарахована, ані виплачена, у зв»язку з чим, вважаючи своє право порушеним, вона звернулася до суду з відповідним позовом про зобов»язання Управління пенсійного фонду України в м.Прилуки  здійснити їй нарахування щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити виплату такої за 2008 рік у розмірі який, за її підрахунками, складає 1737 грн. 90 коп.  

За віком та станом здоров»я з»явитися в судове засідання позивачка не має можливості, але в своїй позовній заяві просила розглянути справу в її відсутності в порядку письмового провадження, зазначивши, що підтримує свої вимоги у повному обсязі.

Представник управління пенсійного фонду України в м.Прилуки до суду не з”явився, але надав клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні та заперечення на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на ті обставини, що Управління може виплачувати лише ті кошти, які надходять на його рахунок з Державного бюджету України, однак коштів на фінансування виплат, зазначених у позові, Державним бюджетом України відповідачеві не виділялося, при цьому, наполягає на застосуванні строків позовної давності.

Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з наступних підстав:

статтею 46 Конституції України дійсно проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття, з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення  щодо реалізації  конституційного права  громадян, які набули  правового статусу дітей війни,  основи їх  соціального статусу та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної  підтримки визначені та закріплені  в ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, в якій передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Наявність у позивачки   права  на призначення їй підвищення  до пенсії в  розмірі  30%  мінімальної пенсії  за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того, це  право гарантується  Конституцією України.

 Однак, п.41 Розділу ІІ ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, положення ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” було викладено в новій редакції, відповідно до якої,  право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.

Оскільки статтею 22 Конституції України, норми якої мають пряму дію (ч.3 ст.8), не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових  законів  або внесенні  змін  до  чинних законів, а ч.2 ст.3 самого ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” зроблено застереження про те, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами, то  рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення бюджетного закону, що обмежувало право дітей війни на державну соціальну допомогу, передбачене ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, визнано неконституційним.

Відповідно до ч.2  ст.152 Конституції України  закони інші правові акти  або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення  Конституційним Судом  України рішення про їх неконституційність.

 Розмір мінімальної пенсії за  віком з якої  обчислюється зазначене підвищення до пенсії встановлено в ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне  страхування»  і іншого розміру  такої пенсії  законодавством не передбачено.

З вищенаведеного вбачається, що відповідач зобов”язаний був нарахувати та виплачувати позивачці протягом 2008 року з 22.05.2008 року  щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком згідно ст.6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”. Однак, зважаючи на ті обставини, що ст.99 КАС України передбачено річний строк позовної давності для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи і позивачка не ставить питання про його продовження та не вказує поважність пропуску такого, а відповідач наполягає на застосуванні річного строку позовної давності, суд, зважаючи на день звернення позивача – 15.01.2010 року, вважає за необхідне відмовити  в задоволенні позовних вимог з цієї підстави.

На підставі наведеного, ст.ст.8, 22, 46, 152 Конституції  України , ст.ст.3, 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік» та « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, керуючись ст.ст.158-164,167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог  до управління  пенсійного фонду України в м.Прилуки  про визнання дій неправомірними та  зобов»язання  здійснити  стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни за 2008 рік.  

 Постанова суду може бути оскаржена, шляхом подачі  заяви про  апеляційне оскарження протягом десяти днів   з дня проголошення постанови, а в разі  складення постанови  у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі   апеляційної скарги протягом двадцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду  через Прилуцький міськрайонний суд  Чернігівської області, або в порядку  ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили з  моменту  закінчення строку на її оскарження.

Суддя                                                                                                             підпис

З оригіналом вірно:                                                                                     ОСОБА_2                                                                                                                    

            25 січня 2010 року постанова суду не набрала законної сили.

            Суддя                                                                                                            А.В.Коваленко

    Справа №2-а-2613/2009 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 грудня  2009 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі :

головуючого  судді Коваленко А.В.,

при секретарі           Гапоненко Л.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м.Прилуках  адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до   управління  пенсійного фонду України в м.Прилуки  про визнання дій неправомірними та  зобов»язання  здійснити  стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни,  

ВСТАНОВИВ:

Відповідно  до ст. 160 КАС України, суд вважає за можливе відкласти складення постанови  у повному обсязі до 24 грудня 2009 року.

На підставі наведеного, ст.ст.8, 22, 46, 152 Конституції  України, ст.ст.3, 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”, ЗУ „Про Державний бюджет України на 2008 рік» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, керуючись ст.ст.158-164,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

    Позовні вимоги ОСОБА_3 до   управління  пенсійного фонду України в м.Прилуки  про визнання дій неправомірними та  зобов»язання  здійснити  стягнення щомісячної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність управління пенсійного фонду України в м.Прилуки щодо невиплати ОСОБА_3 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком за період з 22 травня по  31 грудня  2008 року.

Зобов”язати управління пенсійного фонду України в м.Прилуки  здійснити ОСОБА_3 перерахунок щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної  пенсії за віком та забезпечити її виплату  за період з 17 по 31 грудня 2008  року включно.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

 Постанова суду може бути оскаржена, шляхом подачі  заяви про  апеляційне оскарження протягом десяти днів   з дня проголошення постанови, а в разі  складення постанови  у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі   апеляційної скарги протягом двадцяти днів до Київського апеляційного адміністративного суду  через Прилуцький міськрайонний суд  Чернігівської області, або в порядку  ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили з  моменту  закінчення строку на її оскарження.

Суддя                                                                                                             А.В. Коваленко