Справа №2-358 2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2008 року Герцаївський районний суд Чернівецької області
в складі :
головуючого-судді Акостакіоає О. Т.
при секретарі Лішман Л.І.
з участю позивача ОСОБА_1
її представника ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
його представника ОСОБА_4
третіх осіб ОСОБА_5 , ОСОБА_1, ОСОБА_1
А.Ф., ОСОБА_6, ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Герцаївського
районного суду Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_8
Федорівни до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_5
Федорович, ОСОБА_1, ОСОБА_9,
ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання
права власності на нерухоме майно в порядку спадкування ,-
ВСТАНОВИВ;
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, посилаючись на те, що 28 листопада 2001 року померла її мати та інших сторін у справі, і відкрилась спадщина на земельну ділянку (пай). За своє життя мати не залишила заповіт та спадкоємцями за законом є вона та 6 братів, які є сторонами у справі. Вона та брат Федір, відповідач по справі, своєчасно, у встановлений шестимісячний строк подали до нотаріальній конторі заяву про прийняття спадщини. Усі інші брати, зацікавлені особи по справі, написали заяви, що відмовляються від спадщини на її користь. Тому відповідно їй мають належати 6/7 спадщини (землі), а інша 1/7 відповідачу. Оформити право на спадщину в нотаріальній конторі вона не може, оскільки державний акт на землю був пошкоджений та відділ земельних ресурсів відмовився видати дублікат. Тому просить суд визнати за нею право власності на спадщину за законом на 6/7 частин земельної ділянки (земельного паю пл. 1.5га) розташованої на території с. Мольниця Герцаївського району призначеної для ведення товарного сільгоспвиробництва, що належала спадкодавцю ОСОБА_8 відповідно до державного акту серії 1-ЧВ за № 029267 зареєстрованого за № 89 від 08.01.2001 року, як за спадкоємицею по закону першої черги по смерті її матері спадкодавця ОСОБА_8.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги пославшись на обставини викладені в позовній заяві і просила їх задовольнити з урахуванням тих обставин, які стали відомі в судовому засіданні, щодо заяв її братів, які не надійшли вчасно до нотаріальної контори. Тому згідна визнати за нею право власності лише на 1/2 спадщини.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав частково та заперечував проти того, щоб визнати таку велику частку спадщини за позивачкою, оскільки перед смертю їх мати наказувала їм, що земельний пай має надходити повністю до брата ОСОБА_7 якщо той вернеться з м. Черкаси. Бажає щоб в такому випадку земельна ділянка була розділена між братами в рівних частках, оскільки він не вірить в те, що брати писали заяви про відмову від спадщини.
Третя особа ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позовних вимог позивачки та пояснив, що в той час, коли нібито він писав заяву про відмову від спадщини на користь позивачки він знаходився в місцях позбавлення волі та не міг підписувати таку заяву. Просить задовольнити позов частково з урахуванням того, що кожен з них має право на рівну частку спадщини.
Третя особа ОСОБА_9 заперечував проти задоволення позовних вимог позивачки та пояснив, що він не писав заяву про відмову від спадщини на користь позивачки, оскільки на той час у нього навіть не було паспорту, тому заяву не підписував. Земельний пай мав би надійти до брата ОСОБА_7, оскільки це була воля їх матері. Просить задовольнити позов частково з урахуванням того, що кожен з них має право на рівну частку спадщини.
Третя особа ОСОБА_6 заперечував проти задоволення позовних вимог позивачки та пояснив, що він не писав заяву про відмову від спадщини на користь позивачки. Претензій на земельну ділянку не має, але згідно волі матері земельний пай мав би надійти до брата ОСОБА_7.
Третя особа ОСОБА_7 заперечував проти задоволення позовних вимог позивачки та пояснив, що він не писав заяву про відмову від спадщини в нотаріальній конторі на користь позивачки, можливо це зробила за нього його дружина. Вважає, що кожен з них має право на рівну частку спадщини.
Третя особа ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення позовних вимог позивачки та пояснив, що він писав заяву про відмову від спадщини на користь позивачки. Такі заяви писали і інші брати, але чомусь тепер заперечують. Сестра доглядала матір, поховала її, тому претензій на земельну ділянку не має і просить задовольнити позов у повному обсязі.
Судом встановлено, що дійсно ОСОБА_8 померла 28 листопада 2008 року, та як вбачається із копії державного акту на земельну ділянку (частку-пай), відкрилась спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 1.5га розташованої в с. Мольниця Герцаївського району. Як вбачається з доданих уламків документів оригінал державного акту було знищено та, відповідно до довідки відділу земельних ресурсів у Герцаївському районі, дублікат державного акту на померлу особу не виготовляється. Тому позивачка звернулась до суду із позовом про визнання права власності на спадщину. За своє життя ОСОБА_8 заповіту не залишала, спадкоємцями першої черги є її діти, сторони по справі. Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 своєчасно прийняли спадщину, звернувшись у встановлений ст. 549 ЦК України (1964 р.) строк з відповідними заявами в нотаріальну контору.
Зацікавлені особи ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_7 своєчасно не подали в нотаріальну контору заяви про прийняття чи відмову від спадщини, що підтверджується як показами нотаріуса ОСОБА_10, яка була допитана в якості свідка, оглядом книги обліку і реєстрації спадкових справ за 2001 -2002 роки. Жодний з них не звернувся до суду відповідно до ст. 550 ЦК України ( 1964р.) з відповідною заявою про продовження строку на прийняття спадщини, та не довели, що вони вступили в фактичне володіння спадковим майном. Що стосується заяв про відмову від спадщини на користь позивачки від третіх осіб, як вбачається з оглянутої судом
спадкової справи, та показів свідка ОСОБА_10, до нотаріальної контори надійшли лише 12.12.2002 року, тобто з пропуском шестимісячного строку встановленого ст.553 ЦК України (1964р.), тому вони не можуть братися до уваги судом при прийнятті рішення.
Таким чином судом встановлено, що спадкоємцями першої черги, які успадкували земельну ділянку-померлої ОСОБА_8 є лише її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які успадкували відповідно до ст. 529 ЦК України (1964р.) в рівних частках. ОСОБА_3 з зустрічним позовом про визнання за ним право власності на спадкове майно не звернувся, тому виходячи з диспозитивності розгляду справ та досліджених доказів по справі позов підлягає частковому задоволенню.
На підставі ст. ст. 525, 529, 550, 553 ЦК України (1964 року), суд, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України ,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково .
Визнати за ОСОБА_11 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в с. Молниця Герцаївського району, право власності на яку, відповідно до державного акту про право власності на землю серії І-ЧВ № 029267, була зареєстрована 08 січня 2001 року за № 89 за спадкодавцем ОСОБА_8 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з надісланням її копії до апеляційної інстанції.