Справа № 448/1629/17 Головуючий у 1 інстанції: Білоус Ю.Б.

Провадження № 22-ц/811/337/18 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:39

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2018 року м.Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Юзефович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобомцивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мостиського районного суду Львівської області від 15 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, третя особа - приватний нотаріус Мостиського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, в якому просила визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є спадкоємцем за законом після смерті матері, якій за життя належала на праві власності земельна ділянка, площею 1,15406 га, розташована на території Дидятицької сільської ради Мостиського району Львівської області, однак, у встановлений законом шестимісячний строк вона не змогла подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, оскільки з 29.03.2015 року по 24.12.2015 року перебувала за межами України на роботі в Італії.

Рішенням Мостиського районного суду Львівської області від 15 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила позивач ОСОБА_2, просить його скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

Апелянт зазначає, що суд, визнавши поважною причиною її тривалу відсутність в Україні протягом шестимісячного строку з дня відкриття спадщини, безпідставно відмовив у задоволенні позову з причини не звернення з даним позовом протягом двох років з часу повернення на Україну.

Відповідач Дидятицька сільська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому підтримує доводи та вимоги апелянта.

В судове засідання учасники справи не з'явились, їх явку до суду не було визнано обов'язковою, про дату, час та місце розгляду справи всі були належним чином повідомлені шляхом направлення рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення та за допомогою засобів телефонного зв'язку судових повісток-повідомлень, які вони отримали (а.с.58,60), клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, а тому, відповідно до вимог ч.2 ст.247 та ч.2 ст.372 ЦПК України, розгляд справи апеляційним судом проведено у їхній відсутності без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом.

Відповідно до вимог абзацу 2 частини 5 статті 268 ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 року, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 13.11.2018 року, є дата складення повного судового рішення - 23.11.2018 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що спадщина після смерті ОСОБА_5 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.3).

Позивач ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_5 (а.с.5-7).

На час відкриття спадщини позивач ОСОБА_2 разом із матір'ю постійно не проживала (а.с.4).

Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 за місцем відкриття спадщини не заводилась (а.с.15-16).

Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування одержують спадкоємці за законом, коло яких визначено ст.ст.1261-1265 цього Кодексу, зокрема, спадкоємці першої черги (діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки).

У відповідності до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК).

Однак, статтею 1269 ЦК України закріплено обов'язок спадкоємця, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, подати нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст.1270 ЦК України, така заява повинна бути подана протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини.

Частиною першою статті 1272 ЦК України передбачено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини (ч.2 ст.1272 ЦК).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК).

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 14.09.2016 року (Справа №6-1215цс16), за змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

З матеріалів справи встановлено, що шестимісячний строк з часу відкриття спадщини після смерті матері позивача закінчився 12.10.2015 року, позивач ОСОБА_2 протягом указаного строку, в період з 29.03.2015 року по 24.12.2015 року, перебувала за межами України, що підтверджується документально відмітками у її закордонному паспорті (а.с.9), а тому у позивача існували об'єктивні труднощі для подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини (с.Дидятичі Мостиського району Львівської області) заяви про прийняття спадщини, пов'язані з її тривалою та безперервною відсутністю, в тому числі й упродовж встановленого законом строку, на території України.

При цьому, момент звернення позивача до суду з указаним позовом, при доведеності поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, не має правового значення для вирішення даного спору по суті, оскільки відповідно до норми ч.3 ст.1272 ЦК України, визначальним у спірних правовідносинах є встановлення факту поважності причин пропущення спадкоємцем саме шестимісячного строку, встановленого законом для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, а не будь-якого іншого строку, як помилково вважав суд першої інстанції.

Таким чином, названу позивачем причину пропуску шестимісячного строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини після смерті її матері необхідно визнати поважною і визначити позивачеві додатковий строк, тривалістю в три місяці, який буде достатнім для подання позивачем такої заяви.

З наведених вище мотивів рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з ухваленням апеляційним судом нового рішення про задоволення позову ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.4, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Мостиського районного суду Львівської області від 15 травня 2018 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) додатковий строк в три місяці, початок перебігу якого необхідно відраховувати з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року після смерті ОСОБА_5.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 23 листопада 2018 року.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Копняк С.М.

Ніткевич А.В.