Єдиний унікальний номер 225/597/18 Номер провадження 22-ц/4804/57/18

Суддя-доповідач Жданова В.С. Єдиний унікальний номер 225/597/18

Категорія 48 Номер провадження 22-ц/4804/57/18

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року

Донецький апеляційний суд у складі колегії:

головуючого Жданової В.С. (суддя-доповідач),

суддів: Краснощокової Н.С., Тимченко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Кіпрік Х.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_2, представник позивача - ОСОБА_3;

відповідачі: Торецький міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, Костянтинівський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області;

третя особа - ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 25 червня 2018 року у цивільній справі № 225/597/18 (суддя Геря О.Г.) за позовом ОСОБА_2 до Торецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, третя особа - ОСОБА_6, про визнання дій незаконними і перерахунок суми заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області про визнання дій незаконними і перерахунок суми заборгованості по аліментам. В мотивування позову зазначав, що рішенням Дзержинського міського суду від 24 вересня 2002 року з нього на користь ОСОБА_7 стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів доходу на утримання двох дітей - доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_4 року. Про стягнення аліментів та існування виконавчого листа йому відомо не було, вони проживали єдиною сім'єю у с. Суха Балка, діти та дружина знаходилися на його утриманні. Рішенням Дзержинського міського суду від 07.10.2013року, яке набрало законної сили 18.10.2013року, їх шлюб з ОСОБА_6 був розірваний, спільне проживання припинено. В подальшому йому стало відомо, що по сплаті аліментів у нього є заборгованість, розмір якої станом на 26.05.2015 року складає 97270,61 грн. Він не погоджується з розміром заборгованості, яку державний виконавець нарахував на підставі ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», тобто як непрацюючому боржнику, виходячи із середньомісячної заробітної плати у місті Дзержинську. Весь час він працював, про що свідчать записи у трудовій книжці, постанову про відкриття виконавчого провадження не отримував, до відділу виконавчої служби ніколи не викликався, будь-яких документів щодо боргу по аліментам не отримував. Крім того, в постанові державного виконавця невірно зазначена дата народження старшої дитини - ОСОБА_9, замість вірної дати народження ІНФОРМАЦІЯ_3. вказано дату ІНФОРМАЦІЯ_4 року, що призвело до стягнення аліментів на дочку після досягнення нею повноліття.

Просив визнати дії відповідача Торецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області в період з 10.02.2014 р. по 03.08.2015 року неправомірними та зобов'язати відповідача Костянтинівський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області зробити перерахунок суми заборгованості по аліментам за період з 10.02.2014 р. по 28.11.2017 року, які стягуються з нього на користь ОСОБА_6 з урахуванням підстав і обставин, викладених в позові; скасувати неправильно та зайве нараховані суми аліментів; стягнути з відповідача Торецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області кошти по сплаті судового збору.

Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 25червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано дії Торецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області щодо нарахування ОСОБА_2 заборгованості по аліментам за період з 04 липня 2002 року по 03 серпня 2015 року неправомірними.

Зобов'язано Торецький міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області здійснити перерахунок суми заборгованості по сплаті аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 за період з 04 липня 2002 року по 26 травня 2015 року з урахуванням відомостей про місце роботи та заробітної плати боржника за цей період.

Зобов'язано Костянтинівський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області здійснити перерахунок суми заборгованості по сплаті аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 за період з 26 травня 2016 року по 28 листопада 2017 року з урахуванням відомостей про місце роботи та заробітної плати боржника за цей період.

В задоволенні позовної вимоги про звільнення ОСОБА_2 від сплати аліментів за період з 04 липня 2002 року по 18 жовтня 2013 року відмовлено.

Додатковим рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 05вересня 2018 року ОСОБА_2 повернуто судовий збір у сплаченому ним розмірі 640 грн. та 65 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині, що стосується зобов'язання вчинити дії Торецьким міським ВДВС Головного територіального Управління юстиції здійснити перерахунок заборгованості по сплаті аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_6 за період ІНФОРМАЦІЯ_4 р. по 26.05.2015 р. ;

Скасувати рішення Дзержинського міського суду в частині, в якій судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову про звільнення ОСОБА_2 від сплати аліментів за період з ІНФОРМАЦІЯ_4 р. по 18.10.2013 р. Ухвалити нове рішення про задоволення позову щодо цієї частини позовних вимог.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

В судовому засіданні апеляційного суду позивач та його представник - адвокат ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримали у повному обсязі.

Відповідачі Торецький міський ВДВС ГТУЮ в Донецькій області та Костянтинівський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Донецькій області про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджено телефонограмами, зареєстрованими у журналі реєстрації телефонограм №1 за №170 ( а.с. 176) та 171 (а.с. 172), які отримані уповноваженим особами 21.11.2018 року. Заяв та клопотань від відповідачів не надійшло.

Третя особа ОСОБА_6 також про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить телефонограма, зареєстрована у журналі телефонограм №1 за № 164, яку вона отримала особисто за вказаним нею телефоном 21.11.2018 р. о 12год.50 хв.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 27.11.2002р. до Торецького міського ВДВС ГТУЮ в Донецькій області надійшов на виконання виконавчий лист № 2-2347від 24.09.2002 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 аліментів у розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу на утримання дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 У вказаному виконавчому листі містилася інформація про місце роботи боржника Донецька дослідна станція м. Дзержинськ, але після реорганізації вказаного підприємства інформація про виконавчий лист відсутня і за заявою державного виконавця був виданий дублікат виконавчого листа. 06.05.2015 року стягувач ОСОБА_6 звернулася із заявою до ВДВС про направлення виконавчого листа про стягнення аліментів за місцем проживання та роботи боржника ОСОБА_2 до м. Костянтинівка. 26.05.2015 року головним державним виконавцем ВДВС Дзержинського міського управління юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка направлена на адресу начальника ВДВС Костянтинівського МУЮ та довідку-розрахунок заборгованості по аліментам, згідно якої за період з ІНФОРМАЦІЯ_4 року по 26.05.2015 року заборгованість складає 97270,61 грн.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що боржник ОСОБА_2 в період з ІНФОРМАЦІЯ_4 року по 26.05.2015 року працював на різних посадах та на різних підприємствах, що не було враховано державним виконавцем під час визначення розміру заборгованості по аліментам, тому визнав за необхідне зобов'язати Торецький міський ВДВС ГТУЮ в Донецькій області здійснити перерахунок суми заборгованості по сплаті аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 за період з ІНФОРМАЦІЯ_4 року до 26.05.2015 року з урахуванням відомостей про місце роботи та заробітної плати боржника за цей період. Враховуючи те, що відповідач Костянтинівський міськрайонний ВДВС ГТУЮ в Донецькій області продовжував проводити нарахування належних до стягнення аліментів без урахування сум фактичного заробітку боржника, зобов»зав відповідача здійснити перерахунок суми заборгованості за період з 26.05.2016 року до 28.11.2017 року з урахуванням відомостей про місце роботи та заробітної плати боржника за цей період.

Що стосується вимоги позивача про звільнення від сплати нарахованих аліментів за період з ІНФОРМАЦІЯ_4 року по 18.10.2013 року, суд зазначив, що таке звільнення можливе лише у разі погіршення стану здоров'я боржника, або інших підстав, що свідчать по неможливість виплати у визначеному розмірі.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до відповідачів Торецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області з позовом про визнання дій незаконними і перерахунок суми заборгованості по аліментам.

Зі змісту позовної заяви та заявлених вимог вбачається, що ОСОБА_2 не погоджується з сумою заборгованості по аліментам, оспорює цю заборгованість, просить скасувати борг за певний період та визначити суму заборгованості, виходячи з його фактичного заробітку та врахувати вже виплачені суми.

Частиною першою та третьою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України.

У відповідності до частини восьмої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Стаття 195 СК України встановлює порядок визначення заборгованості за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу).

Згідно із частиною третьою статті 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Системний аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку про те, що законодавець визначив обов'язок державного виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами і водночас імперативно закріпив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) державним виконавцем розміром заборгованості за аліментами спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Право та порядок на звернення до суду за захистом визначається процесуальним законом.

Цивільний процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Ураховуючи те, що спір виник щодо розміру заборгованості за аліментами, такий спір відповідно до закону підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом.

Встановлено, що рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 24.09.2002 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання двох дітей. ( а.с. 41) Згідно із Постановою про відкриття виконавчого провадження від 27.11.2002 року особою, на користь якої стягуються аліменти, є ОСОБА_6. ( а.с.38)

Позивач оспорює правильність нарахування суми заборгованості 97270. 61 грн., яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_6. ( а.с. 16)

Враховуючи ту обставину, що між сторонами виконавчого провадження (стягувач і боржник) виник спір щодо розміру заборгованості за аліментами, то такий спір відповідно до закону підлягає вирішенню судом у порядку позовного провадження з дотриманням процедури, визначеної відповідним процесуальним законом.

За даним позовом відповідачами зазначено Торецький міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, Костянтинівський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області і суд першої інстанції з цим погодився, що є помилковим. Спір виник щодо суми, яку належить стягнути на користь ОСОБА_6, саме вона є належним відповідачем по справі, оскільки прийняте з цього питання рішення стосується її право і обов'язків.

Ухвалою від 30.03.2018 року суд першої інстанції залучив до участі у цій справі ОСОБА_6 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. ( а.с. 64). З таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

В порушення приписів п.4 ст.197 ЦПК України суд першої інстанції не встановив коло належних відповідачів по даній справі та відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи шляхом надання роз'яснень особам, які беруть участь у справі, їхніх права та обов'язків, не попередив про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій та не сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, установлених цим кодексом.

ЦПК України не передбачає можливості залучення апеляційним судом під час розгляду справи в апеляційному порядку для участі у справі осіб, які не брали участь у справі в суді першої інстанції, в тому числі заміни первісного відповідача належним або залучення до участі у справі інших осіб як співвідповідачів. Це обумовлено тим, що апеляційний суд не повинен підміняти собою суд першої інстанції, оскільки учасники процесу були б позбавлені повноцінного захисту своїх прав у суді першої інстанції з його правами та обов'язками, процедурою розгляду справи в суді першої інстанції та можливості апеляційного оскарження ухваленого судового рішення, тобто були б позбавлені й реального та повноцінного захисту у суді другої інстанції.

Розглядаючи позов без участі у справі належного відповідача, суд першої інстанції зробив правові висновки стосовно суті заявлених позовних вимог, законність та обґрунтованість яких апеляційним судом на даний час перевірятися не може, оскільки коло належних відповідачів по справі не встановлено, питання щодо визнання позову відповідачем або про можливість врегулювання спору добровільно не з'ясовано, будь-які пояснення належного відповідача по суті позову відсутні.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову у зв'язку з порушенням норм процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 25 червня 2018 року та додаткове рішення цього ж суду від 05 вересня 2018 року скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_2 до Торецького міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецькій області, третя особа - ОСОБА_6, про визнання дій незаконними і перерахунок суми заборгованості відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повне рішення складено 28 листопада 2018 року.

Суддя - доповідач В.С. Жданова.