ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1898/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитрієвої О.О.,

при секретарі: Пономаренко М.М.,   

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3      до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі        про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (ФОП ОСОБА_3, позивач)  звернулась до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (ГУ ДФС, відповідач), у якому просить:

- визнати незаконними та скасувати ППР №139-17 від 25.06.2015р. про нарахування транспортного податку в сумі 18750 грн.;

- визнати незаконним та скасувати ППР №2231504 від 27.06.2017р. про нарахування адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в сумі 10000 грн..    

Свої вимоги мотивує тим, що про наявність оскаржуваних незаконних податкових повідомлень-рішень дізнався із позовної заяви податкового органу, що була в провадженні Херсонського окружного адміністративного суду.

Щодо нарахування транспортного податку в сумі 18750 грн. згідно податкового повідомлення рішення № 139-17 від 25.06.2015 р. зазначає, що визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку за повний 2015 рік, враховуючи, що рішення місцевої ради про введення на території міста цього податку було оприлюднене лише в у липні 2016 року, є протиправним, оскільки нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України).

Крім того, позивач також заперечує проти винесення до нього податкового повідомлення рішення № 2231504 від 27.06.2017 р. про нарахування адміністративних штрафів та штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в сумі 10000 грн. Вказує на те, що факту продажу алкогольного напою за ціною меншою ніж мінімальна роздрібна ціна не відбулось. Крім того зазначає, що формою реагування на порушення законодавства в сфері обігу алкогольних напоїв є рішення про застосування фінансових санкцій, а не податкове повідомлення-рішення.

Вважаючи свої права та законні інтереси порушеними позивач звернувся до суду із даним позов за їх захистом.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 21.09.2018 відкрите провадження у справі, визначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні 24.10.2018 року.

Не погоджуючись із позицією позивача відповідачем 11.10.2018 року надано суду відзив на позовну заяву. Представник податкового органу зазначає, що, зокрема щодо податкового повідомлення-рішення по транспортному податку, то таке було прийнято у відповідності до вимог ПК України та рішення Цюрупинської міської ради від 30.01.2015 р. №1084, яким встановлено термін, з якого вводиться транспортний податок - з 01.01.2015 року. Дане рішення є чинним, воно не скасовано у судовому порядку, а тому є обов'язковим для виконання, сформовано із розрахунку за 9 місяців 2015 року та направлено на адресу ФОП ОСОБА_3 ще 25.06.2015 року та отримано ним 02.07.2015 року. Вказує на те, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким введено транспортний податок, прийнято 28.12.2014 р., тобто до початку нового бюджетного періоду та за шість місяців до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року), а тому доводи щодо не застосування даного Закону у 2015 році є необґрунтованими. Крім того, згідно пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПК України у разі якщо сільська, селищна або міська рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів та акцизного податку в частині реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю. Законодавець лише рекомендував органам місцевого самоврядування, зокрема, прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно. Тобто, вказана норма містить рекомендаційний характер.

Крім того, податковим органом була проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_3 та на підставі встановленої у ході проведення перевірки інформації та отриманої інформації з інформаційної системи контролюючого органу, було складено акт від 08.06.2018 №0172/21 /22/РРО/НОМЕР_1 фактичної перевірки. Під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено порушення щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими ніж мінімально встановлені ціни на такі алкогольні напої. У зв’язку із чим до позивача було винесено податкове повідомлення - рішення від 27.06.2017 №002231405 у загальній сумі 10000,00 гривень.

Враховуючи викладене, відповідач вважає доводи позовної заяви не обґрунтованими, а винесені до позивача оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що не підлягають скасуванню.

24.10.2018 року представники сторін в судове засідання прибули.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд викликати свідків у наступне судове засідання, надавши при цьому відповідне клопотання.

Суд заяву позивача задовольнив та зобов’язав його забезпечити явку свідків у наступне судове засідання.

Крім того, в судовому засіданні позивач просив суд поновити строк на оскарження податкового повідомлення-рішення щодо нарахування транспортного податку.

Представник відповідача заперечував проти задоволення заявленого клопотання.

Ухвалою суду від 24.10.2018 року у задоволенні клопотання позивача щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду із позовною вимогою про оскарження податкового повідомлення-рішення №139-17 від 25.06.2015 року про нарахування транспортного податку в сумі 18750 грн. відмовлено. Залишено без розгляду позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в частині визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №139-17 від 25.06.2015 року про нарахування транспортного податку в сумі 18750 грн.

Розгляд справи відкладено до 16.11.2018 року у зв’язку із задоволенням клопотання позивача про виклик свідка.

В судове засідання 16.11.2018 року представник позивача не прибув, надав суду заяву про відкладення розгляду справи через зайнятість в іншій судовій справі в м. Одеса.

Розгляд справи відкладено до 19.11.2018 року.

19.11.2018 року сторони в судове засідання прибули.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши позицію сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 здійснює свою підприємницьку діяльність на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, виданого Голопристанською районною державною адміністрацією Херсонської області від 30.07.2001р. № 1761. Позивача взято Херсонською ОДПІ ГУ ДФС (Голопристанське відділення) на облік 15.08.2001р. за №1714. Основним видом діяльності є код КВЕД 47.11 – роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.  

08.06.2017 року на підставі наказу Головного управління ДФС у Херсонській області від 31.05.2017 №452 «Про проведення фактичних перевірок», та направлень від 08.06.2018 №0504 та №0505 посадовими особами податкового органу була проведена перевірка магазину, що розташований Херсонська область, Голопристанський район, с. Нова Збур’ївка, вул.. Центральна (Леніна), 89-А, платника податків ФОП ОСОБА_3

Під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено порушення щодо здійснення підприємцем роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими ніж мінімально встановлені ціни на такі алкогольні напої, а саме: 14.12.2016 о 20:17 годині реалізовано (продано) алкогольний напій «Коньяк» об'ємом 05, л. за ціною 94,00 гривень, чим порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008№ 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва". Дана інформація отримана з АІС "Податковий блок" підсистема "почекова передача", що наповнюється звітами РРО зареєстрованому за позивачем.

Згідно даних акту фактичної перевірки на час її проведення фізична особа-підприємець ОСОБА_3, зокрема здійснювала торгівлю алкогольними напоями згідно ліцензії  на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями №6-21-08-66-18878, термін дії з 19.09.2016 до 19.09.2017.

За результатами проведеної перевірки податковим органом було складено акт фактичної перевірки від 08.06.2018 за №0172/21/22/РРО/НОМЕР_1.

Як вбачається із висновків акту перевірки під час такої встановлено порушення  платником податків  п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п. 2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затв. постановою  Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, постанови КМ України №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види  алкогольних напоїв вітчизняного виробництва».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", (чинною на момент реалізації товару), мінімальна роздрібна ціна за 1 літр 100-відсоткового спирту у спиртових дистилятах та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду: коньяк (бренді), складала 524,5 гривень. Мінімальні роздрібні ціни під час реалізації (продажу) коньяку (бренді) три зірочки визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін. міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Таким чином, мінімальна роздрібна ціна на пляшку коньяку (бренді), станом на період продажу, повинна складати 549.5 х 40 х 0.5 :100 = 104,90 гривень.

За вказане порушення передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу згідно ст. 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у розмірі 10000 гривень.

Згідно даних акту фактичної перевірки вказані у ньому порушення встановлені згідно бази ГУ ДФС у Херсонській області «Податковий блок» та додатково з’ясовано при перевірці згідно відповідних КОРО, Z-звіту та контрольних стрічок.

Відповідач зазначає, що після встановлених порушень особа, що здійснювала розрахункові операції (продавець ОСОБА_4), на момент перевірки, в магазині позивача відмовилась від отримання акту фактичної перевірки, про що було складено акт відмови від 05.06.2017 №052/21/22. Всі документи та додатки до акту були направлені позивачеві поштою.

На підставі встановлених порушень податковим органом до підприємця було винесено податкове повідомлення - рішення від 27.06.2017 №002231405, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у загальній сумі 10000,00 гривень.

Вказаний податковий борг у сумі 10 000 грн. виник 20.07.2017 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов’язань.

Податкове повідомлення - рішення від 27.06.2017 №002231405 ФОП ОСОБА_3 було оскаржено до Херсонського окружного адміністративного суду. Рішенням суду від 23.08.2018 року позовні вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задоволено.  Стягнуто податковий борг з фізичної особи-підприємця  ОСОБА_3, зокрема по адміністративним штрафам та штрафним санкціям за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 10000 грн.

Дане рішення суду позивачем не оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили 02 жовтня 2018 року.

Зазначене рішення суду набрало законної сили у порядку ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та за правилами, визначеними ст.370 КАС України, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевказані положення процесуального законодавства, суд вважає, що обставини, які встановлені рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 23.08.2018 року в адміністративній справі №821/1199/18, яка набрала законної сили, не підлягають доказуванню в даній справі.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.3 ст.  57 ПК України: у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1, 75631, Херсонська область, Голопристанський район, с Нова Збур'ївка, вул. Леніна, буд. 80-А) відмовити.

Повернути з Державного бюджету фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1, 75631, Херсонська область, Голопристанський район, с Нова Збур'ївка, вул. Леніна, буд. 80-А) надміру сплачений судовий збір у розмірі 2819,20 грн. (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять гривень двадцять копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.   

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний  28 листопада 2018 р.

Суддя                                                                                                                  Дмитрієва О.О.

кат. 8.3.11