Справа № 2а-350/2010 р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15.03.2010 року         Суддя Кам’янобрідського районного суду м. Луганська Пташкіна А.О. розглянувши в порядку письмового провадження судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, третя особа – Головне управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання бездіяльності Управління Пенсійного Фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська неправомірною та про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, в якому зазначив, що  має правовий статус дитини війни, відповідачем йому не доплачувалося підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просить суд визнати бездіяльність відповідача незаконною, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з січня по грудень 2009 р. в сумі 1276 грн. 40 коп. Просив відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів.

До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи без їх участі, тому 09.03.2010 року судом було постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від відповідача надійшло заперечення проти позову, в якому він посилається на наступне. Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  Розмір пенсії в залежність від прожиткового мінімуму поставлено лише в ст.28 Закону України “Про Загальнообовязкове державне пенсійне страхування” за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін у деякі законодавчі акти України” дітям війни встановлення підвищення на рівні 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Після визнання Конституційним Судом України неконституційними деяких статей Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлено, що дітям війни підвищення проводиться  з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 1 липня – 48,20 грн., з 1 жовтня – 49,80 грн.

Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" підвищення до пенсії дітям війни виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Вимоги позивача щодо підвищення пенсії вважає незаконними, просив суд відмовити у задоволенні позову.

У запереченнях проти позову відповідач наполягає на застосуванні строків позовної давності, визначених ст.99 КАС України.

На адресу суду від Головного управління Державного казначейства України в Луганській області надійшло пояснення на адміністративний позов, в якому вони посилаються на те, що вони не мають можливості та повноважень втручатися в діяльність Управління Пенсійного Фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська, оскільки фінансування пенсійного забезпечення можливе виключно за рахунок коштів пенсійного фонду.

      Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № 497636 від 03.09.2003 року (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової  втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних  від них обставин, а також у старості та із інших випадках, передбачених законом.

Статтею 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни ” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни ” на 2007 рік зупинено статтею 111 ЗУ від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік ” та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії  відповідно до статті 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни ”, виплачується особам, які не є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія ЗУ „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”) у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет на 2009 рік” Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких  є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.

  Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Позивач разом із заявленим клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску та не надав відповідних доказів, лише вказує той факт, що про належні виплати його не повідомили та про порушення йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації, у зв’язку зі станом здоров’я  та через похилий вік він не мав можливості ознайомитися з відповідною юридичною літературою та  своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав. Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню і є доступними для ознайомлення всіма громадянами.

Крім, того статтею 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Однак всі нараховані суми пенсії позивач отримувала своєчасно, принаймні спору з цього приводу він у своїх вимогах не ставив.  

У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про підвищення до пенсії як дитині війни з 01.01.2009 року (дата подачі позову – 19.02.2010 року), а відповідач наполягає на застосуванні ст. 99 КАС України, вважаю, що вимоги позивача щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити перерахунок підвищення до пенсії «дитини війни» у 2009 році підлягають задоволенню лише з дати подачі позовної заяви, тобто з 19.02.2009 року по 31.12.2009 року, по кінець бюджетного року, з урахуванням раніше отриманих сум.

Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 19.02.2009 року до 31.12.2009 року відповідач повинен здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу у розмірі 20 % мінімальної пенсії за віком.

Суд вважає, що згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Заявляючи вимоги щодо зобов’язання відповідача виплатити конкретну суму не донарахованої пенсії, позивач тим самим фактично просить суд здійснити перерахунок суми пенсії, а оскільки до компетенції суду не входить перерахування вказаних сум, суд вважає, що у даному випадку вимоги позивача повинні бути задоволені не шляхом зобов’язання відповідача виплатити певну суму, а шляхом зобов’язання відповідача перерахувати та виплатити позивачеві підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що за змістом відповідає суті її вимог.

За таких обставин, слід визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 19.02.2009 р. до 31.12.2009 року та зобов’язати відповідача здійснити йому нарахування та виплату підвищення пенсії з 19.02.2009 р. до 31.12.2009 року.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу — відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тобто, з Державного бюджету України на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 грн. 70 коп.

    Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кам’янобрідському районі м. Луганська щодо не нарахування та невиплати підвищення до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 19.02.2009 до 31.12.2009 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Кам’янобрідському районі м. Луганська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 19.02.2009 до 31.12.2009 року з урахуванням здійснених виплат.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачене ним держмито в сумі 1,70 гривень.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

    Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

             Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

                                      Постанова не набрала законної сили

Суддя                                         А.О.Пташкіна