28.11.18

22-ц/812/267/18

Справа номер 473/573/16-ц

Провадження номер 22-ц/812/267/18 Головуючий суду першої інстанції - Вострікова Л.В.

Категорія 27 Доповідач апеляційного суду - Локтіонова О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2018 року м.Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого - Локтіонової О.В.,

суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 березня 2016 року, ухвалене під головуванням судді Вострікової Л.В. в приміщенні суду в м.Вознесенську, за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

23 січня 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк» або Банк), пред'явило до ОСОБА_3 зазначений позов, який обґрунтовувало наступним.

26 лютого 2013 року між Банком та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит в сумі 1 100 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 30 % річних, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору станом на 30 листопада 2015 року утворилася загальна заборгованість за кредитним договором у сумі 11 632,20 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 1056,91 грн., заборгованості за відсотками у сумі 6895,19 грн., заборгованості з пені у сумі 2650 грн. та штрафів: 500 грн. (фіксована частина) і 530,10 грн. (процентна складова).

Оскільки відповідач порушив умови договору щодо своєчасного погашення кредиту, то позивач просив стягнути з нього кредитну заборгованість і судові витрати.

Заочним рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 березня 2016 року позов Банку задоволено у повному обсязі. Крім того, з відповідача на користь Банку стягнуто судовий збір в сумі 1378 грн.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 08 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Банку задовольнити частково, стягнувши з нього на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 1183,74 грн.

Відповідно до ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частина 1 статті 1048 ЦК України передбачає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст.1056-1 ЦК України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

В разі порушення зобов'язання наступають наслідки, визначені ст.611 ЦК України та умовами договору. Зокрема, кредитор має право вимагати відшкодування збитків та сплати пені або штрафу відповідно до умов договору.

Ст.ст.526, 612, 625 ЦК України передбачають, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що 26 лютого 2013 року між Банком та ОСОБА_3 укладено договір про надання банківських послуг, який складався з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг і тарифів.

Відповідач ознайомився з умовами кредитування з використанням платіжної картки «Універсальна» та отримав платіжну карту, що надає доступ до кредитного рахунку. Строк дії карти становив до 31 липня 2016 року.

За користування кредитними коштами ОСОБА_3 погодився сплачувати 30% річних, оскільки як вбачається з розрахунку заборгованості отримував за карткою кошти та здійснював погашення заборгованості, виходячи з цієї процентної ставки.

Останнє самостійне погашення кредитної заборгованості ОСОБА_3 було здійснено 25 квітня 2013 року.

У пункті 1.1.3.2.3 Умов та Правил сторони передбачили можливість збільшення процентної ставки з обов'язковим повідомленням позичальника про це не пізніше ніж за 7 днів до введення змін. Якщо протягом вказаного часу позичальник не направить повідомлення про незгоду з новою ставкою відсотків, то вважається, що позичальник прийняв нові умови.

Відомостей щодо повідомлення відповідача про збільшення процентної ставки Банком надано не було, а тому при розрахунку процентів за користування кредитом треба виходити з процентної ставки 30% річних.

Відповідно до пунктів 1.1.5.20 та 1.1.5.21 Умов та Правил сторони обумовили можливість стягнення з позичальника у разі несвоєчасного виконання умов договору пені та штрафу у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Однак, вбачається, що стягнення пені та штрафу передбачено за однакове порушення, а саме несвоєчасне виконання умов договору.

А отже, застосування їх одночасно є неможливим.

Згідно з розрахунком АТ КБ «Приватбанк» станом на 30 листопада 2015 року відповідач має перед ним загальну заборгованість за кредитним договором у сумі 11 632,20 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 1056,91 грн., заборгованості за відсотками у сумі 6895,19 грн., заборгованості з пені в сумі 2650 грн. та штрафів: 500 грн. (фіксована частина) і 530,10 грн. (процентна складова).

Зазначений розрахунок враховував збільшення процентної ставки з 01 вересня 2014 року до 34,80% річних, а з 01 квітня 2015 року до 43,20% річних та стягнення як пені, так і штрафу.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про задоволення у повному обсязі позову Банку не відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Оскільки відповідач отримав кредитні кошти у сумі 1056,91 грн., за користування якими мав сплатити проценти, виходячи з 30% річних, то його заборгованість за процентами за період з 03 травня 2013 року (початок заборгованості згідно з розрахунком Банку) до 30 листопада 2015 року становить 828,08 грн. (1056,91 х 30%) / 360 = 0,88 грн. процентів за 1 день х 941 день (період з 03.05.2013р. до 30.11.2015р.).

У зв'язку з тим, що стягнення пені та штрафу буде подвійною відповідальністю, що протирічить нормам ст.61 Конституції України, стягненню підлягає штраф, оскільки умови його стягнення в Умовах та Правилах виписані в зрозумілій для позичальника формі і, ознайомлювавшись з ними, відповідач міг зрозуміти порядок їх нарахування.

Вказаний штраф становить суму 594,25 грн.: 500 грн. (фіксована частина) та 94,25 грн. (процентна складова).

Таким чином відповідач повинен сплатити АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитом у сумі 1056,91 грн., заборгованість за відсотками у сумі 828,08 грн. та штраф у сумі 594,25 грн., що разом становить 2479,24 грн.

З урахуванням викладеного рішення районного суду підлягає зміні.

Оскільки рішення суду змінено, то відповідно до ст.141 ЦПК України розподіл судових витрат підлягає зміні.

З відповідача на користь позивача за подання позовної заяви підлягає стягненню судовий збір у сумі 289,38 грн., оскільки позовні вимоги задоволено на 21%, а з позивача на користь відповідача - судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1632,93 грн.

З урахуванням положень ч.10 ст.141 ЦПК України, які передбачають можливість сплати стороною, на яку покладено більшу суму судових витрат, різниці іншій стороні, Банк повинен сплатити відповідачу за подання апеляційної скарги 1343,55 грн.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16 березня 2016 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 26 лютого 2013 року у сумі 2479,24 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у сумі 1056,91 грн., заборгованості за процентами у сумі 828,08 грн. та штрафу у сумі 594,25 грн.

Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 1343,55 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий О.В. Локтіонова

Судді С.Ю. Колосовський

О.О. Ямкова

Повний текст постанови складено 28 листопада 2018 року.