ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2018 року м. Херсон

Номер справи: 766/8597/18

Номер провадження: 22-ц/819/270/18

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В.,

Кузнєцової О.А.

суддів: Приходько Л.А.,

секретар Кутузова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Устюжиної Тетяни Юріївни, яка діє від імені ОСОБА_3 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2018 року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Дорошинської В.Е., в справі за позовом Херсонської міської ради до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення,

ВСТАНОВИВ:

В травні 2018 року Херсонська міська рада звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об'єкта нерухомості, що належить на праві власності відповідачу.

Одночасно позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив: накласти арешт на нерухоме майно (кафе з літнім майданчиком) за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 278,7 кв.м., заборонити здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за адресою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та заборонити в будь-якому вигляді експлуатувати, використовувати нерухоме майно (кафе з літнім майданчиком) за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на нерухоме майно (кафе з літнім майданчиком) за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 278,7 кв.м.; заборонено здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за вказаною адресою, та заборонено в будь-якому вигляді експлуатувати, використовувати нерухоме майно (кафе з літнім майданчиком) за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі адвокат Устюжина Т.Ю., яка діє від імені відповідача ОСОБА_3, посилаючись на те, що спірне нерухоме майно не є самочинним, вказує, що позивачем не обґрунтовано у чому саме полягає реальне побоювання, що невжиття заходів забезпечення позову, у спосіб, визначений позивачем, може у майбутньому утруднити чи унеможливить виконання рішення суду. Посилаючись на порушення прав відповідача на володіння, користування і розпорядження своє власністю, просить ухвалу суду скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу Херсонська міська рада вказує, що відчуження відповідачем спірного об'єкту нерухомості або вчинення будь-яких будівельних робіт може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову про усунення перешкод, шляхом знесення вказаного нерухомого майна. Вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Адвокат Устюжина Т.Ю., яка звернулась від імені ОСОБА_3 з апеляційної скаргою та відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з'явились, Устюжина Т.Ю. належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали вимогам цивільно-процесуального закону, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту позовної заяви слідує, що ОСОБА_3 відповідно до договору купівлі-продажу від 29 червня 2017 року є власником кафе з літнім майданчиком, загальною площею 278,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На земельній ділянці, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Херсона на місці знаходження вказаного об'єкта нерухомості на розі вул. Університетської та вул. Кременчуцької відповідачем ведуться будівельні роботи без будь-яких правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку. Позивач вказує, що відповідач порушує право комунальної власності та просить суд усунути перешкоди у користуванні вказаною земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об'єкту нерухомого майна.

В заяві про забезпечення позову позивач вказував, що у випадку невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову відповідач може здійснити будь-які дії, які ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Із змісту позовних вимог вбачається, що відповідач здійснює будівельні роботи, щодо належного йому нерухомого майна (кафе з літнім майданчиком) на земельній ділянці, яка є комунальною власністю і не надавалось йому у користування. Оскільки не виключена можливість відчуження відповідачем зазначеного нерухомого майна, а також добудова або перебудова наявного вже майна (зміна його конфігурації, площі тощо) на час ухвалення рішення, що утруднить або унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову про знесення спірного майна, колегія суддів вважає, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на вказане нерухоме майно та заборонена здійснювати будь-які будівельні роботи на земельній ділянці за вказаною адресою,є обґрунтованим та правомірним.

Судова колегія вважає, що вказані види забезпечення позову, є співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки йдеться лише про заборону проведення дій направлених на відчуження майна і здійснення будь-яких будівельних робот на земельній ділянці належній позивачеві,до розгляду справи по суті, що не порушує прав відповідача на володіння та користування належним йому майном.

Разом з тим, позивачем не обґрунтовано та судом не встановлена необхідність застосування такого виду забезпечення позову, як заборона в будь-якому вигляді експлуатувати, використовувати належне відповідачу майно.

Оскільки види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що забезпечення позову шляхом заборони в будь-якому вигляді експлуатувати, використовувати належне відповідачу майно, не є співмірним із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів відповідача. Доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів вважає, що ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2018 року в частині забезпечення позову шляхом заборони в будь-якому вигляді експлуатувати, використовувати нерухоме майно слід скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Херсонської міської ради про забезпечення позову вказаним видом забезпечення.

В іншій частині ухваласуду є законною, обґрунтованою, такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.149,150, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, 382-384 ЦПК України, Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу адвоката Устюжиної Тетяни Юріївни, яка діє від імені ОСОБА_3, задовольнити частково.

УхвалуХерсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2018 року в частині забезпечення позову шляхом заборони в будь-якому вигляді експлуатувати, використовувати нерухоме майно (кафе з літнім майданчиком) за адресою: АДРЕСА_1 скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Херсонської міської ради про забезпечення позову шляхом заборони в будь-якому вигляді експлуатувати, використовувати нерухоме майно (кафе з літнім майданчиком) за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині ухвалуХерсонського міського суду Херсонської області від 15 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Вейтас

Судді: О.А. Кузнєцова

Л.А. Приходько

Повне судове рішення складено 27 листопада 2018 року

Суддя: І.В. Вейтас