ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 рокуЛьвів№ 857/2693/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на рішення Галицького районного суду м.Львова від 30.07.2018 року (головуючого судді Волоско І.Р.) ухвалене у відкритому судовому засіданні в м. Львів о 17 год. 10 хв. у справі №461/4326/18 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 11.06.2018 року звернувся в суд з позовом до Львівської митниці Державної фіскальної служби України в якому просить звільнити його від відповідальності передбаченої ч.3 ст. 470 МК України встановленої постановою у справі про порушення митних правил постановою у справі про порушення митних правил №2957/20900/18 від 29 травня 2018 року, яка винесена заступником начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Скоромним Я.І., у зв'язку з відсутністю вини позивача враховуючи перебування на консульському обліку та хворобу, та у зв'язку з малозначністю діяння, скасувати постанову у справі про порушення митних правил №2957/20900/18 від 29 травня 2018 року, яка винесена заступником начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Скоромним Я.І.

Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 30.07.2018 року позов задоволено частково. Постанову у справі про порушення митних правил № 2957/20900/18 від 29.05.2018 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України, винесену заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальником Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромним Я.І., в частині накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 8500,00 гривень змінено, звільнивши останнього від адміністративної відповідальності, у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Львівська митниця ДФС подала апеляційну скаргу. В якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме відповідачем накладено стягнення за вчинення порушення митних правил передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України виключно в межах санкції цієї статті накладення штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.02.2016 у справі №К/800/42395/15, також судом не враховано частину 1 статті 192 Митного кодексу України, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення перевізник зобов'язаний терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу, а стаття 460 МК України та розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року №657 передбачено документальне підтвердження наявності та тривалості обставин аварії та/або непереборної сили. Отже, ОСОБА_1 вищенаведених вимог законодавства не дотримано. До органів доходів і зборів позивач з заявою про факт аварії чи дії обставин непереборної сили не звертався, документального підтвердження наявності та тривалості дії обставин непереборної сили не надавав.

Представником позивача ОСОБА_3 подано до апеляційного суду письмові пояснення, в якому викладено заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному статтею 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що згідно постанови у справі про порушення митних правил №2957/20900/18 від 29 травня 2018 року, а саме 13 травня 2018 року о 06 год. 30 хв. громадянин України ОСОБА_1 прямував у приватну поїздку з Республіки Польща до України через м/п «Угринів» Львівської митниці ДФС в якості пасажира рейсового автобуса «Лодзь - Рівне» марки «Setra» модель «S315», реєстраційний номер НОМЕР_1, VIN № НОМЕР_2, країна реєстрації Україна.

В ході проведення митних формальностей відбулося спрацювання системи аналізу ризиків відносно гр. України ОСОБА_1, щодо не вивезення транспортного засобу марки «BMW» модель « 530», реєстраційний номер НОМЕР_3, VIN № НОМЕР_4, країна реєстрації Республіка Польща, що був ввезений з метою транзиту гр. ОСОБА_1 27.04.2018 03:11:44 на митну територію України через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС без письмового декларування та сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплати при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Одночасно було встановлено відсутність в ЛСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення за межі митної території України вказаного автомобіля, станом на 13.05.2018 року.

Статтею 90 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно з приписами частини 2 цієї статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).

Згідно частин 1 та 4 статті 102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Митний режим транзиту також завершується поміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення в інший митний режим при дотриманні вимог, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 3 статті 470 МК України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 1 статті 460 МК України, вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, дана норма чітко визначає умови звільнення особи від відповідальності за перелічені порушення митних правил, якими є: аварія, дія обставин непереборної сили або протиправні дії третіх осіб, що підтверджується відповідними документами.

Пункт 3 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Мінфіну від 31 травня 2012 року № 657 та зареєстрованого в Мін'юсті 02 жовтня 2012 року за № 1669/21981 передбачає, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Таким чином, умовами не включення до строків транзитного перевезення часу дії обставин непереборної сили чи аварії та/або ліквідації їх наслідків є документальне підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили та вчасне (до закінчення встановленого строку транзитного перевезення) письмове інформування перевізником митного органу, в зоні діяльності якого перебуває транспортний засіб, про обставини події.

В матеріалах справи наявні повідомлення Львівської митниці ДФС щодо неможливість вчасного вивезення транспортного засобу, у зв'язку зі станом здоров'я, довідка Бродівської районної лікарні від 05.05.2018 року, про діагноз ОСОБА_1 наявність порушення функції верхньої кінцівки.

Статтею 487 МК України встановлено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Кодексом України про адміністративні правопорушення, зокрема статтею статтею 22 КУпАП, передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що законодавцем надано право звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням саме органу (посадовій особі), уповноваженому вирішувати справу про адміністративне правопорушення. В даному випадку таким органом виступає Львівська митниця ДФС.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на наведене, суд вправі змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Проте, суд не вправі звільнити особу від адміністративної відповідальності, тим самим підміняти собою державні органи, компетенція яких чітко регламентована чинним законодавством.

Суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що санкція частини 3 статті 470 МК України передбачає адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тобто, 8500 грн. без альтернативи.

Отже, суд першої інстанції змінюючи захід стягнення, передбачений частиною 3 статті 470 Митного кодексу України і звільнивши позивача від відповідальності, вийшов за межі вказаної статті, а тому перебрав на себе дискреційні повноваження державного органу, що встановлює, що в даній частині позовних вимог слід відмовити позивачу.

Щодо твердження позивача про те, що він перебуває на тимчасовою консульському обліку в місті Люблін та має відповідну відмітку в паспорті, колегія суддів зазначає наступне.

Особливості тимчасового ввезення громадянами транспортних засобів особистого користування на митну територію України регламентується статтею 380 МК України.

Відповідно до частин 1- 2 статті 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено органами доходів і зборів з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов'язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у статті 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу. Пальне, що міститься у звичайних (встановлених заводом-виробником) баках зазначених транспортних засобів, не підлягає письмовому декларуванню та не є об'єктом оподаткування митними платежами.

Разом з тим, для громадян-резидентів зазначеною статтею передбачено інші умови ввезення транспортних засобів особистого користування.

Частина 3 статті 380 МК України передбачено, що тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Тимчасове ввезення громадянами-резидентами на митну територію України інших транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року під письмове зобов'язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, та із застосуванням до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.

Громадяни-резиденти, які перебувають на тимчасовому консульському обліку в консульській установі України за кордоном, мають право тимчасово ввозити на митну територію України під письмове зобов'язання про зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, один транспортний засіб особистого користування, що класифікується за товарною позицією 8703 (крім товарної підпозиції 8703 10) згідно з УКТ ЗЕД, та причіп до нього, що класифікується за товарною підпозицією 8716 10 згідно з УКТ ЗЕД (за умови ввезення разом із транспортним засобом), на строк, що не перевищує 60 днів протягом одного календарного року (який може бути як безперервним, так і з перервами), без сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів. Зазначені транспортні засоби можуть бути тимчасово ввезені на митну територію України за умови подання органу доходів і зборів документів, що підтверджують право власності громадянина на такі транспортні засоби та їх реєстрацію на території відповідної країни.

Відповідно до частини 1 статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

27 квітня 2017 року на митну територію України через митний пост «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС позивач ввіз транспортний засіб для приватного користування.

13 травня 2018 року (однак в матеріалах справи наявна дата складення протоколу 13 березня 2018, що на думку колегії суду є опискою) оформлено протокол про порушення митних правил № 2957/20900/18 та повідомлено позивача про порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України і про розгляд справи 29 травня 2018 року.

29 травня 2018 року заступник начальника Львівської митниці ДФС - начальник УПМП та МВ Скоромний Я. І. виніс постанову про порушення митних правил № 2957/20900/18, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.470 МК України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 8500 грн.

Пункт 50 частини 1 статті 4 МК України дає визначення поняттю резидента, та визначає коло осіб, які до них відносяться.

Згідно підпункту «в» пункту 50 частини 1 статті 4 МК України резидентами є фізичні особи: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні, у тому числі ті, які тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до частини 1 статті 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 20 грудня 2017 перебуває на тимчасовому консульському обліку на території Республіки Польща, що підтверджується відміткою у закордонному паспорті НОМЕР_5 (а.с.11) та має транспортний засіб, яким перетинав кордон України, що підтверджують реєстраційні документи наявні на його ім'я (аркуш справи 13).

Колегія суддів звертає увагу на те, що, притягуючи до відповідальності позивача за частиною 3 статті 470 МК України, митний орган не врахував, що відповідальність згідно з цією нормою настає лише при перевищенні встановленого статті 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів комерційного призначення, однак позивач перебуває на тимчасовому консульському обліку у Консульстві України в м. Люблін (Республіки Польща) і ввозив транспортний засіб виключно для особистого користування. Таким чином, митним органом не надано належної оцінки тому факту, що ОСОБА_1 є громадянином - резидентом, ввозив транспортний засіб для особистого користування та цей транспортний засіб постійно зареєстрований у відповідному реєстраційному органі іноземної держави.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме скасувати постанову про порушення митних правил №2957/20900/18 від 29 травня 2018 року, разом з тим, вважає помилковим висновок суду першої інстанції про звільнення позивача від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 268, 271, 272, 286, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС - задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м.Львова від 30.07.2018 року у справі №461/4326/18 - скасувати та ухвалити нове, яким позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.

Скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2957/20900/18 від 29 травня 2018 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не оскаржується.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль