ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/2842/18 Номер провадження 22-ц/814/421/18Головуючий у 1-й інстанції Чуванова А.М. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2018 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Дряниці Ю.В.,

суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду із даним позовом. Вказувала, що 21 квітня 2015 року уклала шлюб з ОСОБА_2, з яким має спільну дитину - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначала, що перебуває у відпустці по догляду за дитиною, а тому не має самостійного доходу. Просила суд стягнути з відповідача аліменти на дружину, в розмірі 1/4 заробітку (доходу) боржника, починаючи з 20 квітня 2018 року до досягнення дитиною трьох років.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), щомісячно до досягнення сином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьох років, починаючи стягнення з 20 квітня 2018 року.

Вирішено питання стягнення на користь держави судового збору.

Рішення оскаржив відповідач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволення позову. Вказує, що не має змоги надавати позивачу допомогу, оскільки винаймає у м. Одеса житло, оплачує комунальні платежі. Також зазначає, що на його утриманні перебуває мати, інвалід другої групи.

Колегія суддів, перевіривши справу в межах заявлених вимог і апеляційного оскарження, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, з підстав, передбачених ст. 375 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 21 квітня 2015 року /а.с. 8/.

Згідно свідоцтва про народження сторони є батьками малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 9/.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання дружини, оскільки вона не має самостійного доходу, перебуваючи у відпустці по догляду за дитиною.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Тобто, обов'язок батька надавати матеріальну допомогу матері до досягнення дитиною трьохрічного віку не є беззаперечним, оскільки визначальною обставиною для застосування положень ч. ч. 2, 4 ст. 84 СК України і виникнення у матері дитини права на аліменти є саме достатність матеріального забезпечення чоловіка.

Так, відповідно до довідки про доходи від 21 вересня 2018 року, ОСОБА_2 працює в Інституті ВМС Національного університету «Одеська морська академія», з квітня по серпень 2018 року дохід відповідача склав 81 976, 79 грн., що в середньому становить 16 395, 36 грн. на місяць /а.с. 73/.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач має змогу надавати допомогу матері дитини, яка не має самостійного доходу, у зв'язку з перебування у відпустці по догляду дитиною.

Доводи апеляційної скарги щодо витрат на винаймання житла і надання допомоги непрацездатній матері не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, оскільки матеріалами справи доведена спроможність чоловіка надати допомогу позивачу у визначеному судом розмірі.

При цьому варто зауважити, що аліменти на дружину були присуджені відповідачу на незначний період часу, так як 20 серпня 2018 року малолітній син сторін досяг трьохрічного віку, що звільняє ОСОБА_2 від обов'язку сплати аліментів на дружину з даного часу.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, колегія суддів, приходить до висновку про залишення рішення місцевого суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч. 1 п. 1, 375, 381, 384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 16 серпня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач                                                Ю. В. Дряниця

Судді: Л. І. Пилипчук

О. В. Чумак