ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/9305/18 Суддя (судді) першої інстанції: Маруліна Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Губської О. А., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу приватного підприємства «Онікс-софт» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: 11 годин 46 хвилин, дата складання повного тексту не зазначена) у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Онікс-софт» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу № 682 від 10 травня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В :

ПП «Онікс-софт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10.05.2017 року № 682 в частині застосування до фірми ПП «Онікс-софт» (ЄДРПОУ 003276918) спеціальної санкції - тимчасового зупинення зовнішньоекономічної діяльності на території України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.06.2018 року позовну заяву залишено без руху у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.

18.07.2018 р. позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що про прийняття оскаржуваного наказу позивача повідомлено не було. Лише 05.03.2018 року уповноваженою особою позивача отримано лист від контрагента, зі змісту якого позивач дізнався про існування спеціальних санкцій, накладених спірним наказом. Вважаючи причини пропуску строку звернення до суду із позовом поважними, позивач просив поновити строк звернення до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2018 року поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення з позовом до суду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано ненадання відповідачем жодного доказу на підтвердження сповіщення позивача про існування оскаржуваного ним наказу від 10.05.2017 року.

Також апелянт зазначив, що 02.08.2018 р. відповідач звертався до органів СБ України з клопотанням про копіювання матеріалів подання. Вказане, на думку апелянта, підтверджує відсутність у відповідача на момент вирішення питання конкретних відомостей щодо необхідності та доцільності застосування санкцій.

Апелянт зазначив, що судом першої інстанції при постановленні ухвали не було досліджено питання, чи сприяв у дотриманні строків звернення до суду сам відповідач в частині належного сповіщення позивача про прийняття оскаржуваного наказу.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив відповідача, зареєстрований 28.11.2018 р. за вх. № 5676, у якому відповідач зазначає, що апеляційна скарга не спростовує факту обізнаності позивача з оскаржуваним рішенням у червні 2017 року та є необґрунтованою.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

В судовому засіданні 29.11.2018 р. Шостим апеляційним адміністративним судом постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, Мінекономрозвитку на підставі клопотань позивача, зокрема від 22.06.2017 р. № 18, зупиняло дію оскаржуваного наказу до 01.11.2017 року наказом Мінекономрозвітку від 28.07.2017 року № 1120, отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачу було відомо про існування наказу Мінекономрозвітку від 10.05.2017 року № 682 у червні 2017 року.

Предметом доказування у даній справі є факт пропуску строку звернення з адміністративним позовом та у разі його пропуску - встановлення поважних причин для цього із дотриманням принципу доступу до правосуддя.

Так зазначене клопотання, копія якого приєднана до матеріалів справи, містить посилання позивача на оскаржуваний наказ від 10.05.2017 р. № 682 та прохальну частину про зупинення дії цього наказу (а. с. 198 - 200 Т. 1).

Існування клопотання та факт його подання апелянтом не заперечується, тому вказана обставина не підлягає доказуванню в силу вимог ч. 1 ст. 78 КАС України та приймається колегією суддів в якості підтвердження обізнаності позивача з існуванням оскаржуваного наказу (його змістом) станом на 22.06.2017 р.

У відповідності до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи на те, що адміністративний позов подано 15.06.2018 р., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про порушення строків звернення до суду, зазначених вище.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права під час дослідження виконання обов'язку відповідача належним чином повідомити про прийняття оскаржуваного наказу.

З даного приводу, не надаючи оцінки нормам матеріального права, колегія суддів зауважує, що нехтування обов'язками суб'єктом владних повноважень щодо донесення до особи певної інформації, яка матиме безпосередній вплив на право особи звернутися за судовим захистом, має бути досліджене лише після того як суд визначить момент обізнаності особи про існування певної інформації.

При цьому ні Кодекс адміністративного судочинства України, ні принцип доступу до правосуддя не вимагають, щоб така інформація була отримана з конкретно визначеного джерела, та у конкретно визначеній формі.

Критерій поважності причин пропуску строку, крім визначення моменту припинення об'єктивних перешкод для особи звернутися до суду, передбачає також вимогу негайного звернення особи з відповідним позовом після припинення цих перешкод з тим, аби продемонструвати суду дійсну потребу у судовому захисті.

Натомість, судом першої інстанції період від дати прийняття оскаржуваного наказу до дати, що свідчить про обізнаність з ним позивача, не враховувався як такий, що потребує пояснень від позивача щодо пропущеного строку.

Вказаний період бездіяльності позивача в частині звернення до суду з огляду на матеріали справи очевидно не є підставою стверджувати про будь-яку його недобросовісність.

Однак, щонайпізніше з 22.06.2017 р. позивач отримав практичну можливість звернутися до суду з метою захисту порушених прав. І саме з цього моменту дотримання чи недотримання відповідачем законодавства в частині обов'язку повідомити позивача про прийняте рішення втратило своє практичне значення для встановлення поважності причин пропуску строку звернення до суду.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач дещо зловживає правом на поновлення строку звернення до суду, зазначаючи, що хоча оскаржуваний наказ та наказ, яким зупинено його дію, і публікуються на сайті відповідача, проте позивач не вважає своїм обов'язком ознайомлюватися з його змістом.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що неповідомлення позивача про прийняття оскаржуваного наказу не перебуває у причинно-наслідковому зв'язку з неможливістю позивача з 22.06.2017 р. року звернутися до суду з адміністративним позовом, а тому причина пропуску цього строку обґрунтовано визнана судом першої інстанції неповажною.

Щодо доводів апелянта про звернення відповідача до органів СБ України після прийняття оскаржуваного рішення з метою копіювання матеріалів подання, колегія суддів зазначає, що цим доводом апелянт обґрунтовує безпідставність застосування до нього санкцій.

В свою чергу, ці обставини становлять предмет доказування у спорі щодо правомірності прийняття оскаржуваного наказу та не стосуються причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з достатнім обґрунтуванням нормами процесуального права, правильно встановивши обставини справи, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відсутні також підстави для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 229, 294, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Онікс-софт» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Онікс-софт» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Служба безпеки України про визнання протиправним та скасування наказу № 682 від 10 травня 2017 року залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені ст. ст. 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя О. А. Губська

Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 29.11.2018 р.)