ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 2040/5760/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Калитки О. М.

суддів: Калиновського В.А. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018, суддя І інстанції Заічко О.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 10.10.18 по справі № 2040/5760/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування наказів,визнання неправомірними дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд:

- скасувати накази відповідача від 21.07.2017 року № 3440 та від 25.05.2018 року № 3882;

- визнати неправомірними дії по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ЕЛЕФАНТ-М» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Чермет Харків» за липень, серпень 2016р., за результатами якої було складено акт перевірки від 21.06.2018р. №2523/20-40-14-11-11/38156884.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржувані накази та дії відповідача є незаконними.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 року у справі № 2040/5760/18 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М" до Головного управління ДФС у Харківській про скасування наказів, визнання неправомірними дій.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованими, прийнятим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, наказом ГУ ДФС у Харківській області від 16.06.17р. №2615 було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Чермет Харків» за липень, серпень 2016 року, починаючи з 20.06.2017р. ( а.с.12-13).

Вказаний наказ видано внаслідок ненадання позивачем у запитуваному обсязі пояснень та документального підтвердження на запит контролюючого органу від 20.02.2017 року, оскільки позивачем надано у відповідь на запит лист від 15.03.2017 року про невідповідність запиту вимогам ПК України ( а.с.44-48).

20.06.2017 року уповноваженим перевіряючим відповідача було здійснено вихід за юридичною адресою позивача та вручено представникові позивача копію наказу від 16.06.17р. №2615 та направлення на перевірку від 20.06.2017 року № 4155 ( а.с. 41-43).

Уповноважений представник позивача розписався в отриманні наказу від 16.06.17р. №2615 та направлення на перевірку від 20.06.2017 року № 4155 та фактично допустив перевіряючого до перевірки, що не заперечувалось у судовому засіданні сторонами.

Листом від 20.06.2017р. №2006/1 позивач повідомив відповідача про вилучення оригіналів первинних документів згідно протоколу обшуку від 25.10.2016р.( а.с. 26-32)

На підставі зазначеного, наказом ГУ ДФС у Харківській області від 21.07.2017р. №3440 було перенесено терміни проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ЕЛЕФАНТ-М» до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них ( а.с.11) та направлено запит про надання вилучених документів ( а.с.77-78).

У зв'язку із отриманням копій документів ( а.с.114-115) 25.05.2018р. відповідачем прийнято наказ №3883 «Про поновлення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕЛЕФАНТ- М» з 11.06.2018р. ( а.с.10) та було проведено перевірку позивача, результати якої викладено в акті від 21.06.2018р. №2523/20-40-14-11-11/38156884 (а.с. 19-23).

Позивач, висловив незгоду з наказами відповідача від 21.07.2017 року № 3440 та від 25.05.2018 року № 3882, оскільки наказ від 21.07.2017 року № 3440, яким було перенесено терміни проведення перевірки, було прийнято через місяць після отримання відомостей про вилучення оригіналів первинних документів, про що позивач повідомив відповідача листом 20.06.2017р. №2006/1 та вже після спливу строку на проведення перевірки, визначеного наказом від 16.06.17р. №2615, тобто, фактично, відповідач переніс терміни вже закінченої перевірки.

Крім того, позивач вказував, що наказ №3883 «Про поновлення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЕЛЕФАНТ- М» з 11.06.2018р. від 25.05.2018р. є незаконним, оскільки відповідач поновив перевірку, перенесення термінів якої відбулось понад строки її призначення.

Також, поновляючи перевірку, відповідач порушив відповідні строки, що встановлені п. 44.5 ст.44, п. 85.9 ст. 85 ПК України, оскільки, зі змісту листа ГУ ДФС в Харківській області № 10868/10/20-40-14-11-18 ( а.с.24) вбачається, що у березні у контролюючого органу були наявні всі необхідні документи для проведення перевірки, проте таку поновлено лише у травні 2018 року з червня 2018 року.

Виходячи з вказаного, позивач зазначив, що відповідач не мав права, у такому разі, проводити перевірку, а тому, відповідні дії по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ЕЛЕФАНТ-М» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Чермет Харків» за липень, серпень 2016р., за результатами якої було складено акт перевірки від 21.06.2018р. №2523/20-40-14-11-11/38156884, є незаконними.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з допуском посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки відсутні підстави для скасування спірних наказів, оскільки задоволення позовних вимог в цій частині не може призвести до відновлення порушених прав ТОВ «ЕЛЕФАНТ-М».

Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України підставою для проведення документальної позапланової перевірки є, зокрема, отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Пунктом 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України закріплено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п. 86.1 статті 86 ПК України).

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених п. 44.5 ст. 44 ПК України, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків ( п. 44.5 ст. 44 ПК України).

Згідно п. 85.9 ст. 85 ПК України, у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів. Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу. У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Матеріалами справи підтверджено, що до перевірки, призначеної наказом 16.06.17р. №2615 (яку було в подальшому перенесено та поновлено оскаржуваними у даній справі наказами) перевіряючого посадовця відповідача було допущено, а сам наказ про призначення перевірки не оскаржувався.

Так, платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

Якщо ж, допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, як встановлено з матеріалів справи, позивач, захищаючи своє відповідне порушене право, подав позов про оскарження податкового повідомлення-рішення №00001341411 від 11 липня 2018 року, яке винесено за наслідками акту перевірки від 21.06.2018р. №2523/20-40-14-11-11/38156884, який наразі розглядається в рамках справи № 2040/8102/18.

При цьому, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13 березня 2018 року у справі №804/1113/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, допустивши посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, тим самим втратив своє право на оскарження наказів у процедурі її призначення, відкладення та поновлення, оскільки скасування оскаржуваних у справі наказів від 21.07.2017 № 3440 про перенесення термінів перевірки та від 25.05.2018 № 3882 про поновлення перевірки та дій по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «ЕЛЕФАНТ-М» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Чермет Харків» за липень, серпень 2016 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 21.06.2018 №2523/20-40-14-11-11/38156884 не може призвести до відновлення порушених прав ТОВ «ЕЛЕФАНТ-М», оскільки права останнього наразі порушують лише наслідки проведення такої перевірки у вигляді податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується у справі № 2040/8102/18.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 року у справі № 2040/5760/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕФАНТ-М" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2018 по справі №2040/5760/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України..

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка

Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський В.О. Бондар

Повний текст постанови складено 29.11.2018.