02.11.2018

Справа № 431/5273/18

Провадження №2/431/1425/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

"02" листопада 2018 р.                           м. Старобільськ Луганської області

Старобільський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Логвіненка Т.Г.,

при секретарі Гапотченко І.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Старобільська Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

01.10.2018 до Старобільського районного суду Луганської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 03 липня 2008 року виконкомом Червонопартизанської міської ради с. Свердловська Луганської області актовий запис № 47.

Від шлюбу сторони спільних дітей не мають.

Позивач вказала, що шлюбні відносини не склалися. З вересня 2011 року позивач з відповідачем не проживають. Подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, інтересам відповідача. Фактично сім’я припинила своє існування, шлюбні відносини не підтримують, спільного майна не мають.

Позивач в судове засідання не з’явилася, в своїй позовній заяві просила суд розглянути справу без її присутності (а.с.3).

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі та просив розглянути справу без його присутності (а.с.15).

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України сторони користуються рівними правами щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно свідоцтва про шлюб серії 1-ЕД №067178, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Ільяш), 03 липня 2008 року укладено шлюб, який зареєстрований виконкомом Червонопартизанської міської ради м. Свердловська Луганської області, актовий запис №47 (а.с.11).

Судом встановлено, що шлюбні відносини сторін фактично припинені, сторони проживають окремо та спільне господарство не ведуть, на примирення не згодні, тому подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам.

Згідно ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, не згодна на примирення, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Суд вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, та позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить його інтересам, що має істотне значення, враховуючи, що відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, прохав суд розірвати шлюб між ним та позивачем, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так як відповідач надав заяву, в якій просить розірвати шлюб, у суду нема підстав сумніватися у доводах викладених позивачем, як підставах для розірвання шлюбу.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 114 Сімейного Кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч.2 ст.115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Пунктом 2 ч. 3 ст.115 СК України передбачено, що документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Згідно зі ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивач в позовній заяві звернулася з вимогою після розлучення змінити їй прізвище з «Сіора» на її дошлюбне прізвище «Ільяш».

Згідно з п.6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при поданні позовної заяви не просила витрати у вигляді судового збору стягувати з відповідача.

Керуючись ст.ст. 7,12,13,81,141,200,258,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, ст.ст.104,112-115 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Ільяш) та ОСОБА_2, зареєстрований 03 липня 2008 року виконкомом Червонопартизанської міської ради м. Свердловська Луганської області, актовий запис №47.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 буде іменуватися дошлюбним прізвищем «Ільяш».

Рішення суду після набрання ним законної сили направити до Старобільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року) рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя  Т.Г.Логвіненко