справа № 2-А-2567/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

25 лютого 2010 року                                                                                                                                   м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Сум в особі головуючого судді Таран С.А., розглянувши у письмовому провадженні засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду та в письмовій заяві позовні вимоги підтримав та мотивує тим, що він є дитиною війни ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” розмір надбавки до його пенсії, що виплачується, має становити 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Пунктом 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” була зупинена. 09 липня 2007 року рішенням Конституційного Суду України дане положення Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” було визнано неконституційним.

Просить стягнути з управління Пенсійного фонду на його користь різницю недоплаченої йому суми пенсії, як дитині війни, за 2009 рік у сумі 1305 грн. 60 коп.

Представник відповідача надав письмове заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що Закон України „Про соціальний захист дітей війни” набрав чинності з 01.01.2006 року та відповідно до ст. 1 цього закону позивач має статус „дитини війни” та ст. 6 цього закону передбачено, що „дітям війни” пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, про що позивач знав, оскільки це безпосередньо стосується його інтересів.

Щодо вимог позивача стосовно стягнення недоплаченої державної соціальної допомоги повідомляє наступне:

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який передбачає механізм виплат, зазначених у ст. 6 цього закону, встановлено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, до яких належить Пенсійний фонд України, його органи та посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, а межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно Положення «Про Пенсійний фонд України», його територіальні органи здійснюють виплату пенсій громадянам, які призначені відповідно до Законів України, які регламентують пенсійне забезпечення. Пункт 9 вищезазначеного Положення передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають.

Крім того п.41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни» - 10% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, яка і виплачується Позивачу в повному обсязі.

Крім того постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, затверджені розміри надбавок дітям війни: з 22.05.2008 р. – 48,1 грн., з 01.07.2008 р. – 48,20 грн., з 01.10.1008 р. – 49,80 грн.

Отже, вважають що управлінням не були порушені права позивача, просить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Судом встановлено, що ОСОБА_1  має  статус „Дитини війни”, що підтверджується копією пенсійного  посвідчення  (а. с. 10).

Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.          

 Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

  Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007 рік, суд вважає їх частково підлягаючими задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, яким зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Сумському районі Сумської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, оскільки  з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України”, ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Згідно ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»   у 2009 році прожитковий мінімум установлено на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Згідно   ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" в грудні 2008 року  прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність становив в грудні 498 гривень.                      Відповідно до ст.1 Закону України  від 20 жовтня 2009 року N 1646-VI „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” з 1 листопада 2009 року встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на одну особу в розрахунку на місяць - 573 гривні. (Закон набрав чинності з опублікування -  в газеті „Голос України” вiд 04.11.2009 - № 208).   Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 6 листопада 2009 року
N 1715-VI,  статтю 54 доповнено новою частиною в якій установлено з 1 листопада 2009 року прожитковий мінімум  для осіб, які втратили працездатність - 573 гривні   (Закон набрав чинності з опублікування -  в газеті „Голос України” вiд 18.11.2009 - № 218).

В 2009 році  виплаті підлягають такі суми доплати до пенсії: за січень  – 498х30%=149,4 грн ; за лютий - 498х30%=149,4 грн ; за березень - 498х30%=149,4 грн; за квітень - 498х30%=149,4 грн; за травень - 498х30%=149,4 грн; за червень 498х30%=149,4 грн; за липень 2009 498х30%=149,4 грн.; за серпень - 498х30%=149,4 грн; за вересень  498х30%=149,4 грн; за жовтень 498х30%=149,4 грн. ; за листопад -573х30% =171,90, за грудень -573х30% =171,90 грн., а всього - 1837,80 грн.

З урахуванням того, що позивачу з січня 2009 року по грудень 2009 року  виплачувалося по 49,80 грн. щомісячно, а всього  виплачено - 597,60 грн., суд вважає за необхідне зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України здійснити нарахування позивачу вказаних сум доплат до пенсії  та здійснити  на користь позивача виплату в розмірі 1240 грн. 20 коп. (1837,80 – 597,60), що становить різницю між виплаченими та не виплаченими сумами цієї доплати, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, тобто на день розгляду справи.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для їх  не здійснення або відмови в задоволенні позову.

Крім того, безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Пенсійний фонд України діє у відповідності Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

 Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на Головне УПФУ в Сумській області за місцем проживання позивача.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, через наступне.

Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”. Таким чином,  суд, не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

 Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що вимоги про стягнення з Головного УПФУ в Сумській області доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6-14, 17, 71, 158-163, 167, 186 КАС України, ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст. 3, 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, набрав чинності 01.01.2006 року, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», п. 4 ст. 7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 15.03.2007 року, суд, -

П О С ТА Н  О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1  з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести виплати за 2009 рік з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

В іншій частині позовних вимог  відмовити за необґрунтованістю.

Постанова   може  бути  оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через  Ковпаківський    районний   суд   м.  Суми. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова  суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.

Суддя  /підпис/                                     ОСОБА_2

З оригіналом згідно:

Суддя:                                                                                             С.А.Таран