Справа  № 2-82/2010                                                                                                  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    23 лютого 2010 року  Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:    головуючого –     судді    Серебрякової Т.В.,

                при секретарі судового засідання – Лукіянчиній  Т.І.,

                за участю -    позивачки   ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом   ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини , -

ВСТАНОВИВ:

    В вересні  2009 р. ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2   про стягнення аліментів на утримання малолітньої  дитини.

В позовній заяві зазначено, що з 2001 р. по 2005 р.  позивачка ОСОБА_1  проживала з відповідачем ОСОБА_2 однієї сім’єю, без реєстрації шлюбу.   Сторони мають малолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на  повному матеріальному утриманні позивачки. Відповідач у добровільному порядку не приймає участі у  матеріальному утриманні дитини. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила позов задовольнити,  стягнути з відповідача ОСОБА_2  аліменти на її користь на утримання дитини  в розмірі ?  частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 вересня  2009 р.  і до досягнення  донькою  повноліття.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та  просила  стягнути  з відповідача аліменти на утримання дитини  в розмірі                ?  частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 вересня 2009 р.  і до досягнення  нею  повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився,  про час і місце розгляду справи повідомлявся належними чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини своєї неявки суд не повідомив. За таких обставин, суд вважає можливим провести  заочний розгляд справи  на підставі наявних у справі доказів. Позивачка ОСОБА_1 проти цього не заперечувала.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  судом встановлені  наступні факти  і відповідні їм правовідносини.

Так, в  судовому засіданні встановлено,  що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2  є батьками   малолітньої  дитини ОСОБА_3,                            ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія  І–ЖД  №224747, виданого виконавчим комітетом  Дачненської  сільської Ради Біляївського району Одеської  області  05 листопада  2004 р. та витягом  з Державного реєстру актів цивільного стану  громадян про реєстрацію народження  відповідно до статей 126,133,135  Сімейного кодексу України  (а.с.5,6).  

Згідно довідки виконавчого комітету Олександрівської селищної Ради Вознесенського району Миколаївської області від 10 вересня 2009 р., малолітня  дитина ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_1,  на даний час проживає  разом з матір’ю за адресою: АДРЕСА_1  та окремо від  батька (а.с.7).  

Ч.3 ст.11 Закону України „Про охорону дитинства” від  26 квітня 2001 р.                        (з наступними змінами та доповненнями), передбачає, що  батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо своїх  дітей.

Відповідно до вимог ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи  виконання цього  обов’язку  визначаються за домовленістю між ними.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину, той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду  з відповідним позовом.  

Згідно ч.3 ст.181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст.183 СК України) або у твердій грошовій сумі (ст.184 СК України) і виплачуються  щомісячно.

При визначені розміру аліментів, суд відповідно до ст.182 СК України  враховує обставини справи, стан здоров’я, матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, наявність  в останнього  інших неповнолітніх дітей,  непрацездатних чоловіка, дружини, батьків.  

Отже, оцінюючи  зібрані докази у справі, суд приходить до висновку, що             ОСОБА_2,  який  є  батьком малолітній дитині -  ОСОБА_3,                         ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов’язаний  до утримання дитини.  Проте, відповідач не виконує свого  обов’язку щодо утримання доньки, оскільки добровільно  не надає  матеріальної допомоги, достатньої  для задоволення розумних потреб.  За таких обставин, суд вважає  можливим  визначити   розмір аліментів  в розмірі ?   частини від  усіх видів  заробітку (доходу) відповідача  щомісячно  та до досягнення дитиною  повноліття.    

За правилами  ст.189 СК України,  батьки мають право укласти договір про сплату  аліментів на утримання дитини, в якому визначити  розмір та строки  виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. В судовому засіданні встановлено, що такий договір між сторонами  не укладався, тому,  при вищезгаданих обставинах  з відповідача  можуть бути  стягнуті аліменти  на утримання доньки  на користь позивачки.  

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані  та підлягають  задоволенню,  стягнувши  з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки  ОСОБА_1  аліменти на утримання  малолітньої дитини - доньки  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  у розмірі ?  частини   від усіх  видів  його заробітку (доходу) щомісячно, але розмір аліментів на дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу пред’явлення  позову –  10  вересня  2009 р.  і до досягнення дитиною  повноліття.

В силу ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 51  (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  та витрати на  інформаційно–технічне забезпечення  розгляду справи  в сумі  120 (сто двадцять)  грн.  00 коп.

Згідно ч.1 ст.367  ЦПК України  рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,213,214,215,224-226, ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання  малолітньої  дитини задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на користь ОСОБА_1   на утримання малолітньої дитини – доньки   ОСОБА_3,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ?  частини від усіх видів його  заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 10 вересня 2009  року і до досягнення дитиною  повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3,    судовий збір  в розмірі                   51 (п’ятдесят одна) грн. 00 коп.  на користь держави в особі   місцевого бюджету Олександрівської селищної  Ради Вознесенського району Миколаївської області   (банк УДК в Миколаївській області, код  банку 23406957,  МФО 826013, код платежу 22090100,  р/р  №31416537700114).

           Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3,   витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  на користь держави   в особі  Державного бюджету  Вознесенського району  (банк  ГУДКУ в Миколаївській області, код  ЄДРПОУ  23406957,  р/р №31212259700113, МФО  826013, код платежу 22050000) в сумі  120  (сто двадцять)  грн. 00 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах суми платежу  за один місяць.    

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, поданою протягом десяти  днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем  в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Суддя                                                           Т.В. Серебрякова