Жовтневий  районний суд міста Харкова

Справа №2-429/10

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2010 року                                                                                                                                                                      

Жовтневий  районний суд м. Харкова  у складі:

головуючого -     судді Кицюка В.П.,

при секретарі -     Черних Л.Є.,

            розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про  розірвання  шлюбу та стягнення  аліментів на утримання дітей,-

ВСТАНОВИВ:

              01 грудня  2009 року  ОСОБА_1 пред*явила позов до ОСОБА_2  про розірвання  шлюбу  та стягнення  аліментів.

             В обґрунтування  позову  зазначила, що   16 серпня 1996 року між нею та  відповідачем ОСОБА_2  у відділі  реєстрації актів  цивільного  стану Білоцерківського міськвиконкому Київської області  було зареєстровано    шлюб,  про що зроблено актовий № 914.  Від шлюбу  вони мають  двох дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак, спільне  життя  не склалося через непорозуміння і різноманітність  поглядів на сімейне життя. Тривалий час сторони проживають окремо, шлюбних відносин не підтримують  тривалий  час,  у зв’язку з чим  просила   розірвати шлюб.

            Окрім того,  просила  стягнути  з ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі Ѕ частки його заробітку (доходу), оскільки діти проживають разом з нею, а відповідач не надає матеріальної допомоги на їх утримання.  

            В  судовому засіданні  ОСОБА_1   позов  підтримала,  просила  його  задовольнити   з підстав, зазначених  у позовній  заяві.

           Відповідач  ОСОБА_2  про час та місце розгляду справи  повідомлявся належним чином  шляхом направлення  судової повістки на останню відому суду  адресу його  проживання, однак  в судове засідання  не  з’явився,  про причини  своєї неявки суд  не повідомив, клопотання  про відкладення  розгляду   справи від нього  не надходило. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при  заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

           Суд заслухавши пояснення  позивача,    дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідно до них правовідносини, вважає, що позовні вимоги підлягають  задоволенню частково, виходячи з наступного.

           Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення  ( ч. 1 ст. 179 ЦПК України).

           Згідно свідоцтва  про одруження серії  І-БК  №001856,  16 серпня 1996 року  у  відділі  реєстрації  актів  громадського  стану  Білоцерківського міського виконавчого комітету Київської області   зареєстровано  шлюб  між   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_4, про   що  зроблено актовий запис  № 914.  Після  одруження ОСОБА_1  присвоєно прізвище  ОСОБА_2.

            Від шлюбу сторони мають  двох дітей: сина – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  що підтверджується   копією  свідоцтва  про народження  серії 1-ВЛ № 043085, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії 1-ВЛ № 239423.

              З  доводів  ОСОБА_1,  викладених у позовній заяві  та її  пояснень в судовому засіданні слідує,  що спільне життя у сторін не склалося через  непорозуміння і різноманітність  поглядів на сімейне життя, між сторонами часто виникали сварки, що згодом призвели до втрати між ними почуття любові та поваги одне до одного. Шлюбні відносини між ними припинені, сторони тривалий час проживають окремо, спільного господарства не ведуть, примирення між сторонами  неможливе.

            Відповідач   в судове засідання  не з’явився  і будь-яких доказів, які б спростовували  доводи  ОСОБА_5  щодо  неможливості  проживання  в шлюбі  суду  не надав.

            Зважаючи  на викладене,   а також  враховуючи  положення  ст.. 24  СК  України, згідно  яких   шлюб ґрунтується  на вільній  згоді  жінки  та чоловіка, суд приходить до висновку, що примирення між сторонами і збереження їх сім’ї виключається і шлюб між ними має бути розірваний.

            Судом  встановлено,  що після   припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами,   їх  неповнолітні  діти – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишилися  проживати  з матір’ю.

            Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України  батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, зокрема шляхом  сплати  аліментів.

            Відповідно до ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.  Мінімальний  розмір  аліментів на  одну дитину  не може бути  меншим, ніж  30 відсотків прожиткового  мінімуму  для дитини відповідного  віку,  за винятком коли  аліменти стягуються у твердій грошовій  сумі.

            Суд, враховуючи матеріальний стан позивачки, факт знаходження на її утриманні двох неповнолітніх дітей, соціально-економічні  умови сьогодення, вважає за необхідне     в інтересах дітей стягнути  з  ОСОБА_2   аліменти в розмірі  1/3  частини  всіх  видів   його  заробітку, але  не менше  30% прожиткового мінімуму   для дітей  відповідного віку на кожну  дитину.  

              На підставі  п. 1   ч. 1   ст. 367  ЦПК України  суд допускає   негайне виконання  рішення  в частині стягнення  аліментів у межах  суми  платежу за один місяць.

             Оскільки,  позивачі у справах за позовами про стягнення   аліментів  звільнені від сплати  судового  збору  відповідно  до п. 5  статті 4 Декрету  Кабінету Міністрів  України  № 7  від 21 січня 1993 року ,  а  згідно з   ч. 3 ст. 81 ЦПК  України витрати  на інформаційно-технічне забезпечення   по цій категорії  справ покладаються на сторони після розгляду справи,  суд, задовольняючи позов,  на підставі  ст. 88  ЦПК України   стягує  з відповідача в дохід держави судовий збір   та  витрати  на  інформаційно-технічне забезпечення.

             Таким чином, суд стягує з відповідача  на користь держави  судовий збір  у розмірі 51 грн.  та  120 грн.  витрат  на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду  справи.    

             Керуючись ст.ст.84, 181,182,183,191 СК України, ст.ст. 11, 60,88,209,212,213,215,367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

            Позов  ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Розірвати шлюб між   ОСОБА_1  та   ОСОБА_2, зареєстрований   16 серпня 1996 року у відділі  реєстрації  актів цивільного  стану  Білоцерківського міського виконавчого комітету Київської області,  актовий  запис № 914.

             При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_2   17 (сімнадцять) грн.,  ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.

            Стягнути з  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3,   громадянина  України, фактично проживаючого  за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5   на користь   ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_4,  аліменти  на утримання  неповнолітнього  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2   у  розмірі  1/3 частини  від  заробітку,  але  не  менше, ніж 30%  прожиткового   мінімуму  для  дитини  відповідного  віку,  починаючи  з  1 грудня 2009 року  та до найстаршої  з них  повноліття.

             Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів  у межах  суми  платежу за один місяць.

              В іншій частині  у задоволенні  позовних вимог відмовити.

              Стягнути  з ОСОБА_2   на користь держави  судовий збір  в розмірі 51 грн  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду  справи   в сумі 120 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

              Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дневний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

                Суддя  -