Справа № 140/392/18

Провадження № 22-ц/801/61/2018

Категорія:

Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.

Доповідач:Шемета Т. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 рокуСправа № 140/392/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Шемети Т. М.,

суддів Ковальчука О. В., Сала Т. Б.,

секретар судового засідання Куленко О. В.

учасники справи:

позивач ОСОБА_3,

відповідач (особа яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Немирівського районного суду від 02 серпня 2018 року, ухвалене в складі судді Алєксєєнка В. М. в м. Немирів, дата складання повного тексту рішення відповідає даті його постановлення,-

в с т а н о в и в:

В лютому 2018 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину яка продовжує навчання, стягнення 1/2 частини витрат понесених на оплату навчання та проживання та уточнивши свої позовні вимоги (а.с. 114), остаточно просила:

- стягнути з ОСОБА_4 на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 аліменти в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, починаючи з 23 лютого 2018 року і до закінчення сином навчання, тобто до 30 вересня 2022 року;

- стягнути з ОСОБА_4, щомісячно, на її користь ? частини витрат понесених на оплату навчання та проживання сина в сумі : 15 501, 65 грн за навчання, 13 869, 1 грн за період з 01.10.2017 року по 12.02.2018 року за проживання та стягнути з ОСОБА_4 на її користь витрати понесені на оплату послуг перекладу, згідно квитанції в сумі 1 560 грн.

Обґрунтовуючи позов, зазначила що перебувала із відповідачем ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі під час якого у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюб між ними було розірвано 17 травня 2005 року. Після розірвання шлюбу син проживає з матір'ю, відповідач проживає окремо. На даний час син досяг повноліття і навчається на першому курсі денної форми навчання на комерційній основі у Вищій школі Фінансів та Управління в м. Варшава на факультеті судово-пенітенціарна психологія, термін навчання 5 років, з 01.10.2017 року по 01.07.2022 року.

В зв'язку з навчанням син потребує матеріальної допомоги не лише з її боку, а й з боку батька.

За навчання сина в період з 2017 - 2018 навчального року нею сплачено кошти в сумі 3 912 злотих, що становить, згідно курсу НБУ (100 злотих = 792.5197 грн.) 31 003,3 грн.

Щомісячно вона сплачує за проживання сина в гуртожитку кошти в сумі 700 злотих, що становить 5 547 грн. 64 коп. Нею внесені на депозит в розмірі 1 000 злотих, що становить 7 925, 20 грн.

Крім того, на утримання сина необхідні кошти на харчування, проїзд, придбання одягу та взуття, канцелярські товари, засоби гігієни та інші речі першої необхідності. Ці витрати в середньому складають 1 000 злотих (7 925, 15 грн.) щомісячно.

Зазначає, що відповідач працездатний та має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання сина, який продовжує навчання, так як працює на посаді лікаря невролога в дитячій клінічній лікарні № 9 Подільського району м. Києва, за сумісництвом в школі інтернат № 22 на посаді лікаря та має додатковий високий дохід, працюючи на посаді невролога Сімейної клініки «Амеда».

Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 02 серпня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено частково:

- стягнуто з ОСОБА_4 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13.02.2018 року і до закінчення навчання у Вищій Школі фінансів та Управління у м. Варшава, тобто до 30.09.2022 року, але не більше як до досягненням ОСОБА_5, 23-х років - ІНФОРМАЦІЯ_3;

- стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 частину витрат понесених на оплату навчання та проживання сина в сумі 15 501, 65 грн за навчання, 13 869, 01 грн за період з 01.10.2017 року по 12.02.2018 року за проживання;

- стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати, понесені на оплату послуг перекладу в сумі 1 560 грн.

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 704, 80 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідно до статті 199 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину, що продовжує навчання, оскільки по справі доведено факт навчання повнолітньої дитини сторін, відповідач взмозі надавати утримання, тому з нього слід стягнути аліменти в розмірі ? частини від його заробітку (доходу). Вирішуючи питання про стягнення додаткових витрат на утримання дитини у вигляді плати за навчання та проживання, суд застосував до цих правовідносин положення статті 185 СК України та стягнув з відповідача ? частину понесених позивачем витрат.

З таким рішенням в частині стягнення додаткових витрат не погодився відповідач ОСОБА_4 та подав апеляційну скаргу, у якій просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення додаткових витрат та стягнути з нього на користь ОСОБА_3 частину витрат понесених на оплату навчання та проживання сина у сумі 1 550, 16 грн за навчання, 1 386, 91 грн за період з 01.10.2017 року по 12.02.2018 року за проживання.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_4 не має змоги сплачувати половину вартості навчання та проживання сина, так як на його утриманні перебувають непрацездатні, хворі батьки та старший син від першого шлюбу. Цінне рухоме та нерухоме майно, грошові кошти, додатковий заробіток крім мінімальних заробітних плат у нього відсутні, у той час як матеріальне становище позивача та їх спільного сина досить хороше: у власності позивача є великий будинок, дорогий автомобіль, дитина повністю здорова, а високий дохід позивача у повній мірі надає їй можливість забезпечити себе та дитину, усім необхідним, тим паче оплатити навчання за кордоном.

В частині стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, не оскаржується.

Отже, апеляційний суд переглядає ухвалене по справі рішення лише в частині стягнення додаткових витрат.

Позивач ОСОБА_3 подала відзив на апеляційну скаргу, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, мотивуючи тим, що відповідач працездатний, матеріально забезпечений, приховує свій реальний дохід в приватній клініці «Амеда» та має змогу надавати матеріальну допомогу на утримання сина. Щодо доводів апеляційної скарги про наявність у її власності великого будинку пояснює, що цей будинок є предметом іпотеки, про що свідчить інформація з відповідних державних реєстрів. Батьки відповідача мають власний дохід, отримують пенсію, не є інвалідами, тому не слід вважати, що вони перебувають на його утриманні. Свою квартиру відповідач відчужив на користь сина від першого шлюбу ОСОБА_4, коли отримав повістку по даній справі, що підтверджується інформацією з реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Вказує, що відповідач сплачував аліменти на утримання сина до його повноліття у розмірі 1/3 частини заробітної плати, що свідчить про його платоспроможність.

Указом Президента України №452/2017 від 29 грудня 2017 року ліквідовано Апеляційний суд Вінницької області та утворено Вінницький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку область, з місцезнаходженням у місті Вінниці.

Відповідно до положень статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» рішенням зборів суддів, що відбулися 9 листопада 2018 року, днем початку роботи Вінницького апеляційного суду визначено 12 листопада 2018 року. Відповідне повідомлення голови новоутвореного суду опубліковано у газеті «Голос України» № 213 (6968) від 10 листопада 2018 року.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 5 статті 31 цивільного процесуального Кодексу України, у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду.

Справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на повнолітню дитину яка продовжує навчання, стягнення 1/2 частини витрат понесених на оплату навчання та проживання, за підсудністю була передана до Вінницького апеляційного суду.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 14 листопада 2018 року для розгляду даної заяви визначено колегію суддів у складі головуючого судді Шемети Т. М., суддів Ковальчука О. В., Сала Т. Б.

Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

По справі встановлено наступні обставини, що не оспорюються:

За час спільного подружнього життя у сторін народився син ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 (а. с. 28 )), наразі є повнолітнім, однак, продовжує навчання у закордонному навчальному закладі через що потребує матеріальної підтримки від батьків.

Так, згідно довідки Вищої школи фінансів та менеджменту у м. Варшава за № 7725/2018/ZB від 26.02.2018 року, ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Немирів, є студентом Вищої школи Фінансів та Менеджменту у м. Варшава на напрямку Психологія, освітньо-кваліфікаційний рівень - наскрізна магістратура. Навчання триває 10 семестрів, запланований термін закінчення навчання 30.09.2022 року (а. с. 117).

Згідно додатку № 1 до угоди про умови оплати за навчання, загальна сума за І навчальний рік становить 3 900 злотих, за ІІ та ІІІ курс - 4 860 злотих, IV -V курси - 5 040 злотих ( а. с. 9 - 11).

За навчання сина у період 2017 - 2018 навчального року позивачем було сплачено кошти в сумі 1 962, 3 злотих та 1 950 злотих (копії квитанцій за оплату навчання а. с. 25, 26 ).

Згідно копії договору найму приміщення в квартирі, що входить в академічну житлову мережу, укладеного 05 липня 2017 року між університетом фінансів і управління в Варшаві, наймодавець ОСОБА_4 винаймає квартиру, договір укладений на встановлений строк з 01 серпня 2017 року по 31 липня 2018 року , розмір оплати становить 800 злотих на місяць(пункт1 параграфа 6 Договору) (а. с. 29-30).

Між позивачем та відповідачем виник спір з приводу стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини що продовжує навчання та стягнення частини додаткових витрат понесених на оплату навчання та проживання.

Відповідно до статті 199 СК України, якщо повнолітня дитина продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати її до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Як роз'яснено в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 Сімейного кодексу, яка зокрема передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст. ст. 199, 200, 201 Сімейного кодексу України). При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов'язку сплати аліментів, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Тому, у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку з навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила статті 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються, зазначені правовідносини регулюються статтею 199 цього Кодексу (утримання дитини, яка продовжує навчання) Саме такі висновки щодо застосування статті 185 СК України висловлені в постановах Верховного Суду України від 24 грудня 2014 року (№ 6-186ц14), від 24 лютого 2016 року (№ 6-1296цс15) та викладені в Постанові Верховного Суду від 29.01.2018 у справі № 622/373/16-ц.

Суд першої інстанції, постановляючи рішення в оскаржуваній частині, невірно застосував до виниклих правовідносин положення статті 185 СК України, положення якої на ці правовідносини не поширюються, тому дійшов хибного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення ? частини витрат понесених на оплату навчання та проживання повнолітнього сина, який продовжує навчання.

Не зважаючи на те. що відповідач ОСОБА_4 не зазначає про застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які не підлягали до застосування та погоджується частково компенсувати додаткові витрати, що понесла позивач на утримання повнолітнього сина, апеляційний суд , виходячи з положень частини 4 статті 367 ЦПК України, вважає за необхідне не обмежуватись доводами та вимогами апеляційної скарги, так як рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є явно незаконним, постановлене на підставі норми матеріального права (ст. 185 СК України), яка не підлягає застосуванню до даних правовідносин.

Таким чином, оскаржуване рішення підлягає скасуванню як таке, що постановлене з невірним застосуванням норм матеріального права ( застосування закону, який не підлягав застосуванню) (пункт 4 частини 1, частина 2 статті 376 ЦПК України).

На підставі підпункту «б» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України апеляційний суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат: виходячи з положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, понесені ОСОБА_4 та документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 057, 20 грн (квитанція на а.с. 165) слід компенсувати за рахунок держави, оскільки позивач ОСОБА_3 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Немирівського районного суду від 02 серпня 2018 року в частині стягнення частини додаткових витрат, понесених на оплату навчання та проживання сина в сумі 15 501,65 грн за навчання, 13 869,1 грн за період з 01.10.2017 року по 12.02.2018 року за проживання, - скасувати та в цій частині постановити нове:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення 1/2 частини витрат понесених на оплату навчання та проживання сина в сумі в сумі 15 501, 65 грн за навчання та 13 869, 1 грн за проживання за період з 01.10.2017 року по 12.02.2018 року .

В іншій частині рішення Немирівського районного суду від 02 серпня 2018 року залишити без змін.

Витрати, понесені ОСОБА_4 за подання апеляційної скарги у вигляді судового збору в сумі 1 057 (одна тисяча п'ятдесят сім) гривень 20 копійок ( квитанція про сплату № 97546 від 27.09.2018 року) компенсувати за рахунок держави.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча підпис Т. М. Шемета

Судді підпис О. В. Ковальчук

підпис Т. Б. Сало

Згідно з оригіналом

головуючий суддя Т. М. Шемета

Повний текст постанови виготовлено 29 листопада 2018 року.