Справа №2-а-64/10
Ряд стат. звіту 49
Код суду 0707
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2010 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі головуючого судді Довжанин В.М.
при секретарі Пуга В.П.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов’язання суб’єкта владних повноважень перерахувати та виплатити щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради, про визнання неправомірними дій відповідача щодо призначення їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, нижчому за встановлений законом розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, зобов’язання відповідача виплатити заборгованість по щомісячній допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по червень 2009 року, зобов’язання відповідача виплачувати щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, який дорівнює прожитковому мінімуму для дітей віком до 6 років, згідно чинного законодавства.
Позовні вимоги мотивує тим, що вона є матір’ю сина ОСОБА_3, 11.08.2006року.
Згідно з ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Після народження дитини позивач отримувала допомогу по догляду за дитиною у розмірі 144,00 гривень щомісяця, як це передбачено Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2008р.»,
09 липня 2007р. Конституційний Суд України розглянувши справу № 1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29, 36, частини другої ст. 56, 62, частини першої ст.66, пунктів 7,9,12,13,14,23,29,30,39,41,43,44,45,46 ст. 71, ст.ст. 98,101,103,111 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2007р.», визнав неконституційними вказані положення закону щодо обмеження розміру виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, встановивши таким чином, що зазначені виплати не можуть бути меншими ніж передбачений законодавством розмір прожиткового мінімуму для особи віком до шести років.
У судовому засіданні позивач з наведених підстав позов підтримала, просила його задоволити.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі мотивуючи тим, що позивачу виплачувалась допомога відповідно до діючого законодавства.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи встановив, що позивач є матір’ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про народження (а.с.7).
Відповідно до Закону України від 21.11.1992 року № 2811-XII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі по тексту Закону №2811 –ХІІ) призначаються такі види державної допомоги сім'ям з дітьми: 1) допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; 2) одноразова допомога при народженні дитини; 3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Статтею 5 Закону №2811–ХІІ встановлено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Статтею 15 Закону № 2811–ХІІ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми ” встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Дію частини першої статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми ” було зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V, а також щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, визнано неконституційним Рішенням Конституційного Суду України Рішенням від 09.07.2007 року N 6-рп/2007.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковими для виконання.
Разом з тим, згідно ч.2. ч.3 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Судом встановлено, що виплачена у 2007 році позивачу допомога по догляду за дитиною не відповідає розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, що підтверджується випискою, а так відповідачем було неправильно застосовано норми законодавства при визначенні розміру допомоги, й неправомірно не було нараховано допомогу за листопад - грудень 2007 року в розмірі, встановленому ст.15 закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання дій Управління праці та соціального захисту населення щодо не нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення трьох років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму підлягають задоволенню за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року (включно).
Що стосується застосування позовної давності то частиною 1 статті 99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно ч.2 цієї норми закону передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .
У Рішенні у справі "Кечко проти України" (Заява N 63134/00) від 8 листопада 2005 року Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "власності", яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу N 1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як "майнові права", і, таким чином, як "власність" в цілях вказаного положення. Питання, що потребує визначення, полягає в тому, чи мав відповідно до обставин справи, взятих в цілому, заявник право на матеріальний інтерес, захищений статтею 1 Протоколу N 1 (рішення у справі Broniowski v. Poland, N 31443/96, пар. 98).
У преамбулі Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.
Як зазначено в п.3.2. Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими.
Таким чином, громадянин у відповідності до чинного законодавства очікує на отримання від держави гарантованого матеріального забезпечення, складовою якого є встановлені ст.3 Закону види державної допомоги сім'ям з дітьми , тобто має „законні сподівання” на отримання майна .
Таким чином, оскільки позивач має право на матеріальний інтерес, невиплата передбаченої Законом соціальної допомоги становить порушення його майнових прав відповідно до статті 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини.
Статтею 177 ЦК України передбачено, що об’єктами цивільних прав є, в тому числі майнові права. Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду за захистом свого цивільного права або інтересу) встановлюється тривалістю у три роки .
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.
Вимоги позивача щодо зобов’язання Управління праці та соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації виплатити заборгованість по щомісячній допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з січня 2007 року по червень 2009 року в розмірі, не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Мукачівської міської ради провести перерахунок ОСОБА_1 державної допомогу по догляду за дитиною з 9 липня 2007 по 31 грудня 2007 включно на підставі положень ст. 15 Закону №2811 –ХІІ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (в редакції на 9 липня 2007 року) у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та провести відповідні виплати з врахуванням уже проведених виплат.
Судові витрати по справі підлягають розподілу відповідно до ч.3 ст.94 КАС України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.7-11, 71, ч.3 ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, 68 ч.2. ч.3 ст. 152 Конституції України, ст.4, 5, 15 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” -
постановив :
Позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради щодо не нарахування ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму за період з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року неправоміними.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Мукачівської міської ради провести перерахунок ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за дитиною з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року включно на підставі положень ст. 15 Закону №2811 –ХІІ „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (в редакції на 9 липня 2007 року) у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років .
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мукачівський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження в 10 денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подання апеляційної скарги у 20 – денний термін після подання заяви про апеляційне оскарження, в порядку, визначеному ст.186 КАС України .
Постанова відповідно до ч.1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Головуючий підпис ОСОБА_4
з оригіналом вірно
Оригінал постанови знаходиться в адміністративній справі № 2а-64/10 в Мукачівському міськрайонному суді.
Суддя Мукачівського
Міськрайонного суду ОСОБА_4